Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Науковий пошук №7, Ч.1, 2014.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.43 Mб
Скачать

Література

1. Чумиков А. Н. Связи с общественностью: теория и практика / А. Н. Чумиков, М. П. Бочаров. – М. : „ДЕЛО”, 2004. – 496 с. 2. Социальные сети и блогосфера как инструменты для продвижения книг. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://pro-books.ru/sitearticles/7097 3. Tips for Building Vibrant Branded Online Communities. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://mashable.com/2011/05/17/branded-community-tips/ 4. 40 фактов о социальных сетях. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://www.adme.ru/research/40-faktov-o-socialnyh-setyah-433005/

Василенко М. В. Соціальні мережі як засіб просування бренду

У статті розглянуто питання становлення соціальних мереж, як нового потужного засобу комунікації мільйонів людей. У зв’язку зі стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних мережевих технологій, соціальні мережі надають великі можливості у питанні просування бренду. .

Ключові слова: соціальна мережа, SMM.

Василенко М. В. Социальные сети как способ продвижения бренда

В статье рассмотрены вопросы становления социальных сетей, как нового мощного средства коммуникации миллионов людей. В связи со стремительным развитием информационно-коммуникационных сетевых технологий, социальные сети предоставляют большие возможности в вопросе продвижения бренда.

Ключевые слова: социальная сеть, SMM.

Vasylenko M. V. Social networks as a means of promoting the brand.

The questions of the formation of social networks as a powerful new means of communication of millions. With the rapid development of information and communication network technologies, social networks provide great opportunities for the promotion of the brand.

Key words: social network, SMM.

УДК 007:304:659.1

Р. Ю. Вежель

Підходи до класифікації інтернет-реклами

Трансформація рекламної комунікації обумовлена інтенсивним розвитком інтерактивних медіа-просторів, що утворилися на базі комп’ютерної платформи Інтернет та мобільних пристроїв (мобайл-медіа). Новітні технології надзвичайно потужно, радикально трансформували матеріально-виробничу й соціальну сфери людства. Водночас відбулися й значні зміни обробки, виробництва й передачі інформації, самого підходу до її подачі.

Незважаючи на активний інтерес наукової спільноти до всіх проявів реклами, до теперішнього часу немає серйозних узагальнюючих робіт, присвячених різним аспектам інтернет-реклами і рекламного простору в Інтернеті. Серед закордонних варто виділити Дж. Гитомера, М. Міллера, Л. Ганскі, К. Брогана та Дж. Сміта, П. Доулінга, Т. Кеглера, Б. Тейлора, Д. Тестермана, Т. А. Бокарева, який створив першу енциклопедію інтернет-реклами російською мовою і А. Ю. Себрапта, чиї статті присвячені актуальним питанням різних видів Інтернет-реклами. Проблеми реклами у мережі Інтернет розглянуті у працях вітчизняних науковців — В. Божкової, А. Боднарчук, В. Герасименка, Р. Кожухівської, С. Корнієнка, О. Олецького, С. Пішковція, А. Реп’єва, Н. Семенова, І. Соколенко, І. Кветної та ін.

Необхідність подальшої розробки теорії, дослідження питань щодо змісту та ролі інтернет-реклами, виокремлення критеріїв для її класифікації визначили доцільність розкриття даної теми.

Науковець А. Годін пропонує визначення Інтернет-реклами як „оповіщення споживачів різними методами, представленими в мережі Інтернет, про діяльність підприємства, спрямоване на досягнення кінцевої мети – продажу товарів і послуг” [1, с. 168].

Інші автори визначають Інтернет-рекламу як оплачену рекламодавцем послугу з доведення інформації про предмети реклами (товари, послуги, ідеї, заходи та інші продукти) до потенційних споживачів з метою стимулювання в них інтересу, створення попиту, ухвалення рішення про покупку і власне про покупку [2].

Дослідник А. П. Голод вважає, що реклама в мережі Інтернет – це інструмент, використання якого є умовою ефективного створення і підтримки іміджу компанії або заходу, для просування торгової марки на ринку [3].

Типологізацію Інтернет-реклами пропонує науковець Т. В. Дейнекіним у праці „Оцінка ефективності підприємницької діяльності у сфері Інтернет-реклами”, де визначаються такі різновиди „рекламних площ”: електронні ЗМІ; портали; безкоштовні почтові сервери; тематичні сайти; торгові системи; пошукові системи та каталоги; банерні мережі; почтові розсилки. Класифікація Т. В. Дейнекіна відрізняється більш повним списком різновидів реклами, але її не можна вважати завершеною [4, c.13].

Автор „Енциклопедії Інтернет-реклами” Т. Бокарєв виділяє такі форми: банери; rich-media банери; текстові блоки; байрики; рекламні вставки; міні-сайти і колажі [5, c. 27].

Дослідник Дубовик О. В. запропонував класифікацію за ознаками, адаптованими до діяльності торговельних підприємств: широта охоплення цільової аудиторії, тип рекламної площі, вид представлення рекламної інформації, форма оплати, спосіб впливу на споживача/відвідувача, тривалість ефекту від реклами після її проведення, технологія подачі реклами, розміщення на сайтах, географія розповсюдження, джерела фінансування, характер впливу, спосіб представлення інформації, об’єкт інтернет-реклами, спосіб звернення до аудиторії, тип замовника (рекламодавця) [6, c.71 – 76].

На наш погляд, наукове обгрунтування класифікації Інтернет-реклами означає розподіл її на конкретні групи з певними ознаками із застосуванням принципів таксономії. Таксономія (від грец. taxis – розташування один за одним і nomos – закон) – це теорія класифікації і систематизації, тобто розташування елементів класифікації у певній систематизованій послідовності.

Рекламу в мережі Інтернет можна розглядати як процес і як продукт. Якщо це процес, то враховується взаємодія всіх учасників і виокремлюються рольові функції реклами. Щодо рекламного продукту, ми визначаємо основні класифікаційні ознаки і, відповідно до них, виділяємо чотири групи:

● класифікація за ціллю;

● класифікація за способом розповсюдження реклами;

● класифікація за географією розповсюдження;

● класифікація за цільовою аудиторією.

У межах кожної класифікаційної групи виділяються види та типи реклами. У нашій статті мова буде йти про форму, місце і засоби розповсюдження Інтернет-реклами.

Класифікація за форматом реклами в мережі Інтернет передбачає виокремлення традиційних та мультимедійних форматів.

1. Традиційні формати.

До традиційних форматів Інтернет реклами варто віднести:

  • банерна реклама;

Це реклама, яка передбачає розміщення банерів на сайтах, що відповідають рекламованому продукту за тематикою і характером цільової аудиторії. У контексті банерної реклами можна відмітити, що до певного моменту вона була дійсно одним із найвпливовіших засобів просування в мережі Інтернет. Ситуацію змінило перенасичення візуального простору, що призвело до фактичного припинення сприйняття таких повідомлень споживачем. Результатом стало зменшення ціни такої реклами. Використання банерної реклами є доцільним, коли у короткий термін необхідно привернути увагу до разової акції. У таких умовах просто використовується велика кількість банерних показів на популярних порталах.

  • Rich-медіа

Інтерактивний (анімований) flash-ролик, що відображається по центру екрану поверх змісту сторінки. По ньому можна клікнути і перейти на сайт рекламодавця або закрити. Формат Rich-media дозволяє досягати істотно вищої ефективності рекламної кампанії, ніж всі інші формати інтернет реклами, а також дозволяє використовувати додаткові можливості для залучення уваги користувачів.

  • Відеоролики

Порівняно новий формат для українського ринку. Передбачає розміщення та показ рекламних відеороликів зацікавленій аудиторії на різноманітних сайтах.

  • HTML-блоки

Формат рекламного блоку з використанням HTML-кодування. Може включати зображення, текст з html-тегами, посилання, текстові поля, таблиці, кнопки, списки.

  • Контекстні банери

Розміщення графічних рекламних матеріалів на тематичних майданчиках, що визначається алгоритмом рекламного сервісу.

  • Пошукові текстові рядки

Характерною рисою такого формату є те, що вибір демонстрованих рекламних повідомлень визначається з урахуванням пошукового запиту користувача.