7. Охорона навколишнього середовища

Злив ливневих та виробничих сточних вод в каналізацію може відбуватися с лише у відповідності із Санітарними нормами та правилами. Виробничі стічні води, що містять кислоти чи лугу повинні нейтралізуватися, і лише після чого вони можуть спускатися у заводські води.

Виробничі води пере скидом із цеху в каналізацію проходять первинну очистку, з метою вилучення, регенерації та утилізації цінних продуктів.

Оскільки даний процес культивування є глибинним, то біомаса продуценту, за умови, якщо її концентрація в сточних водах не перевищуватиме допустимої норми по мутності та кількості зважених часток, може бути, після стерилізації також скидатися у промислові каналізаційні стоки [22].

Якщо даний ферментний завод розміщений у місці, де відсутня загальноміська каналізація, скид сточних вод здійснюється безпосередньо у водойми. В таком випадку передбачається будівництво очисних споруд для промислових та господарських стоків. Узгодження місця скиду, методу та ступеню очистки здійснюється відповідно до встановлених норм.

Актуальним шляхом вирішення питання є доочистка стічних вод з наступним використанням їх у промисловий цілях. Доочистка води перед повторним використанням обумовлена високим вмістом солей та органічних речовин. Повторне використання водних ресурсів дозволяє значною мірою ( в 20 -25 раз) скоротити споживання свіжої води із джерел та скид стічних вод у каналізацію.

Важливою задачею також є повноцінна очистка повітря, що викидається в атмосферу. Це досягається встановленням високоефективних фільтрів. Для стрворення нормальних умов роботи вентиляційні систему повинні працювати безперебійно та безаварійно. Для цього за системою вентиляції, як і за контрольно – вимірювальними пристроями встановлюється постійний контроль [18].

Основними прийомами, що застосовуються для запобігання забруднення атмосфери є вдосконалення технологічного процесу, створення санітарно - захисних норм, збільшення висоти труб, що відводять викиди в атмосферу. Якщо при цьому вміст забрудників не зменшується до встановленних значень ГДК, то викиди проходять спеціальну очистку. Очистка повітря від забрудників представляє собою виділення забрудника із повітря у чистому або концентрованому вигляді. Спосіб очистки викидів вибирають залежно від фізико – хімічних властивостей забрудника, його агрегатного стану та концентрації. Викиди даного мікробіологічного виробництва є забрудненими, в основному, пилом та мікроорганізмами – продуцентами [23].

Для очищення повітря можуть застосовуватися різні види очистки. Найпоширенішими серед них є пристрої, для механічної очистки, у яких частинки пилу осідають під дією власної ваги, або за рахунок зміни напряму руху, або під дією центр обіжної сили; пристрої для мокрої очистки – повітря зрошується або пропускається через шар рідини; фільтри у яких повітря проходить через спеціальні пористі матеріали, які затримують пил та мікроорганізми. При виборі типу апарату слід враховувати, що фільтри мокрої очистки витрачають значну кількість води, яка, при скиді у водоймище, забруднює його шкідливими речовинами. Тому у такому випадку необхідно проводити рециркуляцію води: вода із очисного апарату, разом зі шламом, подається у відстійники, і, після відстоювання, знову подається на фільтри [23].