6. Техніка безпеки та охорона праці

Обладнання цехів та обладнання проходить не лише із урахуванням специфіки технологічного процесу, але й з обов’язковим дотриманням безпечних умов праці для працюючого персоналу.

Вентиляція грає одну із найважливіших ролей у забезпеченні відповідних санітарних умов, з урахуванням діючих санітарних норм. Нормальні умови роботи на підприємствах, що виробляють ферменти підтримуються за допомогою притоково – вентиляційної системи, що забезпечує 4 – 8 кратний повітрообмін у приміщенні. Окрім постійно діючої вентиляції в на лінії виробництва амілосубтиліну - етап осадження ферментного препарату - встановлюється додаткова аварійна вентиляція, що повинна забезпечувати 8 - кратний обмін повітря, по внутрішньому об’єму приміщення. Повітря, що подається у робоче приміщення повинно мати 60 - 65 % вологість та температуру 18 – 20 ° С. Повітря, що подається приточною вентиляцією проходить очистку [18].

При виконанні вологого прибирання рекомендується, для забезпечення нормальних умов, робити підлогу з невеликим нахилом, для швидкого видалення води із поверхні. Стіни та підлогу покривають керамічною плиткою для покращення санітарних умов. При розміщення обладнання для біосинтезу та комунікації слід враховувати необхідність видалення пилу з частин обладнання та, особливо, із вентиляційних коробів. Стелю та верхню частину стін слід фарбувати з більшою частотою для підтримки необхідних гігієнічних умов.

Промислове виробництво амілосубтиліну, як і будь – яке інше виробництво зорганізується на основі технологічного регламенту де обов’язково визначаються правила безпеки ведення виробничого процесу [19].

Виробництво амілосубтиліну пов’язано із використанням горючих речовин і тому відноситься до категорії пожежо- та вибухонебезпечних виробництв. Також вибухонебезпечність представляють ділянки із високою запиленістю, що обумовлена, як правило, пилом ферментного препарату. На даному виробництві особливу небезпеку складає відділення висушування із встановленою розпилювальною сушаркою та складські приміщення. Виробничі процеси, пов’язані із значним пиловиділенням необхідно проводити в ізольованих приміщеннях, та механізувати їх.

Особливу пожежну небезпеку представляє цех отримання очищеного ферментного препарату, за умови виділення його органічними розчинниками та цех регенерації органічних розчинників. Цей цех повинен бути ізольованим від сусідніх, вибухобезпечних приміщень, спеціальними стінами, із обладнаними спеціальними переходами [20]. Дані приміщення повинні мати спеціальних пожежний вихід. Для ліквідацій пожеж, що можуть виникнути внаслідок аварій усі виробничі, складські та інші підсобні приміщення забезпечуються первиними засобами пожежогасіння [21].

Всі електродвигуни, пускові пристрої яких можуть іскрити, повинні бути герметизованими і виготовленими із системами запобігання виникнення пожеж. Електрообладнання повинно бути встановлене по вимогами, викладених в Правилах устаткування електроустановок ( ПУЕ).

Статична електрика утворюється особливо інтенсивно у сушарці, де у шарі зважених частинок викикає тертя частинок одна об одну і зі стінками апарату. Величина утворюваних зарядів залежить від природи матеріалу і гідродинамічних умов в апараті. Захист від статичної електрики визнається задовільним, якщо захисний матеріал розрахований на запобігання утворення заряду з енергією, більшою за 0,4 -0,5 мінімального енергії возгоряння.

Для захисту від прямих ударів блискавки передбачено встановлення громовідводів. Для захисту від статичної електрики всю апаратуру, металоконструкції, трубопроводи та ємності із органічними розчинниками, повітропроводи та резервуари заземлюють.

Все обладнання, що має рухомі елементи закривають захисними коробками або сіткою [18].

Обладнання та установки, із значними рівнем шуму, по можливості, герметизуються та встановлюються на амортизаційних подушках або спеціальних приміщеннях.

Для захисту шкіри рук працівників, що працюють із водними розчинами кислот, лугів та органічних розчинників, окрім спеціальних рукавиць рекомендують застосовувати спеціальні захисні мазі.

При проведені процес висушування препарату, стандартизації та фасування готового амілосубтиліну у повітрі можуть міститися біологічні активні речовини, котрі можуть приводити до виникнення алергічних реакцій. Основна причина виникнення алергій є довготривалий вплив цих речовин на дихальну систему працівника. При роботі на вищезгаданих ділянках необхідно використовувати респіратори.

Ємкості для зберігання розчинів встановлюються на значних відстанях від виробничого цеху. Безпека зберігання легкозаймистих речовин і горючих рідин забезпечується шляхом встановлення в резервуарах і цистернах вихлопного клапану та вогнезагороджувачів [21].

При транспортуванні сировини, напівфабрикатів і готової продукції необхідно також дотримуватися правил техніки безпеки. Трубопроводи по своїй конструкції, матеріалам і механічній здатності повинні відповідати умовам роботи і властивостям речовин, що по ним транспортуються. Роз’ємні ділянки трубопроводів і апаратів з’єднуються за допомогою фланцевих з’єднань. Герметичність фланцевих з’єднань досягається за рахунок шліфованих поверхонь або за використанням додаткових прокладкових матеріалів. Основною вимогою до них є стійкість до агресивних середовищ та дії температур. Наприклад, під дією органічних розчинників можуть набухати і стати причиною неконтрольованого прориву та витіку рідини чи газів, тим самим створивши вибухонебезпечну ситуацію.

Підвищена вибухо- та пожежонебезпечність ферментних препаратів вимагають від персоналу суворого дотримання правил техніки безпеки та промислової санітарії. Заняття, інструктаж та перевірку отриманих знань слід проводити не рідше 1 разу на 3 місяці. Кожен новий працівник підприємства зобов’язаний пройти вступний інструктаж. Інструкція по техніці безпеки та правилам промислової санітарії розроблюються для кожного робочого місця, видаються на руки працівникам та вивішуються на видних місцях. Інженерний персонал всього заводу та безпосередньо ті, що працюють на виробництві амілосубтиліну повинен виконувати всі правила безпеки та промислової санітарії. Відповідальність за дотримання правил охорони труда несуть керівники підрозділів, а в цілому по підприємству – директор та головний інженер [21].