18. Основні етнологічні поняття і категорії

Етноси — дуже складні, всеохоплюючі і унікальні, неповторні і неоднозначні природоісторичні (соціобіологічні) людські спільноти, що виникли задовго до появи державних утворень. Як глобальне явище етноси мають власні закони свого становлення, розвитку, розквіту, занепаду і зникнення. Тому їх неможливо підвести під закони розвитку лише природи чи лише суспільства. Етнічна свідомість — обов’язкова ознака етнічних спіль­нот. Вона виступає як сукупність знань, соціально-психологічних установок, уявлень про свій етнос, його властивості і стереотипи та місце в сучасному світі. Вона є інтегрованою ознакою,що включає знання чи уявлення про свою історичну батьківщину, спільність походження та спільну історичну долю. Етноніми — обов’язковий зовнішній вияв етнічної свідомості. Всі колись і нині існуючі етноси мають свої власні назви .Таке ім’я потрібне етносу тоді, коли він уже пройшов певний шлях історичного розвитку, а його члени усвідомили себе окремою етнічною спільнотою. Воно виконує функцію символа, стає своєрідним гаслом етносу. Етноніми з’являються разом з появою етносів. Етнічна самоідентифікація особи — це відчуття себе членом, частиною певної етнічної спільноти, ототожнення і уподібнення себе з нею. Самоідентифікуючи себе з етносом, індивід не лише визначає своє місцезнаходження в системі зв’язків, але й відчуває свою безперервність в історичному часі як його невід’ємна складова частина. Водночас самоідентифікація має і практичне значення, бо підтримує реальні зв’язки, реальну єдність членів етносу через систему споріднених традиційних культурних, побутових, господарських і соціальних рис.

19. Етнічні процеси. Спроби їх класифікації

Етнічні процеси — етнологічна субдисципліна; істотна зміна в ході історичного розвитку окремих етнічних елементів, частин етносів та етносів в цілому , а також поява нових етнічних спільнот. Етнічні процеси відбуваються стихійно і багато в чому незалежно від свідомості й волі людей. Найпоширенішою з них є їх поділ на еволюційні й трансформаційні. Останні в свою чергу поділяються на етнорозподільні (парціація, сепарація, дисперсизація тощо) та етнооб'єднувальні (асиміляція, консолідація, інтеграція, міжетнічна міксація тощо).

20. Процеси етнічної інтеграції

це - процеси, що обумовлюють зміни характеристик етносу. В етнічних процесах виокремлюють дві типологічні групи: етнічне об’єднання і етнічний поділ. Етнічному об’єднанню притаманні культурне і мовне зближення, часткове чи повне знищення етнічних розбіжностей. Характерними рисами й ознаками процес міжетнічної інтеграції можна вважати те, що він: /1/ стосується не окремих осіб, а груп людей; 121 відбувається на рівноправній основі; /3/ веде не до виникнення якоїсь нової стіеретнічної чи міжетнічної спільноти, а до формування політичної нації. Процеси міжетнічної інтеграції успішно розвивались і розвиваються у правових демократичних державах /США, Канада, Швейцарія та ін.

21. Процеси етнічної дезінтеграції

Посилення націоналізму та дезінтеграційні процеси у Східній Європі - переконливе тому свідчення.Таким чином, дезінтеграція є однією із невід'ємних ізакономірних сторін етнополітичного розвитку людства. Іншу сторону цього розвитку становлять інтеграційні процеси, з якими людство, в тому числі й народи постготалітарних держав, пов'язують чимало надій і сподівань. Найбільш відомими прикладами примусової дезінтеграції був розподіл таких націй і держав, як польська, німецька, в'єтнамська, корейська та ін., а також багатьох етносів, у тому числі й українського, між кількома різними, "чужими державами", що призвело навіть до появи в західній науковій літературі такого терміну, як "розділені нації".

22. Поняття етнічного конфлікту.Причини етнічних конфліктів

Під етнічним конфліктом розуміють будь-яку конкуренцію між групами - від реального протистояння за володіння обмеженими ресурсами до соціальної конкуренції - в усіх тих випадках, якщо у сприйманні однієї сторони протилежна визначається з позиції етнічної належності її членів. Основними формами конфліктів є: боротьба та війна. Конфліктні дії виникають за тих умов, якщо протидіючі сторони усвідомили несумісність своїх інтересів і мають відповідну мотивацію, тобто конфлікт знаходиться на стадії усвідомлення та емоційного дозрівання. Є локальні , глобальні, регіональні,політичні,

23. Етапи розвитку етнічних конфліктів

Виокремлюють такі стадії етнічних конфліктів:- передкризова;- власне кризових проявів (пік кризи);- посткризового періоду.Тривалість кожної стадії може відрізнятися, що зумовлюється специфікою даної кризової ситуації. На другій стадії можуть використовуватися такі тактики: мітинги, маніфестації, акції "громадської непокори", нерідко із зіткненнями і військовими конфліктами.Конфлікти найчастіше виникають у зв'язку з суперечностями в таких видах відносин, як: політичні та соціально-політичні; економічні й соціально-економічні; територіальні; міжетнічні; мовні; релігійні.

24. Етнодемографія, етнолінгвістика, етнопсихологія, етнопедагогіка та інші субдисципліни. Загальна характеристика

Етнодемографи - наука на стику етнології (етнографії) і демографії, що вивчає структуру, зміни чисельності, розселення і міграцію етнічних спільнот [1]. Виникла з взаємного інтересу етнографів до демографії при оцінці причин зміни чисельності етнічних спільнот, а також демографів до етнології (етнографії) при оцінці етнічного чинника в таких демографічних показниках як народжуваність, смертність, міграція і т.п

Етнолінгві́стика це розділ мовознавства, що досліджує зв'язки між мовними та культурними явищами, тобто це напрям лінгвістичних досліджень, який вивчає мову у її відношенні до культури, взаємодію етнокультурних та етнопсихологічних чинників у функціонуванні та еволюції мови.

Етнолінгвістика вивчає не лише мову, а й інші форми та субстанції, у яких виражає себе колективна свідомість, народний менталітет, «картина світу», що склалися в певному етносі чи соціумі загалом.

Етнопсихологія— це галузь психології, що вивчає етнічні особливості психіки людей, національний характер, закономірності формування та функціонування національної самосвідомості, етнічних стереотипів та установок.

Етнопедаго́гіка — галузь педагогіки, що включає в себе емпіричні педагогічні знання, навики, досвід певного етносу у вихованні підростаючого покоління. В етнопедагогіці загальнолюдські надбання трудового, етичного, естетичного виховання втілюються в системі виховання даного народу.