64. Загальна характеристика слов’ян

Слов'яни — велика група споріднених за мовою та культурою індоєвропейських народів, що живуть у Східній і Центральній Європі та утворюють три гілки: східнослов'янську (українці, білоруси і росіяни), західнослов'янську (поляки, кашуби, чехи, словаки, лужичани), південнослов'янську (серби, болгари, хорвати, словенці, боснійці, македонці, чорногорці).

Слов'яни розмовляють слов'янськими мовами(група споріднених мов індоєвропейської сім’ї).

Слов’яни займають територію від Адріатичного моря до Тихого океану, від Середньої Азії до Балтійського моря й Північного Льодовитого океану. Спільність слов’ян зумовлюється компактністю проживання слов’ян у Центральній Європі. Слов’яни належать до одного і того ж антропологічного типу людей - до європеїдної раси.З Південною Волинню пов'язують також походження давньослов'янської спільності, котра дала поштовх для формування українців. Легенди згадують докиївську Антську державу, на чолі якої стояла духовна каста — укри.

Слов'яни займають близько 20% території Європи від Балтійського моря до Адріатичного і від Лаби до Волги. Згідно з географічним критерієм, поділяються на західну, східну і південну групу.В наш час до західнослов'янської групи належать польська, кашубська, верхньо- та нижньолужицька, чеська, словацька та мертві полабська й словінська мови.

У східнослов'янських племен, розташованих на території сучасної Білорусі, України, сформувалися білоруська, українська мови.До південнослов'янських — сербська, хорватська, македонська, болгарська, словенська мови.Перші слов'янські літературні пам'ятки збереглися з XI ст.Писемність на основі кирилиці та латинської графіки

66. Загальна характеристика Кавказу як особливої історико-етнографічної області

Кавказька провінція , розташована на південь від Східно -Європейської рівнини між Чорним і Каспійським морями , охоплює різноманітні ландшафти Кавказьких гірських систем , передгір'їв і гірських рівнин , ділиться на дві області: севернокавказскую і закавказьку .

Населення в основному відноситься до перехідних і південним групам великої європеоїдної раси , відрізняється строкатістю етнічного та мовного складу .

На картвельских мовах говорять грузини , північнокавказьких мовами - народи Дагестану , Вайнаха і абхазо - адигські народи ( абхази , кабардинці , адигейці і ін ), мови осетин і вірменів відносяться до індоєвропейських мов , на тюркських мовах говорять азербайджанці , карачаївці , балкарці , кумики і ін

Основне заняття : плужнеземлеробство . Поширена террасное землеробство , в посушливих районах - іригація . Різноманітні типи селищ і жител - від кам'яних будинків- веж і фортець до плотові ( турлучних ) споруд і напівземлянок із ступінчастим перекриттям над вогнищем ; в Східній Грузії - двоповерхові будинки з каменю і дерева , з балконами , з плоскою або двосхилим дахом , в Азербайджані - одноповерхові саманні житла з плоским дахом , вікнами і входом у внутрішній двір.

Чоловічий традиційний костюм складається з сорочки , вузьких штанів , заправлених у чоботи , каптана ( бешмет ) , черкески , папахи і бурки ; жіночий - з сорочки , довгих штанів , орного сукні в талію , різноманітних головних уборів.

Основна їжа - прісний хліб , пшеничні коржики , каші з проса ( гомі ) , квасоля , кисломолочні супи , сири , м'ясо , виноградне вино. Розвинений фольклор , в тому числі епос , характерні чоловічі танці , багатоголосий спів . Віруючі - християни ( православні та монофізити ) і мусульмани.

області :північний Кавказ,Західний Кавказ ( Адигея),Центральний Кавказ,Дагестан,Закавказзі( Південний Кавказ)Грузія,Азербайджан,Вірменія