61. Сучасний стан господарства народів Північної Америки

Англо-Америка один з головних економічних і політичних центрів світу. Провідну роль у ньому відіграє найпотужніша країна світу США і одне з провідних індустріальних держав - Канада. Обидві країни входять у Велику вісімку. Їхні економіки тісно інтегровані між собою. ША - високорозвинена постіндустріальна країна. Майже 70% працюючих зайняті в невиробничій сфері. На США припадає чверть світового промислового виробництва. Особливе значення мають новітні наукоємні виробництва: точне і транспортне машинобудування, хімічна промисловість, кольорова металургія, електроенергетика. Традиційно важливу роль продовжують грати текстильна і харчова промисловість. Сучасної американській економіці властива висока концентрація виробництва і капіталу. Найбільші американські компанії, за своїм характером, є транснаціональними (General Motors, General Electric, Boeing, ІВМ, Microsoft та інші). Держава сприяє розвитку новітніх наукоємних галузей промисловості, фінансує перспективні наукові дослідження, особливо у військово-промисловому комплексі та суміжних областях. Канада займає північну частину материка. Канада є країною переселенського капіталізму, її розвиток відбувався при збереженні політичної залежності від метрополії, під впливом європейського, а пізніше американського капіталу. Важливою рисою сучасної економіки, пов'язаної з колоніальним минулим країни, залишається експортно-сировинна спрямованість економіки і залежність від іноземного капіталу. Понад 50% національної економіки контролюється іноземним капіталом, близько 3 / 4 якого є американським. Сировинні галузі експортують від 25% до 60% своєї продукції. На світовий ринок Канада вивозить мінеральні, лісові ресурси та деякі види сільськогосподарської продукції. Майже 3 / 4 канадського експорту припадають на США.

62. Державні об’єднання доколумбової Америки: інки, ацтеки, майя

Ма́йя — одна з цивілізацій Месоамерики, що відома своєю розвиненою писемністю, разючими досягненнями в архітектурі, мистецтві, астрономії та математиці.Цивілізація майя почала формуватися у докласичну добу (2000 до н. е. — 250 н. е.), досягла розквіту в класичний період (250—900) і продовжувала існувати в гірській Гватемалі та на Юкатані аж до прибуття конкістадорів.Майя будували величні кам'яні міста, більшість з яких було залишено ще до прибуття європейців. Майя створили розвинену систему ієрогліфічної писемності та розробили оригінальну календарну систему.На чолі суспільства стояли верховні вожді. Всі аспекти релігійного життя, були сконцентровані в руках жреців.Майя вірили в циклічну природу часу. Ритуали й церемонії були часом дуже тісно пов'язані з небесними та земними циклами, за якими майя постійно спостерігали і вписували в окремі календарі (див. календар майя). Робота жреця майя полягала в інтерпретації цих циклів і наданні пророцтв на майбутнє або минуле на основі цифрових співвідношень різних календарів.Людські жертвопринесення були досить поширені серед майя. ймовірно вони прийшли до майя під впливом тольтеків, народу центральної Мексики. Згідно з віруваннями майя боги створили людину, щоби людина прославляла богів і годувала їх міфічною речовиною, яка знаходилася в крові й серці людей, яких приносили в жертву.Ацтеки - індіанський народ в Мексиці. Мова ацтекський (науатль). Віруючі — католики. До XVI століття на території сучасної Мексики існувало держава ацтеків зі столицею у Теночтитлане.Як випливає з древніх сказань, близько 1068 року плем'я месиика (так називали себе ацтеки) залишило початкову батьківщину — острів Астлан, який дав назва племені — ацтеки. Потім влаштувалися в Мексиканскій долині близько озера Тескоко і перейшли до землеробства. Щоб міцно влаштуватися, ацтеки будують одному з островів в 1325 року місто Теночтитлан (сучасний Мехіко), який назвали на вшанування вождя Теноча, став центром держави.Головне завдання, яке стояла перед правителями, було постійне ведення війни, що у якої вважалося вищим щастям. Причому, ведення війни переслідувало перш за все не мету збагачення, а служіння богам.Служіння і шанування бога полягала в приношенні йому людських жертв з числа захоплених.Вшановувались божества вітру, дощу, і посівів пов'язані з землеробством, і навіть бог війни. Верховним божеством вважався бог сонця, джерело будь-якої життя. Схід сонця жерці зустрічали псалмами та найкривавішими жертвами. Основними монументальними спорудами ацтеків були храми. Зброя робилися із каменю, головним чином із обсидіану. Метал (мідь, золото) йшов виготовлення прикрас.У ацтеків були розвинуті медицина і астрономія, були зачатки писемності. Мистецтво їх переживало розквіт в 14 - початку 16 ст. Культуру ацтеків було знищено внаслідок іспанського завоювання 1519-21 г.г.Інки - правлячий клан народу кечуа, що мешкав на терит. сучасного Перу з столицею у місті Куско в Андах.Належали до мовної групи кечуа. Імперія інків існувала з 1438 по 1533рр. Вони не мали песемної системи, а для передачі інф. викор. кіпу - складну систему кольорових шнурків заплетених у вузлики, що передавали цифри і статистичні дані.

На чолі держави стояв "Єдиний Інка" який сприймався "Сином Сонця".З числа його родичів обирали верховного жерця,влада якого поступалсь лиш владі правителя.Була розвинена кераміка та обробка металів.Володіли мистецтвом муміфікації.У інків був великий пантеон богів,головний з яких був бог золотого Сонця,Інті.Жертвоприношення.Існувала схожість між " релігією Сонця " інків і католицтвом, : схожі на монастирі дома для незаміжніх жінок, пишні святкові процесії з зображеннями богів і святих тд.

63. Загальна характеристика європейського материка та його народів

Усього в Європі проживає понад 60 народів, які на 9/10 належать до трьох основних груп індоєвропейської мовної сім'ї — германської, романської та слов'янської (див. схему).

Структура індоєвропейської мовної сім'ї

1)слов'янська група

2)германська група

3)романська група

4)індоарійськагрупа

5) кельтська група

6)албанська група

7) грецька група Території, де проживають народи цих груп:• слов'янська група займає Центральну, Південно-Східну та Східну Європу; територію заселяють росіяни, українці, білоруси, поляки, чехи, словаки, серби, хорвати, чорногорці, словенці, македонці, болгари. Генетично із слов'янською групою пов'язана летто-литовська група, до якої належать литовці і латиші;• до германської мовної групи належать австрійці, німці, германошвейцарці, голландці, фламандці, люксембуржці, ельзасці, а також народи, які спілкуються англійською мовою (англійці та шотландці). Більша кількість представників кельтської групи також перейшла до спілкування англійською та французькою мовами (ірландці, бретонці, уельсвці). Крім того, до складу цієї мовної групи належать датчани, ісландці, шведи, норвежці та фарерці.

Представники германської мовної сім'ї займають Центральну, Західну та Північну Європу;

• до романської групи належать італійці, французи, швейцарці, іспанці, португальці, менш численні: італо- та франкошвейцарці, корсиканці, валлони, каталонці, галісійці, румуни, молдавани.Повсюдно в Європі живуть євреї, мова яких належить до індоарійської групи.

Зустрічаються в Європі так звані відокремлені мови, ними спілкуються греки, албанці, представники народності басків (північ Піренейського півострова в Іспанії). На Мальті в Середземному морі живуть мальтійці, які розмовляють на діалекті арабської мови, що належить до семітсько-хамітської сім'ї.

Тюркомовне населення Європи (алтайська мовна сім'я) представлене турками, чувашами, татарами, башкирами, гагаузами.