34. Антропологічний тип, мовні родини, побут, суспільна організація, традиційні заняття, вірування народів Полінезії

До Полінезії належать численні острови Тихого океану, тобто Полінезія і Зовнішня Полінезія, ряд дрібних островів Східної Меланезії, о. Капінгамарані та Нукуоро в Мікронезії. Полінезійці — це близько 40 етнокультурно близьких аборигенних етносів, які розмовляють мовами полінезійської підгрупи східноавстронезій- ської групи австронезійської сім’ї мов. Найбільш численними з них є маорійці , самоанці , гавайці , тонганці , таїтяни, уеваї, туматоуанці , ніуеї та ін. За расовими озна¬ ками полінезійці належать до перехідної полінезійсько-мікронезійської раси. Сповідують нині вони католицизм чи протестан тизм. Зберігають і численні дохристиянські обряди і вірування. Археологічні матеріали свідчать, що заселення островів По¬ лінезії почалося наприкінці II тис. до н.е. Предки полінезійців близько 1200 р. до н.е. переселились з о. Фіджі на о. Тонга, а звідти близько 1000 р. до н.е. — на о. Самоа. Основним заняттям полінезійців було мотично-паличне підсічно-вогневе землеробство тропічних районів, що поєднувалося з морським рибаль¬ ством. їх поєднання часто називають океанійським чи острівним господарством. Провідну роль у господарстві полінезійців виконувало і виконує землеробство, що перебувало на достатньо високому рівні розвитку. На багатьох островах було відоме зрошування, а подекуди зустрічалося навіть терасне землеробство. Основний напрям землеробства — тропічне плодівництво і городництво, з вирощу¬ ванням поширених в Океанії культур: хлібне дерево, кокосова пальма, банани, ямс, таро, батати і т.ін. Землеробством займа¬ лись як жінки, так і чоловіки.Основними матеріалами здавна були дерево і камінь, а універсальним знаряддям — кам’яна клиноподібна сокира з дерев’яним топорищем. Полінезійці жили і живуть переважно в невеликих селах на узбережжі чи близько джерел прісної води. їх традиційним жи¬ тлом була прямокутна чи овальна будова стовпової конструкції з двосхилим дахом. Суспільний лад і духовна культура. Суспільний лад полінезійців дає чимало прикладів різноманітності форм розпаду пе¬ рвісного суспільства. На XVIII ст. цей процес завершився лише в основних рисах. Але тоді ще доволі чітко розрізнялися три гру пи територій, населення яких стояло на різних стадіях розпаду первісної родової общини. Суспільства ранньодержавних утворень мали до волі складну соціальну структуру. На самому верху соціально- політичної драбини стояла знать. За нею йшли три соціальних прошарки вільних общинників: члени знатних сімейних общин; вільні общинники-землероби з земельними наділами; вільні общинники без земельних наділів. Найбільш безправними були раби-військовополонені. їх праця використовувалася для вико¬ нання певних робіт, але основне їх призначення — бути принесе ними в жертву.

35. Етнічні процеси в Австралії та Океанії

Істотний вплив на зміну етнічної структури населення Австралії та Океанії роблять зовнішні міграції.

Міграції першого типу (обмін населенням з іншими частинами світу ) найбільш характерні для Австралії , Нової Зеландії та Гаваїв . В Австралію першими в основному їхали з Великобританії , Ірландії та деяких інших європейських країн , але тепер досить значний в'їзд на австралійський континент і з азіатських країн . У Нову Зеландію , як і раніше , переважно мігрують з Британських о-вів . На Гаваї направляється міграційний потік з Каліфорнії та інших штатів США З деяких частин світу мігранти прямують і в ряд інших країн Океанії. Наприклад , щорічно значна кількість американських військовослужбовців та членів їх сімей прибуває на о -в Гуам , де розташовані військово -морська і військово -повітряна бази США .

Ступінь впливу різних міграційних потоків на динаміку етнічного складу населення Океанії дуже різна . Там , де міграції мають поворотний характер і сальдо їх невелика , вони роблять на зміну етнічної структури досить слабкий вплив . При значному ж сальдо міграції міграційний рух істотно відбивається на етнічному складі населення. Так , зовнішні міграції останніх років призвели до помітної зміни етнічної структури населення Нової Каледонії.Взагалі етнічні процеси відіграють дуже значну роль в етнодемографічному розвитку країн австралійсько- океанійскіх регіону. Для двох найбільш економічно розвинених , " переселенських " за складом населення країн цього регіону - Австралії та Нової Зеландії найбільш характерні процеси асиміляції. Вони полягають у поступовому розчиненні іммігрантів і особливо їхніх нащадків серед англоавстралійци і англоновозеландцев , що утворюють дві молоді нації.Етнічна сепарація (теж початкова стадія) спостерігається у однієї з прийшлих груп населення Океанії - франконовокальденовців . Ця етнічна група складається з представників першого , другого , третього і навіть четвертого поколінь нащадків вихідців з Франції і вважає своєю батьківщиною в першу чергу Нову Каледонію , хоча і пам'ятають про свої генетичні зв'язки з Францією.