Склад заробітної платні страхових агентів

	Комісійна винагорода	Надбавка у % від суми комісії субагентів	Накопичувальний бонус (лише за полісами автоцивілки)
Агент / субагент	К=В	ні	Так
Агент 2 категорії	К=В+1,5	15%	Так
Агент 1 категорії	К=В+2,5	25%	Так

Надбавка нараховується по результатам місяця, агент 2 категорії отримує надбавку в розмірі 15 % від суми отриманої комісійної винагороди субагентів, які входять до його групи; агент 1 категорії отримує надбавку в розмірі 25% від суми комісійної винагороди його субагентів. Накопичувальний фонд агента СК «ТАС» за квартал до 15000 грн. має бонус 5% від вже виплаченої комісії даному агенту, фонд о 25000 грн. дає 10%, від 35000 грн. – 25%. Агент може назбирати бонус на 70%. Бонус може рахуватися квартально, раз на півроку або бути річним.

Також застосовується преміювання агентів за реалізацію обов'язкового виду страхування. Щоквартально в СК «Страхова група «ТАС» проводиться конкурс на кращого агента, переможець на 1 місці отримує премію 5000 грн., 2 місце – 3000 грн., 3 місце 1500 грн. 

Таким чином, управління персоналом СК «Страхова група «ТАС» здійснюється за допомогою сполучення адміністративних, економічних і соціально-психологічних методів управління. Основа системи стимулювання персоналу закладається використанням організаційно-матеріальних методів, що оптимізують побудову системи управління ефективністю праці.

Таблиця 5.1

Витрати на оплату праці 2012-2013 рр. (тис.грн.)*

Найменування показника	Код рядка	2012	2013
Витрати на оплату праці	2505	48211,10	52920

*Дані взято з звіту про фінансові результати

Використовувані СК «Страхова група «ТАС» соціально-психологічні методи ефективно здійснюють духовне стимулювання, створюючи сприятливий психологічний клімат у колективі і почуття приналежності до організації. Установлений на підприємстві стабільний розмір винагороди персоналу запобігає збільшення плинності кадрів і знижує витрати на пошук нових трудових ресурсів. У частині використання економічних методів стимулювання у підприємства є резерви удосконалення процесу управління за рахунок удосконалення системи матеріального стимулювання персоналу, за рахунок використання нових форм оплати праці, зокрема таких методів партисіпативного управління, як участь працівників у прибутку організації, участь працівників у керуванні. 

6.Порядок і правила проведення різних видів страхування: розробка, прийняття, затвердження

Найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні — форма проведення. За цією ознакою страхування поділяється на добровільне й обов'язкове.

АТ «Страхова група «ТАС»» пропонує певні страхові програми, а саме:

1. Страхування наземних транспортних засобів (КАСКО)

Цей вид страхування компенсує збитки, що виникли при пошкодженні чи втраті транспортного засобу. Є можливість застрахувати транспортний засіб від всіх ризиків (Повне КАСКО), або тільки на випадок пошкодження, чи від ДТП (часткове КАСКО). Страховий тариф визначається за допомогою стандартних тарифікаторів, що затверджені наказом по Компанії з врахуванням збитків минулих років (страхові платежі зменшуються, якщо не було страхових випадків, та збільшуються, якщо такі випадки були). Також застосовуються інші поправочні коефіцієнти, що зменшують або збільшують страховий тариф в залежності від додатково обраних умов страхування (території покриття, особливості виплати страхового відшкодування, можливість виплати без довідки ДАІ тощо) та інших особливих для об’єкту страхування ризиків (недостатнього стажу водіння водія, передачу транспортного засобу в оренду чи прокат, використання його для перевезення пасажирів тощо). Страхові суми залежать від ринкової вартості транспортних засобів, що оцінюється спеціалістом з андеррайтингу автотранспорту, фактично не бувають меншими 50 тисяч гривень та рідко перевищують 400 тисяч гривень. Найбільш значні збитки виникають у разі повно комплектного викрадення транспортного засобу або у випадку його повного знищення;

2. Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ ВНТЗ)

Цей обов’язковий вид страхування регулюється Законом України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», іншими законодавчими та підзаконними актами, рішеннями Президії та Координаційної ради Моторно-транспортного бюро України. Страхові платежі розраховуються згідно затвердженого Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг базового страхового платежу та відповідних корегуючих коефіцієнтів (що залежать від типу транспортного засобу, місця переважного використання (реєстрації), режиму використання тощо) з врахуванням страхової історії конкретного клієнта (знижки за системою бонус-малус).

Виплати за договорами (полісами) ОСЦПВ ВНТЗ здійснюються в разі нанесення шкоди майну третіх осіб (в розмірі не більшому 50 тисяч гривен на одного постраждалого, але не більше 250 тисяч гривень за одним страховим випадком) та життю і здоров’ю третіх осіб в розмірі 100 тисяч гривень на одного постраждалого без обмежень кількості постраждалих за страховим випадком. Розмір виплат визначається згідно чинного законодавства України, з 2013 року встановлено мінімальні розміри виплат за шкоду заподіяну життю і здоров’ю третіх осіб Законом України про ОСЦПВ ВНТЗ.

Беручи за основу статистичні дані минулих років, збитки за договорами (полісами) ОСЦПВ ВНТЗ заявляються постійно і врегульовуються оперативно. Втім не виключений ризик виникнення збитків, що потребують більше часу для визначення їх об’єму, а також збитків, що не виникали в минулих періодах (через відсутність мінімальних розмірів виплат за шкоду заподіяну життю та здоров’ю третіх осіб в минулому. Вагомим визначимо також ризик збільшення об’єму виплат внаслідок збільшення ліміту виплат за спрощеною системою (європротоколом, без довідки компетентних органів).

Ключовими ризками пов’язаними з ОСЦПВ ВНТЗ визначимо конкурентний ризик (зараз на ринку цього виду страхування діє більше 84 стрховиків), ризик розрахунку страхової премії (її мінімальні та максимальні розміри обмежено законодавчо), ризик шахрайства та інші;

3. Страхування майна юридичних та фізичних осіб

Страхування майна передбачає покриття наступних страхових ризиків: Вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки), Стихійні явища, Протиправні дії третіх осіб (а саме: крадіжка, грабіж, розбій, умисне або необережне знищення або пошкодження майна), Витікання рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем внаслідок їх пошкодження; Аварія (вихід з ладу) машин, механізмів та інших елементів, коротке замикання; Падіння пілотованих літальних апаратів, їх часток або вантажу, Забруднення хімічними, радіоактивними речовинами (застосовується при страхування земельних ділянок).

Договори страхування майна укладаються з юридичними та фізичними особами. Загальна особливість договорів страхування майна в тому, що майно, яке передається на страхування, як правило, є заставним. При цьому вигодонабувачем за такими договорами є Банк.

При оцінці страхових ризиків враховується те, що нерухоме майно частіше за все буває пошкоджене або знищене внаслідок: Пожежі, Витікання рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, Аварії, короткого замикання, Стихійних явищ.

При страхуванні обладнання, рухомого майна, товарів в обігу враховується, що пошкодження, знищення або втрата можуть статися внаслідок найбільш вірогідних ризиків: Пожежі, Стихійних явищ, Витікання рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, Крадіжки, Вандалізму.

У зв’язку з тим, що частіше за все нерухоме та рухоме майно буває пошкоджене або знищене внаслідок вогневих ризиків, при огляді майна враховуються наступні характеристики будівлі: призначення будівлі (житлова, адміністративна, складська тощо), матеріал, з якого побудовані стіни, перекриття, протипожежні засоби, їх тип, наявність охорони. В разі страхування складських ризиків також обов’язково враховується вогненебезпечність та вірогідність самозаймання майна, що зберігається в складському приміщенні.

На особливих умовах укладаються договори страхування транспортних засобів, сільгосптехніки, що зберігаються на відкритому майданчику або в гаражах, в ангарах для зберігання. В цьому випадку найбільш вірогідні ризики пошкодження, знищення або втрати внаслідок: Протиправних дій третіх осіб (особливо крадіжки), Стихійних явищ (особливо пошкодження градом, снігом, дощем, у випадку зберігання на відкритому майданчику).

При оцінці ризику у кожному конкретному випадку враховуються умови зберігання майна.

Особливу увагу приділяється страхуванню земельних ділянок. Земельні ділянки, які передаються на страхування, як правило, є заставними. Основні ризики, які покриваються договорами страхування, є: Стихійні явища, Протиправні дії третіх осіб, Забруднення хімічними, радіоактивними речовинами. При оцінці ризику насамперед враховується: призначення земельної ділянки (наприклад: під забудову, під садівництво, під обслуговування майнового комплексу тощо), відстань земельної ділянки від промислових підприємств, АЗС, можливість (або неможливість) проникнення на ділянку сторонніх осіб.

При страхуванні майна можливий ризик, що страхувальник пред’явить помилкові або незаконні вимоги, або збільшить суму реального збитку. Це в значній мірі пояснює вплив економічних умов на доходність бізнесу страхування майна.

Страховий ризик управляється за допомогою ціни, незалежною оцінкою майна на підставі міжнародних стандартів, розробкою продукту, вибором ризику та перестрахуванням. Компанія контролює та реагує на зміни загального економічного та комерційного середовища, в якому вона працює;

4. Страхування від нещасного випадку

Страхування від нещасного випадку передбачає покриття наступних страхових ризиків:

Смерть, Інвалідність І, ІІ, ІІІ групи, Тимчасова втрата працездатності.

Договори страхування укладаються в основному з фізичними особами, які є позичальниками банку. При цьому основними ризиками, які передбачаються цими договорами являються: Смерть, Інвалідність І, ІІ групи.

Основним ризиком для компанії за такими договорами є вірогідність пролонгації договору страхування застрахованою особою на новий страховий рік, на більшу страхову суму, але при цьому Застрахована особа вже знаходиться в стадії оформлення групи інвалідності внаслідок нещасного випадку за минулорічним договором страхування на меншу страхову суму. Страхова сума за такими договорами змінюється в залежності від суми заборгованості страхувальника перед банком.

Зниження ризиків шахрайства за такими договорами можливо при досконалому підході до укладення такого договору, оформленні опитувальних листів при особистій зустрічі з застрахованими особами.

На ступінь страхового ризику впливають наступні фактори: вік застрахованої особи, рід занять, професія, наявність (відсутність) водійського стажу, скільки разів застрахована особа планує користуватися авіатранспортом, наявність (відсутність) хронічних хвороб.

Зниження ризиків в компанії здійснюється також за допомогою факультативного та облігаторного перестрахування, в залежності від величини страхової суми;

5. Страхування фінансового ризику (титульне страхування).

Титульне страхування передбачає страхування втрати права власності на майно.

В компанії укладається невелика кількість таких договорів страхування. Договори страхування передбачають страхування втрати права власності Страхувальника на квартиру, яка купується через кредитування. Страхувальниками за такими договорами є позичальники банку, Вигодонабувачем за договором є банк. Як правило, ці договори оформлюються разом з договорами страхування квартири, яка є заставою банку.

Зниження ризиків в компанії здійснюється при досконалому вивченні «історії» квартири, шляхом укладання опитувальних листів до кожного договору страхування, які передбачають заповнення наступної інформації: рік побудови будівлі, в якій знаходиться квартира, перелік осіб, які володіли квартирою та були прописані в ній, чи не були прописані діти, або особи, які відбувають строк покарання на момент купівлі квартири новим володільцем, наявність документів, які підтверджують відступлення їх прав внаслідок перепродажу (або по іншій причині) житла, наявність документів ЖЕКу, що вони були виписані на момент купівлі квартири новим власником;

6. Добровільне страхування відповідальності перед третіми особами

Метою здійснення цього виду страхування є захист майнових інтересів Страхувальника, з вини якого може бути заподіяно шкоду життю та/або здоров’ю фізичних осіб та/або майну юридичних осіб. Страхова сума встановлюється за погодженням між страховиком та страхувальником. Страховий тариф встановлюється в залежності від характеристики діяльності страхувальника, загальної площі території, переліку послуг, максимальної кількості осіб, яким може бути заподіяно шкоду, стану його пожежної безпеки тощо;

7. Добровільне страхування від нещасного випадку на транспорті

Метою здійснення цього виду страхування є компенсування матеріальних збитків Застрахованій особі або її спадкоємцям, які виникли у зв’язку з заподіянням шкоди життю та/ або здоров’ю Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку на транспорті. Страхова сума встановлюється на кожну Застраховану особу у розмірі 102 000,00 грн. Страховий тариф визначений Постановою КМУ №959 від 14 серпня 1996р. та становить 0,18%. До максимальних страхових тарифів допускається застосування знижки, в залежності від кількості Застрахованих осіб, виду транспорту та статистики збитків за попередні роки;

8. Добровільне страхування вантажів і багажу (вантажобагажу)

Цей вид страхування компенсує збитки, що виникли внаслідок втрати або пошкодження вантажів на умовах: «З відповідальністю за всі ризики»; «Мінімальне покриття»; або від конкретних ризиків (пожежа, вибух, удар блискавки, стихійне лихо, зіткнення транспортного засобу з рухомим і не рухомим об’єктом, крадіжка, розбій, грабіж, провал мостів, падіння дерев, стовпів). Страховий тариф становить 0,06% – 0,8% від вартості вантажу. Конкретний розмір страхового тарифу залежить від характеру вантажу, об’ємів перевезень, обраних ризиків, відстані та маршруту транспортування тощо. Договір страхування може бути укладено як на одне перевезення так і на визначений строк, протягом котрого будуть перевозитися вантажі;

9. Обов’язкове особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)

Метою здійснення цього виду страхування є компенсування матеріальних збитків Застрахованій особі або її спадкоємцям, які виникли внаслідок загибелі, поранення або захворювання Застрахованої особи під час ліквідації пожежі або наслідків аварії. Страхова сума встановлюється на кожну Застраховану особу у розмірі її десятирічної заробітної плати, згідно з заробітною платою Застрахованої особи на день укладання договору страхування. Максимальний страховий тариф визначений Постановою КМУ №232 від 03 квітня 1995р. та становить 2,0%. До максимальних страхових тарифів визначених Положенням застосовується знижка до 80% в залежності від виду діяльності Страхувальника, наявності пожежної машини, резервуарів з водою, пожежних гідрантів, вогнегасників (їх типів), пожежної сигналізації та її виходу на пожежну частину, кількості пожежників та статистики збитків за попередні роки;

10. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру.

Метою здійснення цього виду страхування є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну фізичних осіб, майну юридичних осіб та навколишньому природному середовищу внаслідок пожежі та/або аварії на об’єктах підвищеної небезпеки. В залежності від категорії небезпеки об’єкта підвищеної небезпеки, страхові суми та максимальні страхові тарифи визначені Постановою КМУ №1788 від 16.11.2002р. та становлять 3 400 000,00 грн., 1 190 000,00 грн., 765 000,00 грн. і 1,5%, 0,6% і 0,4% відповідно;

11. Обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.

Метою здійснення цього виду страхування є забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб внаслідок подій з НВ під час його перевезення. При страхуванні відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів страхова сума встановлюється на кожну повну та неповну тонну небезпечного вантажу в розмірі від 1020,00 грн. до 2 040,00 грн. в залежності від класу небезпеки вантажу.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика, прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент - у іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням положень частини четвертої цієї статті при укладанні договорів страхування життя. Якщо дія договору страхування поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законодавства України про валютне регулювання. Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України. Грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільноконвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.

Принципи укладення договору страхування є наступними:

1.Надання повної інформації страховиком страхувальнику про усі суттєві умови договору.

2.Надання страхувальником усієї суттєвої інформації страховику про об’єкт страхування.

3.Відповідність страхової угоди діючому законодавству (наприклад, коли тарифи по обов’язковому страхуванню є вищими ніж це прописано у відповідних постановах, коли укладено договір на майно, яке фактично не належить страхувальнику, коли договір укладено після страхового випадку, коли компанію, яка здійснює страхування призначено органами влади, коли порушено встановлені законом граничні тарифи і є підозра щодо схемного характеру операції страхування і таке інше).

Приклади порядку оформлення пакету документів у разі настання страхового випадку:

1) Нещасний випадок:

Перелік документів, необхідних для отримання страхового відшкодування (остаточний перелік визначається страховою компанією):

• Письмова заява на отримання страхової виплати

• Договір страхування

• Паспортна довідка про присвоєння ІПН особи, що отримує страхове відшкодування

• Документи, що підтверджують настання страхового випадку

2) Постраждало майно при пожежі:

Перелік документів, необхідних для отримання страхового відшкодування (остаточний перелік визначається страховою компанією):

• Письмова заява про настання страхового випадку 

• Договір страхування

• Паспорт та ІПН страхувальника

• Документи, що підтверджують майновий інтерес отримувача страхового відшкодування (Страхувальника, Вигодонабувача) щодо застрахованого майна

• Документи, які підтверджують факт настання та причини страхового випадку

• Документи, які підтверджують розмір завданих збитків

• Довідки відповідних компетентних органів.

3) Загибель посіві та багаторічних насаджень:

Документи, необхідні для проведення виплати:

• Письмова заява на виплату страхового відшкодування із зазначенням номера Договору з докладним описом страхової події і сумою заявленого  збитку;

• Договір страхування з усіма додатками;

• Документи компетентних органів, що підтверджують факт та/або причину настання події, що стала причиною загибелі та/або пошкодження застрахованих посівів с/г культур;

• Акт огляду застрахованих посівів озимих с/г культур, завірений підписами Страхувальника;

• Документи, що підтверджують суми фактичних витрат на посів і вирощування застрахованих с/г культур та/або фактичну врожайність;

• Документи, що підтверджують проведення Страхувальником робіт з пересіву, культивації та/або дискування озимих с/г культур на пошкоджених ділянках посівів.

Здебільшого взаємовідносини між страхувальником і страховиком будуються на добровільних засадах і оформлюються договором страхування. Згідно із Законом України «Про страхування» договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування при добровільній формі страховик розробляє самостійно для кожного виду страхування, а далі їх затверджує державний наглядовий орган у сфері страхування, видаючи ліцензію на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування визначають загальні умови і порядок здійснення конкретним страховиком того чи іншого виду добровільного страхування. Правила проведення одного й того самого виду страхування різними страховиками можуть бути істотно різними. Тому страхувальник має змогу обрати найбільш прийнятний для себе варіант страхування і, відповідно, — страховика. Страховик, у свою чергу, не залишається пасивною стороною, він також має право обирати: прийняти на страхування запропонований страхувальником ризик чи відхилити його. Якщо обидві сторони досягнуть попередньої згоди, вони укладають договір, у якому конкретизуються загальні умови страхування, викладені у правилах.

Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін.

В обов'язковому страхуванні — інша справа. Тут страхові відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, якими передбачено перелік об'єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій, винятки з них; максимальні страхові тарифи; страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти.

Згідно із Законом України «Про страхування» форми типового договору і порядок проведення обов'язкового страхування визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, при укладанні договору обов'язкового страхування ні у страховика, ні у страхувальника практично не лишається «свободи маневру», адже всі суттєві моменти будь-якого виду обов'язкового страхування, навіть сама форма договору, заздалегідь визначені законодавчими актами.

Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другий не в праві відмовити йому в цьому.

За часів державної монополії, коли потреби страхувальників задовольняв єдиний страховик — Держстрах, проведення обов'язкового страхування не супроводжувалося укладанням договорів. Нині оформлення договорів страхування є обов'язковим у будь-якому випадку.

Право на здійснення обов'язкових видів страхування може отримати будь-який страховик, якщо він має відповідну ліцензію.