8. Методика використання краєзнавчого матеріалу на уроках природознавства.

Краєзнавству належить провідна роль у формуванні духовності. З усебічного вивчення під керівництвом учителя природних, соціально-економічних та історичних умов рідного краю (села, району, міста, області, мікрорайону, школи), тобто з краєзнавства, починається українознавства. Шкільне краєзнавство як одна з ланок навчально-виховної роботи має географічний, історичний, літературний, етнографічний, фольклорний, природознавчий та інші напрями. Усі вони тісно пов'язані між собою як за змістом, так і за формами організації і методами використання.

Для успішного викладання шкільних курсів географії на краєзнавчій основі необхідні підручники, робочі зошити, методичні посібники та рекомендації. Так, для прикладу у Рівненській області цей перелік передбачає підручник Коротуна І.М., Коротун Л.К. „Географія Рівненської області”, посібник для вчителів та учнів „Природа та господарство Рівненщини” та ін.

Науково-методичне забезпечення впровадження засобів географічного краєзнавства включає:

• О створення у школах краєзнавчих куточків, кімнат, музеїв, оформлення навчальних кабінетів, географічних майданчиків, метеорологічних постів, екологічних стежок, проведення шкільних природних моніторингів тощо;

• o проведення позакласних, позашкільних заходів (туристсько-краєзнавчі, екологічні походи, робота клубів «Планета», олімпіади з географії та економіки, участь у конкурсах Малої академії наук з географії та геології, тижні географії, вечори);

• o вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду, проведення ярмарків педагогічних ідей;

• o випуск та пропаганда краєзнавчої літератури, створення банку інформації з географічного краєзнавства.

Цінним є досвід роботи шкіл України проведення туристських походів, екологічних експедицій з метою вивчення учнями шкіл міста малих річок. Учасники таких походів та експедицій проводять екологічну експертизу водойм, займаються очищенням джерел, вивчають фауну і флору та здійснюють пошук шляхів їх збереження. Учні записують народні легенди, спогади старожилів про минуле. Це духовно збагачує молодь, сприяє пізнанню і збереженню нею загальнолюдських цінностей, формуванню національної свідомості.

9. Географічний майданчик,шкільні теплиці. Методика роботи.

В сучасному освітньому просторі відбувається перехід від інформаційної моделі навчання до собистісно-орієнтованої, від школи пам`яті до школи мислення та дії. У зв’язку з цим, однією з головних задач шкільного екологічного краєзнавства є формування такої ключової компетенції як готовність учнів використовувати засвоєнні знання та уміння в реальному житті для вирішення практичних завдань. Навчальний процес має бути побудований так, щоб знання стали фундаментом практичної діяльності.

Для досягнення цього завдання є практико-орієнтований підхід. Реалізація змісту географічної освіти сучасної школи має на меті проведення практичних робіт, спостережень, екскурсій.

Шкільний географічний майданчик – це географічна лабораторія під відкритим небом.

Головними завдання географічного майданчика є:

Формування географічних уявлень, понять та закономірностей; Прищеплення інтересу до вивчення географічних закономірностей через проведення дослідів, експериментів та проведення дослідницьких робіт; Прищеплення навику ведення метеорологічних спостережень. У зв`язку з переходом, в своїй педагогічній діяльності, з безпосередньої передачі інформації на активну діяльність, крім традиційних методів: пояснювально-ілюстративний, бесіди, частіше розпочали використовувати такі методи, як: спостереження (організація фенологічних та метеоспостережень), картографічний метод (створення планів пришкільної території, школи, села, прилеглої до неї території), топографічна зйомка, дослідницький метод. Виходячи з вищесказаного, дуже гостро постало питання по створенню та впорядкуванню в дію географічного майданчика на території школи. Таким чином було вирішено започаткувати таку роботу у вигляді проекту, до якого було підключено учнівське самоврядування та батьківський комітет школи.