12. Виховання в молодших школярів бережливого відношення до природи.

Початкова школа – найважливіший етап інтенсивного накопичення знань про навколишній світ, розвитку багатогранних відносин молодшого школяра до природного і соціального оточення, сприяючий становленню особи, формуванню екологічної культури. Пріоритетною метою сучасної початкової освіти є розвиток особи дитини. Ця мета досягається через гуманізацію процесу навчання, через створення потенціалу стійкого розвитку дитини. Частиною такого потенціалу є курс «Природа і люди», розроблений З.А. Клепініної. Відповідно до поставленої мети визначаються конкретні завдання курсу.

Перше завдання полягає в тому, щоб дати таким, що вчиться загальні знання про світ людей і мир природи як найближче оточення дитини і про взаємини в системах «чоловік – людина», «природа – природа», «природа – людина».

Друге завдання направлене на вдосконалення пізнавальної і практичної учбової діяльності дітей.

Третє завдання полягає в розвитку особових якостей дитини: наукового світобачення, екологічної, санітарно-гігієнічної і етичної культури, емоцій, творчих здібностей, відчуття патріотизму і так далі.

Провідними принципами відбору змісту і конструювання курсу зберігаються загально дидактичні принципи, а також специфічні принципи, розроблені в класичній методиці природознавства. Реалізація специфічного принципу – екологічній спрямованості – здійснюється по схемі: взаємозв'язок «природа – людина», «людина – природа» – правила відношення людини до природи (загальні правила охорони природи) – доступна природоохоронна діяльність дітей даного віку (вирощування рослин, підгодівля тварин, збір насіння і рослин, розповсюдження їх серед населення, догляд за домашніми насадженнями і тому подібне) – правові норми охорони природи. Ці ідеї розглядається як причина і наслідок, і приводять до розуміння суті науки екології. Реалізація принципу екологічної спрямованості в представленій системі сприяє формуванню екологічної культури.

Основна ідея першого класу – взаємозв'язок учня зі всім навколишнім світом; другий клас присвячений мові географічних карт, які знайомлять нас з нашим великим будинком – планетою Земля; третій клас показує роль життя і живих організмів в підтримці порядку на наший планеті; четвертий клас присвячений людині і його місцю на Землі. Оскільки головними проблемами людства в XXI столітті будуть екологічні, то курс «Cвіт і людина» розроблений з екологічних позицій.

13. В.О. Сухомлинський про роль природи в розвитку особистості дитини.

У дошкільному навчальному закладі, відповідно до вимог Базового компонента, одним з завдань є виховання у дошкільників інтересу і любові до природи, бережливе й турботливе ставлення до рослин і тварин. Важлива передумова цього - засвоєння дітьми норм і правил поведінки стосовно об'єктів навколишнього середовища, вироблення у них умінь, необхідних для включення у природоохоронну діяльність.

Природа є важливим засобом гармонійного всебічного розвитку дитини. Василь Сухомлинський зазначав, що «природа - величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу».

Видатний педагог В. О. Сухомлинський говорив, що дитина - це, образно кажучи, квітка, краса якої залежить від догляду за рослиною. Піклуватись про красу квітки необхідно задовго до початку цвітіння. Але, на жаль, зустрічаються батьки, які, даючи життя дитині, вважають свою місію завершеною, а що з цієї дитини вийде - нехай про це потурбується хтось інший.

Необхідно так виховувати дітей, щоб вони дивилися на світ добрими очима, вміли берегти життя. Тільки тоді вони, змужніючи та прозріючи розумом і серцем, стануть справжніми людьми.

Особливу увагу Василь Олександрович радив звертати на виховання у дітей дбайливого ставлення до природи, її багатств. Він вважав, що духовне збагачення людини необхідно поєднувати з постійним спілкуванням з природою.

В.Сухомлинський підкреслював, що природа - найкращий вихователь дитячої душі. Тому заняття «Школи радості» він проводив на зеленій траві під грушею, на шкільній садибі, в лісі, полі або на березі озера. Пізнавальна частина «уроків мислення серед природи» обов'язково чергувалася з грою. Їх мета - ознайомити дітей з навколишньою дійсністю, з явищами природи, тваринним і рослинним світом. Як відомо, в дошкільному віці переважає образне мислення, тому перед дітьми і відкриється прекрасний світ у живих барвах, яскравих та трепетних звуках, у казці та грі, у власній творчості, красі, що надихають дитячі серця, в прагненні робити людям добро.