
- •1.Визначення фармакологiї як науки та зв'язок її з iншими дисциплiнами.
- •2.Коротка iсторiя розвитку фармакологiї.
- •3.Джерела отримання лікарських речовин.
- •4. Шляхи пошуку нових лiкiв та iх клiнiчнi випробування.
- •5. Лiкарськi речовини, лiкарськi форми, IX класифiкацiя. Лiкарськi препарати.
- •6.Рецепт, його значення. Загальнi правила виписування рецептів.
- •7. Форми рецептурних бланків I правила оформлення за ними рецептiв згiдно з чинним наказом.
- •8. Правила виписування лiкiв для стацiонарних хворих.
- •9. «Державна фармакопея України", її змiст I значення.
- •10. Основнi вiдомостi про аптеку, iї завдання. Правила зберiгання та вiдпуску лiкiв.
- •1. Функція закладу охорони здоров'я, а саме:
- •11. Тверлi форми лiкiв I правила виписування рецептiв на порошки, капсули, драже, таблетки (приклади),
- •12. Рiдкi форми лiкiв I правила виписування рецептiв на розчини, настої, вiдвари, слизи, настойки, екстракти, новогаленовi препарати, мiкстури
- •1З. М'якi форми лiкiв: мазi, пасти, супозиторii, лiнiменти (приклади).
- •14. Форми лiкiв для iн'єкцiй. Способи стерилiзацii, правила виписування рецептiв (приклали).
- •15. Шляхи введення лз в організм.
- •16.Розподіл ліків в організмі
- •17.Біотрансформація ліків в організмі.
- •18. Виведення лікарської речовини з організму.
- •19.Види дії лікарської речовини.
- •20. Умови що впливають на дію ліків в організмі
- •21 Зміна дії медикаментозних речовин у разі повторних уведень, кумуляція, звикання, тахіфілаксія, лікарська залежність, сенсибілізація.
- •22Комбінована дія лікарських речовин.
- •23.Побічна дія ліків алергічної та неалергічної природи. Негативна дія ліків: тератогенна, ембріотоксична й мутагенна, канцерогенна.
18. Виведення лікарської речовини з організму.
Завершувальним етапом взаємодії лікарської речовини й організму є виведення (екскреція) її (або її метаболітів) різними органами і тканинами: нирками, печінкою, легенями, слизовою оболонкою травного каналу, сльозовими, потовими, молочними (під час лактації) залозами тощо.
19.Види дії лікарської речовини.
Місцева(Пререзорбтивна) дія - це комплекс ефектів, що виникають на місці застосування лікарського засобу. Місцево діють речовини, які застосовують у вигляді присипок, мазей, паст, лініментів, розчинів.
Рефлекторна дія часто буває наслідком місцевої подразнювальної дії. При цьому ЛР збуджує закінчення чутливих нервів і рефлекторно відбувається зміна функції внутр. органів. Напр: при заст. волідолу під язик подразнюються холодові рецептори слизової рота, в результаті дещо розширюються вінцеві судини.
Резорбтивною називають дію лікарських речовин після надходження їх у кров. Так діє більшість лікарських речовин. Наприклад, аміназин спричиняє дію переважно на нервову систему, а дигоксин на серцево-судинну.
Резорбтивна дія є прямою, коли ефект зумовлений безпосереднім впливом речовини на орган-мішень. Наприклад, строфантин підвищує скоротливу здатність серцевого м'яза безпосереднім впливом на нього.
Непряма (опосередкована) дія зумовлена зміною функції через вплив на функцію іншого органа. Наприклад, строфантин зменшує задишку і ціаноз, тканин у хворих з недостатністю серця. Це зумовлено збільшенням насосної функції серцевого м'яза, а не впливом на органи дихання.
Основана дія – це та, яку ми намагаємось отримати, вводячи в організм ЛЗ
Побічна – як правило є небажаною.
Головна (основна) дія - це фармакологічна дія, що зумовлює лікувальний І ефект. Наприклад, клофелін знижує артеріальний тиск (головна дія) і одночасно І викликає сухість слизової оболонки ротової порожнини, носа (побічна дія).
20. Умови що впливають на дію ліків в організмі
Видові особливості. Чутливість живих організмів до лікарських речовин має видові особливості, що визначається відмінностями біохімічного (ферментного) стану, рівнем розвитку нервової системи тощо.
Це може бути проілюстровано такими прикладами: середня смертельна доза хінідину для мишей у 2 рази вища, ніж для кролів. Миші, щурі, кролі менш чутливі до серцевих глікозидів, ніж жаби, коти, собаки.
Маса тіла. У більшості випадків доза лікарської речовини (в межах терапевтичної дії) прямо залежить від маси тіла хворого; її визначають у міліграмах на 1 кг маси тіла.
Вікові особливості організму. Організм дитини, особливо дитини раннього віку, перебуває у стадії формування, більшість захисних і пристосувальних механізмів розвинуті недостатньо. Знижена активність ферментних систем, що беруть участь у метаболізмі лікарських речовин.
Особливості дії лікарських речовин у похилому і старечому віці є те, що відбуваються суттєві зміни насамперед у метаболізмі та екскреції речовин, потрібно хворим віком понад 60 років зменшувати дозу більшості лікарських засобів на 1/3_І/2.
Індивідуальна чутливість. До деяких лікарських речовин існує підвищена індивідуальна чутливість, часто алергічної природи. У таких випадках навіть невелика доза лікарської речовини викликає гіперемію, набряк, висип на шкірі, підвищення температури тіла, бронхоспазм та інші прояви, можлива значна інтоксикація або анафілактичний шок.