1.3. Становлення та сучасний стан розвитку страхового ринку України

Страховий ринок – це специфічна соціально-економічне середовище , визначена сфера економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формується попит та пропозиція на неї.

Страховий ринок поділяється на внутрішній, зовнішній, міжнародний, світовий.

Внутрішній страховий ринок – місцевий ринок, у якому є безпосередній попит на страхові послуги з боку клієнтів, прагнення їх до задоволенню конкретними страховиками.

Зовнішнім страховим ринком є ринок, який знаходиться за межею внутрішнього ринка і наближений до суміжних страхових компаній, діючий як в даному регіону, так і за його межами.

Під міжнародним (світовим) страховим ринком слід розуміти пропозиції та попит на страхові послуги в масштабах світового господарства.

Світовий ринок складається з двох основних елементів (ланок) – страховика (страхової компанії), який є продавцем страхової послуги, та страхувальника (клієнта страхової компанії) – покупця цієї структури.

Суб'єкти страхового ринку є самостійними у своїх рішеннях, між ними існує рівноправне партнерство (принцип паритетності), розвинена система горизонтальних і вертикальних зв'язків. На ринку забезпечується органічний зв'язок між цими суб'єктами шляхом спільного визнання потреби у страхових послугах, які пропонуються на ньому.

Об'єктами страхового ринку є страхові продукти – специфічні послуги, що надаються страхувальнику при виконанні договору страхування (пропонуються на страховому ринку). Ціна на них формується на основі конкуренції і відображається у страховому тарифі. Купівля-продаж оформлюється страховим договором (страховим свідоцтвом або полісом).

Становлення України як самостійної та незалежної держави зумовило створення і розвиток страхового ринку. Перші приватні страхові компанії, які завершили період монополії “Держстраху”, виникли в Україні на початку 90-х років XX ст. Саме цей період вважають початком створення страхового ринку України. Стосовно НАСК “Оранта”: компанія була заснована 25 листопада 1921 року. Відтоді і до 1993 року Компанія носила назву “Укрдержстрах”. Ця організація за будь-яких часів відігравала безперечно вагому роль у житті суспільства, займаючись задоволенням соціально-економічних потреб самих широких мас населення. За довгі роки своєї історії Компанія набула високого авторитету та особливої довіри з боку клієнтів. Вже в декількох поколінь назва Компанії асоціюється із гарантованим захистом та чесністю. Компанія пережила зміну назви (1993 році) і форми власності (1993-1996 роки), залишаючись по цей день лідером страхового ринку України.

Важливими чинниками впливу на процеси формування нової стратегії розвитку страхового ринку, механізму регулювання і нагляду за діяльністю у сфері страхування стало прийняття Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року та Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 року відповідно до яких у розвитку страхового ринку можна виділити вже й четвертий етап, який характеризується: посиленням вимог до статутної діяльності страховиків з боку державних регулюючих органів; реорганізацією органів страхового нагляду; розширенням кількості обов'язкових видів;страхування та страхових продуктів загалом[5, с. 96 – 98].

Суттєві позитивні зміни на страховому ринку України почали відбуватись після прийняття Закону України "Про страхування" в 1996 році. Насамперед, Закон врегулював проблемні питання щодо діяльності страховиків, їх відповідності, які накопичились після прийнятого у 1993 році Декрету Кабінету Міністрів України "Про страхування". Законом чітко було обґрунтовано контроль за фінансовим станом страхових організацій. Згідно з рішенням Верховної Ради України до кінця 1996 року було здійснено перереєстрацію страховиків, яка визначила, що законодавче встановленим вимогам відповідає близько 200 страховиків, тоді як на початку 1994 року через, майже повну відсутність законодавчих обмежень, легкість реєстрації страхових компаній, мінімальний страховий фонд їх кількість становила близько 800. Вони були створені, насамперед, у формі акціонерних товариств закритого типу. Нове страхове законодавство сприяло подальшій демонополізації страхового ринку, появі нових страхових організацій, а також нових видів страхування, їх гармонізації до прийнятих у світі страхових традицій.

Зазначимо, що негативний вплив на розвиток страхового ринку в Україні, насамперед, справила загальна соціально-економічна ситуація, так як формування страхового ринку тісно пов'язано із станом економіки, політики та інших сфер людського буття.

Так, упродовж 1994-2000 років страховий ринок України розвивався в умовах спаду виробництва промислової продукції, кризи платежів, накопичення взаємної заборгованості, незабезпеченості виплати заробітної плати як у виробничій, так і невиробничій сферах, неплатоспроможності населення, дефіциту фінансових ресурсів, збитковості більшості підприємств, високого рівня інфляції, слабкого розвитку фондового ринку та відсутності інших чинників економічної та політичної стабільності.

Розвитку страхового ринку в Україні мають сприяти:

- стабілізація фінансового становища всіх суб'єктів економіки і населення;

- розвиток законодавчої бази страхування, яка б враховувала сучасну ситуацію на страховому ринку;

- формування стійких і надійних страхових компаній;

- активізація ролі держави та її органів у зміцненні і розвитку страхового ринку, формуванні державних пріоритетів у розвитку страхування, створенні конкурентного середовища на страховому ринку;

- удосконалення організаційної структури та створення інфраструктури страхового ринку на рівні світових вимог;

- інтеграція страхового ринку України до світового ринку страхування і створення сучасної моделі ефективного управління страховими резервами;

- подальший розвиток перестрахування;

- розвиток практичного маркетингу і організація

ризик-менеджменту в страховій діяльності [9, с. 157].

Таблиця 1.1

Чинники впливу на розвиток страхового ринку

Фінансові	Нефінансові
Річний збір премій та виплати відшкодувань	Кваліфікація та досвід працівників
Частка кожної окремої страхової компанії в зібраних преміях тау виплатах відшкодувань	Досвід роботи страхових компаній на внутрішньому та міжнародному страховому ринку
Загальна сума адміністративно-технічних витрат	Правові, організаційні, трудові ресурси
Загальний капітал компаній	Ефективність регулювання страхового ринку
Величина технічних резервів	Асортимент страхових продуктів
Економічна ефективність інвестицій	Культура обслуговування клієнтів компаній

Законом України «Про страхування» визначено єдиний орган державної виконавчої влади, що здійснює цей нагляд, - Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю – Укрстрахнагляд, утворений 17 вересня 1993 року Постановою Кабінету міністрів України згідно з вимогами Декрету “Про страхування”. Цей орган повинен:

1. У межах своєї компетенції одержувати від страховиків установлену звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансовий стан.

2. Перевіряти правильність застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність, достовірність їхньої звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування [8, с. 16-17]. Тобто, “Укрстрахнагляд” у межах своїх повноважень видає на основі та на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.

Основні засади вдосконалення державної політики в галузі страхування можна визначити наступним чином:

- подальший розвиток законодавчої та нормативної бази;

- створення об’єднань страховиків з найважливіших проблем страхування;

- подальша інтеграція України в міжнародні структури, що визначають міжнародну політику в галузі страхування;

- створення оптимальної структури співвідношення між обов’язковим та добровільним страхуванням;

- залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування;

- створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

3. Подальший розвиток законодавчої та нормативної бази передбачає розробку й прийняття низки законодавчих актів, які розвивають законодавство України. Насамперед це стосується перестрахування, а також діяльності страхових посередників. Зазначені питання настільки актуальні для України, що потрібно приймати окремі закони.

Важливо також законодавчо й нормативно вдосконалювати систему страхування життя, медичного та пенсійного страхування, страхування політичних ризиків, діяльності товариств взаємного страхування. Розвиток страхового ринку в період переходу до ринкової економіки потребує вирішення багатьох актуальних питань через об’єднання страховиків, що спеціалізуються на найважливіших напрямках страхової діяльності.

Обов'язковою умовою функціонування ринку страхових послуг є наявність суспільної потреби у страхових послугах та існування спеціальних організацій, які спроможні їх задовольнити. Тому важливим елементом , скоріше ядром страхового ринку є страхові компанії.

У процесі глобалізації світового страхування розвиток страхового ринку України може відбуватися, як шляхом орієнтації світової політики на підвищення конкурентоспроможності національної страхової системи, так і шляхом повторення минулих помилок. Тому для ефективного розвитку страхового ринку необхідно використовував досвід провідних країн світу, та обрати курс на інтеграцію у світові господарські зв’язки.