1. Поняття, природа та класифікація змін, їх місце у діяльності підприємства. Внутрішні та зовнішні джерела змін.

Зміна означає зміну середовища в якому працює організація, а також її внутрішньої структури, технології або працівників. Тому розуміння того, коли і як впроваджувати зміни є дуже важливим завданням менеджменту.

Всі організації мають спільні характеристики:

• Використовують чотири види ресурсів (людські, фінансові,фізичні, інформаційні);

• Будь-яка організація – відкрита система ( організація може існувати тільки у взаємодії із зовнішнім середовищем)

• Всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці (У зв’язку з потребою координації діяльності підрозділів виникає вертикальний поділ праці. Діяльність з координації роботи інших людей у широкому розумінні є не що інше як управління організацією. Управління змінами – це вміння досягати поставлених цілей шляхом використання праці, інтелекту і мотивів поведінки інших людей).

• Всі організації мають структуру як сукупність підрозділів і зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління і функціональними сферами діяльності.

Глобальною метою організації є досягнення успіху, тобто досягнення поставлених цілей.

Складові успіху такі:

А) розвиток через поліпшення діяльності і її результатів;

Б) результативність і ефективність;

В) готовність та пристосування до змін;

Щоб бути успішною організація має бути результативною і ефективною.

За напрямами зміни можна класифікувати наступним чином:

• зміни у меті і завданнях;

• зміни у застосовуваних технологіях (зміни в процесі виробництва, методик роботи, устаткування й ході роботи, в тому числі в основних навичках і знаннях працівників);

• зміни у організаційних структурах (змін в розподілі та перерозподілі функцій, нові технології ухвалення рішень, впровадження інформаційних систем);

• зміни в організаційній структурі;

• зміни в людях (підвищення професійного рівня спеціалістів, перерозподілу працівників, введення нової системи стимулювання);

• зміни в ефективності роботи (фінансові, економічні, соціальні показники, що проектують зв’язок з навколишнім середовищем, виконання компанією місії і завдань і використання нових можливостей);

• зміни в престижі й репутації в ділових колах й у суспільстві.

Зміни поділяються в залежності від їх потреби:

• Відтерміновані зміни – це зміни сплановані, інші нагальні – це зміни на реакцію на непередбачувані події. Це зміни ситуаційні;

• Планові зміни – це такі, які проектують і впроваджують у певному порядку і в конкретний час, вони відповідають прогнозованим майбутнім подіям. Планові зміни – це середньо та довгострокові зміни, які містять у собі призначення і місію організації, такі аспекти як розвиток, якість, інновації й вплив і застосовані технології

• Ситуаційні зміни – це часткове реагування на події в ході того як вони відбувалися

• Інша група змін – реакція на нові ситуації. Такі зміни є пристосувальними реактивними. Організація не планувала їх, однак здійснює, щоб відреагувати на певні події тенденції, які можуть бути загрозливими для організації.

Зміни в організації можна охарактеризувати як цілеспрямовані дії керівництва на внутрішні змінні організації, які визначають її ціль, структуру, технологію і людські ресурси.

Зміни можуть бути проактивними, тобто попереджувальними і реактивними, наприклад, зміна для виправлення помилок.

По-перше, зміни у цілях. Для виживання організація повинна оцінювати і коригувати цілі у відповідності із змінами зовнішнього середовища і самої організації, цілі уточнюються в міру досягнення поставлених завдань, а їх радикальні зміни вимагають змін всіх перемінних організації.

По-друге, структурні зміни. До них відносяться зміни у системі розподілу повноважень і відповідальності в координаційних і інтеграційних механізмах, поділи на відділи в управлінській ієрархії та ступені централізації.

По-третє, зміни в технології і завданнях, зокрема перетворення процесу і графіка виконання робіт (впровадження нового обладнання, методів обробки матеріалів, уточнення нормативів і зміна характеру роботи).

По-четверте, зміни в людях. Це може бути розширення можливостей або модифікація поведінки персоналу. Це може бути технічна підготовка, підготовка до міжособистісного або групового спілкування, мотивація, підвищення кваліфікації керівного складу, формування груп, впровадження програм з підвищення задоволеності роботою і якості трудового життя.

Зовнішні причини, які спонукають до змін:

Попит на ринку

Пропозиція на ринку

Економічні причини

Соціальні причини

Технологічні причини

Політичні причини

Стихійні лиха