13. Викреслювання загального вигляду редуктора

Загальний вигляд редуктора, який спроектовано, викреслюється у двох виглядах – спереду (головний вигляд) та вигляді зверху, суміщеному із горизонтальним розрізом по площині стику між корпусом і кришкою корпуса. Для уточнення конструкції редуктора в цілому та його складових частин (деталей та складальних одиниць) будуються необхідні місцеві розрізи.

Креслення загального вигляду виконується на аркуші стандартного формату А1 (594 841мм) в масштабі 1:1. Для побудови зображень використовуються дані розрахунків, виконаних в розрахунково-пояснювальній записці проекту, а також довідкові відомості і зразки із атласів креслень.

Специфікація складається за стандартною формою (ГОСТ 2.108-68) на аркушах формату А4 і підшивається до розрахунково-пояснювальної записки.

Робочі креслення деталей редуктора (вала-шестерні, колеса або ведомого вала) викреслюються на окремих аркушах формату А3 за геометричними параметрами, розрахованими в розділах 2, 3 та за складальним кресленням.

14. Складання редуктора

Перед складанням внутрішні поверхні корпусу і кришки редуктора ретельно очищуються та вкриваються маслостійкою фарбою.

Складання виконується у відповідності до складального креслення редуктора, починаючи з вузлів валів:

1) на ведучий вал-шестерню насаджуються масловідбивні кільця, напресовують-ся шарикопідшипники, які попередньо нагріваються в оливі до температури 80...

…100 С;

2) у ведомий вал закладається шпонка та напресовується зубчасте колесо до упору в бурт вала, потім надівається розпірна втулка, масло відбивні кільця та напресовуються підшипники, нагріті в оливі.

Зібрані вали укладаються в основу корпусу редуктора і надівається кришка кор.-пусу. Попередньо поверхні стику корпусу і кришки покриваються спиртовим ла-ком. Для центровки кришка встановлюється на корпус за допомогою двох конічних штифтів. Затягуються болтові з´єднання, що кріплять кришку до корпусу.

В підшипникові камери закладається пластичне мастило. У поточки наскрізних кришок підшипників вставляються войлочні ущільнювачі, пропитані гарячим оливом. Ставляться кришки підшипників із комплектом металевих прокладок, регулюється тепловий зазор в підшипниках. Кришки підшипників кріпляться гвинтами до корпусу і кришки редуктора.

Після складання редуктора провертанням валів від руки перевіряється відсутність заклинювання зубчастих коліс та підшипників.

Закручується пробка маслозливного отвору. В картер корпусу редуктора залива-ється оливо, рівень якого контролюється за допомогою щупа.

Закривається оглядове вікно крищкою із прокладкою. Кришка закріплюється болтами.

На кінець швидкохідного вала закладається призматична шпонка , а на кінець тихохідного вала – шпонка. Складений редуктор обкатується та випробується на стенді за програмою, встановленою технічними вимогами:

1) редуктор випробується без навантаження на протязі однієї години при номі-нальній частоті обертання швидкохідного вала;

2) при номінальній частоті обертання швидкохідного вала до тихохідного вала прикладається навантаження, яке на 10 відсотків перевищує номінальне, і редуктор випробується на протязі 10…15 хвилин.

Складений і випробуваний редуктор встановлюється на рамі, закріпленій на бетонному фундаменті товщиною не менше 300 мм, та кріпиться до неї за допо-могою анкерних болтів із різзю М16. На рамі також встановлюється і кріпиться електродвигун АІР4A80B6У3, який з’єднується із редуктором еластичною втулково-пальцевою муфтою МУВП з діаметрами отворів під вал електродвигуна ….. мм

та під вихідний кінець швидкохідного вала редуктора …. мм.

На вихідний кінець тихохідного вала насаджується ведуча зірочка ланцюгової передачі приводу та надівається ланцюг з наступним регулюванням його натяжін-ня за допомогою натяжної зірочки.

Електродвигун та пускозахисна апаратура обладнуються заземленням та при-єднуються до електромережі.