Бронхіальна астма

Діагностичні критерії:

1. Скарги на наявність нападів задишки або ядухи, поява «свистячих» хрипів, кашлю, спонтанне припинення нападів або купірування після медикаментозної терапії, зв'язок із факторами ризику.

2. В анамнезі - алергійні захворювання дитини або батьків, з'ясувати частоту виникнення нападів, з чим вони пов'язані, чи застосовувалися якісь медикаменти для купірування нападу.

3. Клінічна картина: вимушене положення, включення допоміжної мускулатури в акт подиху, експіраторна задишка, сухі «свистячі» хрипи, чутні на відстані або під час аускультації.

4. За наявності пікфлуометра реєструється виражена бронхообструкція, швидкість і обсяг форсованого видиху знижуються більш ніж на 20% від належного нормативного показника.

5.Оцінюється ступень важкості загострення (або нападу) бронхіальної астми в такий спосіб:

- легкий ступінь важкостi - задишка або ядуха при фізичному навантаженні з ЧВД на 20-25% вище вікової норми, помірна кількість сухих хрипів (звичайно наприкінці видиху), помірна тахікардія, фізична активність збережена або помірно знижена, ПШВ менше 80% від індивідуальної норми або кращих значень;

- середньої важкості - задишка або ядуха під час розмови, ЧВД на 20-25% вища вікової норми, участь допоміжної мускулатури в акті подиху, розсіяні сухі хрипи, виражена тахікардія, фізична активність обмежена, ПШВ 60-80% від індивідуальної норми або кращих показників, ефективність бета-2-агоністів знижена, потреба в них зросла порівняно з індивідуальною нормою;

- важкий - задишка або ядуха в спокої з ЧВД більша 45% від вікової норми, виражена участь допоміжної мускулатури в акті подиху, втягнення яремної ямки, наявні сухі хрипи, виражена тахікардія, фізична активність різко обмежена, ПШВ менше 60% від індивідуальної норми або кращих значень, бета-2-агоністи малоефективні, потребують багаторазового застосування;

- вкрай важкий із загрозою зупинки подиху - задишка або ядуха в спокої з ЧВД більша 50% від вікової норми, виражена участь допоміжної мускулатури в акті подиху, втягнення яремної ямки, парадоксальний торакоабдомінальний подих, відсутність хрипів у легенях, брадикардія, фізична активність різко обмежена, ПШВ оцінити неможливо.

Алгоритм медичної допомоги:

1. У випадку легкого ступеня - відволікальні процедури (розстебнути одяг, забезпечити доступ свіжого повітря), інгаляція 100%-го кисню, амброксол (лазолван) 2,5-5,0 мл усередину, інгаляція селективних бета-2-агоністів короткої дії (сальбутамол, вентолін) через дрібнодисперсний інгалятор 2,5-5,0 мг, при недостатньому ефекті – беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 крапель) дітям до 6 років, 1 мл (20 крапель) – дітям старше 6 років.

2. У разі нападу середньої тяжкості - інгаляція 100%-го кисню, амброксол (лазолван) 2,5-5,0 мл усередину, інгаляція дрібнодисперсних аерозолей бета-2-агоністів через інгалятор (або спейсер), за відсутності ефекту - беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 крапель) дітям до 6 років, 1 мл (20 крапель) – дітям старшим 6 років або 2,4%-го еуфіліну 1-3 мг/кг в/в, преднізолон 1-3 мг/кг в/в.

3. У випадку важкого нападу - інгаляція 100%-го кисню, інгаляція комбінованих холінолітіков, за відсутності ефекту - інгаляційні глікокортикостероїди. Лазолван 0,5-2,0 мл в/м або в/в повільно, в/в 0,9%-й розчин натрію хлориду 5-10 мл/кг/год.

4. Госпіталізація в пульмонологічне відділення, у разі важкого плину - до відділення інтенсивної терапії.