Гострий стенозуючий лаРиНготрахеобронхіт (гслтб)

Діагностичні критерії:

1. Синдром ГСЛТБ виникає у випадку гострого запалення гортані і трахеї різної етіології, характеризується порушенням прохідності дихальних шляхів на рівні гортані. Етiологічними факторами ГСЛТБ є:

- набряк гортані незапального характеру у випадку алергійних реакцій негайного типу на харчові продукти, лікарські препарати, пилкові рослини та ін.;

- набряк гортані як ускладнення захворювань порожнини рота, ЛОР-органів та ін.;

- ураження слизової оболонки гортані при дифтерії, корi та скарлатині;

- термічні, хімічні та механічні травми гортані, наслідки хірургічних втручань в області шиї;

- сторонні тіла верхнього відділу стравоходу;

- папiломатоз гортані.

2. ГСЛТБ незалежно від причини виникнення характеризується «гавкаючим» кашлем, афонією та стридорозним подихом.

3. За ступенем звуження просвіту гортані розрізняють:

• стеноз I ступеня (компенсований) - захриплість голосу, у спокої подих рівний, незначне втягнення яремної ямки і міжреберних проміжків, кислотно-основний стан і рО₂ крові в межах норми;

• стеноз II ступеня (субкомпенсований) - дитина збуджена, подих гучний, в акті подиху бере участь допоміжна мускулатура, виражене втягнення яремної ямки та міжреберних проміжків, шкірні покриви яскраво-червоного кольору, потім з'являється ціаноз, пульс частий і напружений, субкомпенсований метаболічний або змішаний ацидоз;

• стеноз III ступеня (декомпенсований) - дитина збуджена або загальмована, гучний, чутний на відстані подих, ціаноз носогубного трикутника, липкий холодний піт, тахікардія, розширення границь серця, ознаки застою в малому колі кровообігу, зіниці розширені, «гавкаючий» кашель, змішаний респіраторний і метаболічний ацидоз, гіпоксемія;

• стеноз IV ступеня (асфіктичний) - настає асфіксія та смерть від гіпоксичної коми.

Алгоритм медичної допомоги:

1. Відволікальні процедури: загальна гаряча ванна тривалістю 5-7 хв (температура води 38-39С), при гіпертермії тіла вище 38С ванна протипоказана, можна застосувати гірчичники.

2. Десенсибілізуючі препарати.

3. Тепле лужне пиття.

4. У випадку стенозу II-III ступеня – інгаляція з муколітичними препаратами, преднізолон 1-3 мг/кг в/в;

5. Седативна терапія: бензодіазепіни (діазепам, седуксен, реланіум, сибазон)

0,3-0,5 мг/кг, але не більше 10 мг на введення в/м або в/в.

6. Інгаляція 100%-го кисню.

7. У разі наростання ГДН і неефективності вищенаведених заходів - після попередньої премедикації 0,1%-го атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більше 0,5 мл) в/в інтубація трахеї або ургентна крикоконікотомія.

8. У випадку стенозу I ступеня - госпіталізація до інфекційного відділення, при II-IV ступенях - до відділення інтенсивної терапії.

Нижній бронхообструктивний синдром

Діагностичні критерії:

1. Відзначається різке погіршення стану дитини на фоні гострої респіраторно-вірусної інфекції.

2. На фоні катаральних явищ з'являється наростаюча експіраторна задишка (утруднення і подовження видиху), сухий непродуктивний кашель, «свистячий» подих, перкуторно - коробковий звук над усією поверхнею легень, аускультативно - твердий подих, сухі «свистячі» хрипи по обидва боки.

3. Оцінюється ЧЗП, ЧСС, АТ, пульсоксиметрії.

Алгоритм медичної допомоги:

1. Напівсидяче положення, інгаляція 100%-го кисню.

2. Інгаляція муколітиків.

3. Преднізолон 3-5 мг/кг в/в.

4. У разі відсутності ефекту та прогресування ДН - після попередньої премедикації 0,1%-го атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більше 0,5 мл) в/в, інтубація трахеї, ШВЛ.

5. Госпіталізація до відділення інтенсивної терапії.