
- •Список умовних скорочень
- •Клінічна смерть
- •Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом
- •Гострий стенозуючий лаРиНготрахеобронхіт (гслтб)
- •Нижній бронхообструктивний синдром
- •Бронхіальна астма
- •Бронхоастматичний статус
- •Геморагiчний шок
- •Опіковий шок
- •Анафiлактичний шок
- •Алергічний набряк Квiнке
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Гостра серцева недостатність
- •Утоплення
- •Великі та глибокі опіки
- •Термоiнгаляцiйнi ураження органів подиху
- •Отруєння продуктами горіння
- •Eлектротравма. Враження електричним струмом
- •Ураження атмосферною електрикою
- •Електричні опіки
- •Теплова травма
- •Холодова травма
- •Гострий апендицит
- •Судомний синдром у педіатрії
- •Лихоманка, синдром гiперпiрексiї Діагностичні критерії:
- •Менінгіт, енцефаліт
- •Коматозні стани
- •Кетоацидозна діабетична кома
- •Гiпоглiкемiчна кома
- •Ацетонемiчна кома
- •Токсикоз із ексикозом
- •Нейротоксикоз
- •Гострі респіраторні вірусні захворювання
- •Список рекомендованої літератури
- •Судомний синдром у педіатрії
- •Лихоманка, синдром гiперпiрексiї Діагностичні критерії:
- •Менінгіт, енцефаліт
- •Нейротоксикоз
- •Гострі респіраторні вірусні захворювання
Нейротоксикоз
Діагностичні критерії:
1. Нейротоксикоз – важка форма eнцефалiчної реакції внаслідок інфекційного та токсичного ушкоджень ЦНС. Часто виникає при респіраторних вірусних захворюваннях (грип, аденовірусна інфекція та ін), пневмонії, гострих кишкових інфекціях (дизентерія, харчова токсикоінфекція та ін).
2. Клінічні прояви: гіпертермія, порушення свідомості, менiнгеальнi явища, судоми.
Алгоритм медичної допомоги:
1. У разі гіпертермічного синдрому - парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або ацелiзин 0,1-0,2 мл/рік життя або 50%-й розчин анальгіну в дозі 0,1 мл/рік життя в/м або в/в.
2. У випадку менiнгеального синдрому - преднізолон 2-3 мг/кг в/в або в/м, лазикс 1-3 мг/кг в/в або в/м.
3. При судомах - бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сибазон) у дозі
0,2-0,5 мг/кг в/в повільно, лазикс 1-3 мг/кг в/в, преднізолон 2-3 мг/кг в/в.
4. Госпіталізація до відділення інтенсивної терапії
Гострі респіраторні вірусні захворювання
Діагностичні критерії:
1. Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВI) характеризуються ураженням різних відділів дихальних шляхів та інтоксикацією.
2. Перенесені ГРВI найчастіше не залишають за собою тривалого і стійкого імунітету, тому можливі повторні захворювання або рецидиви.
3. Джерелом зараження є хвора людина або вiрусоносiї, шлях передачі - повітряно-краплинний.
4. Клінічні прояви ГРВI залежать від типу збудника захворювання:
4.1.Грип - характеризується великою поширеністю (епідемії і пандемії) і важкiстю перебігу, клінічна картина мало залежить від серотипy вірусу;
- починається гостро із симптомів інтоксикації та максимального підвищення температури в першу добу захворювання;
- у дітей раннього віку інтоксикація проявляється млявістю, адинамією, втратою апетиту, у дітей старшого віку - головним болем,що наростає, зменшенням рухової активності, нерідко блюванням, менiнгеальними симптомами;
- катаральні явища нерізко виражені та виявляються серозним ринітом, гіперемією зіва в області дужок, незначним фарингітом;
- найхарактернiшими симптомами є трахеїт, сухий стiйкий кашель, тахікардія відповідно до підвищення температури, помірне приглушення тонів серця, у деяких випадках - збільшення печінки;
- загальна тривалість захворювання становить 7-10 днів, в ослаблених дітей або із супровідними хронічними захворюваннями - 2-2,5 тижня, характерна тривала астенiзацiя в період реконвалесценценцiї;
4.2. Парагрип - починається гостро (рідше - поступово), з'являється покахикування, незначна нежить, субфебрильна температура;
- поступове наростання симптомів хвороби, з'являється інтоксикація, ларинготрахеїт, бронхіт, що нерідко мають затяжний перебіг;
4.3. Аденовірусна інфекція - відрізняється тривалим рецидивним перебігом, найчастіше уражається область ротоглотки;
- у клініці характерне підвищення температури, фарингіт, кон’юнктивiт і так звана фарингокон’юнктивальна гарячка;
- для аденовірусної інфекції характерне залучення в процес паренхіматозних органів;
4.4. Риновiрусна інфекція – виявляється яскраво вираженим катаральним синдромом, рясними серозно-слизуватими виділеннями з носу, звичайно протікає без явищ інтоксикації та підвищення температури;
4.5. Ентеровiрусна інфекція - обумовлюється eнтеровiрусами типу Коксакi А21, ЛУНА8 та ін;
- клінічна картина подібна до картини риновiрусної інфекції, часто супроводжується болями в животі, рідким випороженням, нудотою;
- можливі прояви захворювання у вигляді серозного менінгіту, екзантеми, герпетичної ангіни, нападоподiбнi болі в животі, що симулюють гостру патологію органів черевної порожнини.
Найчастiшими ускладненнями цієї групи захворювання є пневмонії, бронхіти, бронхiолiти, ГОСЛТБ, отiти, лакунарні та фолікулярні ангіни, захворювання придаткових пазух носа, інфекції сечових шляхів, шлунково-кишкові розлади, міокардит, менiнгоeнцефалiт, гострий і пiдгострий панкреатит.
Алгоритм медичної допомоги:
1. Медична допомога неускладнених ГРВI надається посиндромно.
2. З метою зменшити інтоксикацію призначається багато пити, полівітаміни, у більш важких випадках - iнфузiя 5%-го розчину глюкози або 0,9%-го натрію хлориду зі швидкістю 5-10 мл/кг/год.
3. У разі гіпертермічного синдрому - парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або ацелiзин 0,1-0,2 мл/рік життя або 50%-й розчин анальгіну в дозі 0,1 мл/рік життя в/м або в/в.
4. При неускладнених формах захворювання сульфаніламіди й антибіотики не показані.
5. Діти віком до 1 року з ускладненими формами ГРВI підлягають госпіталізації до профільного відділення.