Лихоманка, синдром гiперпiрексiї Діагностичні критерії:

1. Гiперпiрексiя у дітей виникає як наслідок багатьох інфекційних і неврологічних захворювань через невідповідність теплопродукції та тепловіддачі.

2. Синдром гiперпiрексiї у малюків може бути еквівалентом шоку: стан дитини раптово погіршується, шкіряні покриви бліді, наростаюча тахікардія, занепокоєння, прискорений поверхневий подих, судороги, може з'являтися блювання.

3. Температура тіла підвищується до 39-40С, подальше підвищення температури може призвести до набряку мозку з порушенням вітальних функцій організму.

Медична допомога:

Жарознижувальні препарати при гiперпiрексiї призначають:

- раніше здоровим дітям при температурі тіла вище 39С i/або у разі м'язової ломоти та головного болю;

- дітям із фебрiльними судорогами в анамнезі при температурі тіла вище 38-38,5С;

- дітям із важкими захворюваннями серця і легень при температурі тіла вище 38,5С;

- дітям перших 3 місяців життя при температурі тіла вище 38С.

1. Парацетамол 10-15 мг/кг або iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або ацелiзин 0,1-0,2 мл/рік життя або 50%-й розчин анальгіну в дозі

0,1 мл/рік життя в/м або в/в.

2. У разі неефективності або порушень мікроциркуляції (холодні кінцівки при гіпертермії, озноб) - папаверин 2%-й у дозі 0,5 мг/кг або бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сибазон) у дозі 0,2-0,3 мг/кг в/м.

3. Якщо мікроциркуляція відновлена (шкіра гаряча, гiперемiрована, кінцівки теплі), застосовують фізичні методи збільшення тепловіддачі: розкрити дитину, розтерти шкіру спиртом, можливі оцтові обгортання, обдування вентилятором; у важких випадках - пакети з льодом (холодною водою) на ділянки проекції великих судин.

4. Забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів, оксигенотерапія 100%-м киснем.

5. При явищах шоку - iнфузiя iзотонiчного розчину натрію хлориду 10 мл/кг або препаратів ГЕК 4-6 мл/кг.

6. За показниками - реанімаційні заходи.

7. Госпіталізація у важких випадках до ВIТ.

Менінгіт, енцефаліт

Діагностичні критерії:

1. Виникнення внаслідок перенесення або ускладнення вірусних або бактеріальних інфекцій, сенсибілізації організму після вакцинації.

2. Менiнгіальний симптомокомплекс: головний біль, запаморочення, нудота, блювання, ригідність потиличних м'язів, симптоми Кернiга (хворому, який перебуває в горизонтальному положенні розігнути ногу в тазостегновому та колінному суглобах), Брудзинського (верхній – у випадку різкого пасивного згинання голови у хворого відбувається згинання ніг і підтягування їх до живота, нижній – під час проведення проби Кернiга відбувається згинальний рух у контрлатеральнiй нозі), симптом підвішування Лесажа (підтягування ніг до живота при піднятті за пахвові западини).

3. Неврологічні порушення: клонiкотонiчнi судоми, осередкові явища - парези та паралічі, патологічні рефлекси Бабiнського (у разі проведення ручкою молоточка по зовнішньому краю підошви відбувається повільне розгинання великого пальця при віялоподiбному розведенні або підошовному згинанні інших пальців), Россолiмо (легкий удар пальцями по пальцях стопи хворого з підошовної сторони викликає сгинальний рух цих пальців) та ін.

4. Вегетативні розлади: поширений дермографізм, тахi- або брадикардія, анізокорія, гiпергiдроз, гіперемія або блідість шкірних покривів, ураження лицьового нерва, порушення слуху.

5. Порушення акту ковтання, дихальні розлади, артеріальна гіпертензія, ураження судинорухового центру.

Алгоритм медичної допомоги:

1. За показниками - реанімаційні заходи.

2. Якщо свідомість збережена - iнсуфляцiя 100%-го кисню через носовий катетер; у разі ступору, сопору, коми I – iнсуфляцiя 100%-го кисню через носовий катетер або ларингеальну маску; у випадку коми II-III – після попередньої премедикації 0,1%-го атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більше 0,5 мл) в/в, iнтубацiя трахеї та переведення на ШВЛ.

3. Протисудомна терапія: бензодiазепiни (реланiум, седуксен, дiазепам, сибазон) у дозі 0,2-0,3 мг/кг, у разі неефективності - тiопентал натрію 3-5 мг/кг 1%-го розчину в/в.

4. Дегiдратацiйна терапія: лазикс 2-3 мг/кг в/в повільно.

5. У разі гіпертермії - кранiогiпотермiя, ацелiзин 0,1-0,2 мл/рік життя або 50%-й розчин анальгіну в дозі 0,1-0,2 мл/10 кг ( не більше 2 мл 50%-го розчину) в/в або з дипразином або супрастiном у дозі 1,5-2,0 мг/кг, ректальні свічі парацетамолу (eфералгану) в дозі 0,1г.

6. Госпіталізація до відділення інтенсивної терапії.