1.3. Ґрунтово-кліматичні умови.

Клімат в зоні де знаходиться коледж континентальний, м'який, з достатньою вологістю. Середня температура в січні −6°, в липні +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території Київської області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.

Київщина має багату річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Основною водозабезпечуючою мережею є річка  — Дніпро (довжина її в межах області — 246 км), його головні притоки –

Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось , Десна і Трубіж . На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища які створені на Дніпрі. Загальна кількість в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової.

На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква) [8].

РОЗДІЛ II

ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ОЗЕЛЕНЕННЯ ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ «БОЯРСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ»

2.1. Планувальна структура.

Аналіз території показав, що планувальна структура коледжу в хорошому стані, зелені насадження, що зростають на території не псують естетичного вигляду а на оборот додають хороше враження про об’єкт дослідження.

Головною та найбільш красивою частиною коледжу є головний вхід. Він представлений двома алеями по краях яких висаджено бордюр з самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.) і ще жива огорожа з сніжноягідника білого (Symphoricarpus albus Blake.) (Рис.2.1) та алейна посадка з бузка звичайного (Syringa vulgarisL.) (Рис.2.2). Між алеями створений газон на якому висаджено також самшит вічнозелений (Buxus sempervirens L.) у вигляді кола, в середині якого посаджено ялину колючу (Picea pungens Engelm.) (Рис.2.3).

Рис. 2.1. Головний вхід на територію коледжу

Рис. 2.2. Алейна посадка з бузка звичайного (Syringa vulgaris L.)

Рис. 2.3.Композиція у вигляді кола з використанням самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.) та ялини колючої (Picea pungens Engelm.)

Рис. 2.4. Майданчик перед навчальним корпусом №1

Перед входом в навчальний корпус №1 створено майданчик (Рис.2.4) на якому проводять різні масові заходи, такі як: 1 вересня (початок навчального року), поздоровлення ветеранів ВВВ з Днем Перемоги, випускники фотографуються на пам’ять з улюбленим коледжом та викладачами, проходить навчання з воєнної підготовки(стройова ходьба). Також перед корпусом знаходиться пам’ятник засновнику школи бджільництва(Рис.2.5), яка була створена 17 червня 1902р. О.Х. Андріяшеву.Поряд з алеєю яка проходить від корпусу №1 до корпусу №2, по правій стороні висаджено живу огорожу з таволги вангутти (Spiraea vanhouttei Briot.) (Рис.2.6), за якою знаходиться камерне середовище обсаджене вербою матсудана (Salix matsudana Koidz.) де можна присісти на деревні колоди, але їх вже час заміняти на нові, тому що ті потрухлявіли (Рис.2.7)

Р ис. 2.5. Пам’ятник О.Х. Андріяшеву

Рис. 2.6. Жива огорожа з таволги вангутти (Spiraea vanhouttei Briot.)

Рис. 2.7. На задньому плані верба Матсудана (Salix matsudana Koidz.), та деревні колоди які потрібно замінити на нові

Проходячи далі по алеї, від неї розходяться другорядні доріжки, які ведуть до гуртожитку та студентської їдальні. Доріжки обсаджені алейнеми посадками з липи серцелистої (Tilia cordata Mill.), та гіркокаштана кінського (Aesculus hippocastanum L.).