
- •2 Поняття і види джерел цивільного процесуального права. Значення судової практики.
- •3 Цивільні проц. Норми, їх структура, дія в часі, просторі та за колом осіб.
- •4 Поняття цивільного процесу (судовчинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •6 Поняття принципів цив. Проц. Права, їх значення та система.
- •8 Поняття цивільних проц. Правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припиненння цивільних проц. Правов.
- •10 Суд як обов'язковий суб'єкт цивільних проц. Правов. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •11 Поняття, склад і класифікація осіб, які беруть участь у справі, їх проц. Права і обов'язки. Інші учасники цивільного процесу.
- •12 Поняття та ознаки сторін в цив. Процесі, їх проц. Права та обов. Цивільна проц. Правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- •13 Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов. Співучаників.
- •14 Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, проц. Порядок та наслідки заміни неналежного відповідача.
- •15 Проц. Правонаступництво (поняття та підстави). Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
- •16 Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і проц. Порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
- •17 Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і проц. Порядок вступу в справу). Їх відмінність від співучасників.
- •18 Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть бути прдеставниками в суді.
- •19 Повноваження представника в суді (об'єм і оформлення).
- •20 Форми участі прокурора у цивільному процесі.
- •22 Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судовиз доказів.
- •23 Надежність та домупстимість доказів.
- •24 Класифікація доказів.
- •25 Поняття предмета доказування. Підстави звільнення від доказування.
- •26 Розподіл між сторонами та ін. Особами, які беруть участь у справі, обов'язків докащування. Роль суду в доказуванні.
- •27 Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, як засіб доказування. Визнання стороною обставин та його значення для докащування. Відмова сторони від визнання обставин.
- •28 Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов'язки свідків.
- •29 Письмові докази та їх види (за формою та змістом). Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засіданні.
- •30 Речові докази. Проц. Порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.
- •31 Експертиза в цивільному процесу України.
- •32 Дослідження та оцінка доказів. Статья 212. Оценка доказательств
- •33 Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню докащів в цивільному процесі.
- •34 Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення проц. Строків. Наслідки пропцску проц. Строків.
- •35 Судові витрати (поняття та види)
- •36 Цивільна юрисдикція суду (поняття, значення та види)
- •37 Поняття і види підсудності. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд (заміна підсудності)
- •38 Територіальна підсудність цивільних справ та її види.
- •39 Поняття та особливості наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •40 Поняття та сутність позовного провадження. Поняття позову. Елементи позову.
- •41 Право на позов. Передумови права на позов і умови здійснення права на позов.
- •42 Види позовів. Об'єднання та роз'єднання позовів.
- •43 Пред'явлення позову. Форма та зміст позовної заяви. Підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу.
- •44 Відкриття провадження у цивільній справі та його правові наслідки. Підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
- •45 Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову, їх види.
- •46 Зустрічний позов. Порядок у цмови пред'явлення зустрічного позову.
- •47 Забезпечення позову. Підстави, види і процесуальний порядок забезпечення позову та заміни забезпечення позову або скасування забезпечення позову.
- •48 Провадження у справі до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета та завдання.
- •49 Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- •50 Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
- •51 Роль головуючого в судовому засіданні. Заходи процесуального примусу.
- •52 Заміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
- •53 Процесуальний порядок розгляду судом цивільної справи по суті. Судові дебати.
- •54 Фіксування цивільного процесу.
- •55 Поняття, підстави і процесуальний порядок відкладення розгляду цивільної справи в суді. Перерви в судовому засіданні
- •56 Зупинення провадження у справі: підстави, процесуальний порядок, правові наслідки. Відновлення провадження у справі.
- •57 Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- •58 Закриття провадження у цивільній справі: підстави, процесуальний порядок та правові наслідки.
- •59 Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
- •60 Порядок ухвалення судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати.
- •61 Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •62 Зміст судового рішення (його складові частини)
- •63 Усунення недоліків судового рішеня судом, який його ухвалив. Додаткове рішення суду. Роз'яснення рішення суду.
- •64 Законна сида судового рішення. Порядок набрання рішенням суду законної сили . Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили.
- •65 Ухвали суду першої інстанції, їх види.
- •66 Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення.
- •67 Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- •68 Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Процесуальний порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •69 Процесуальний порядок розгляду судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •70 Процесуальний порядок розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •71 Процесуальний порядок розгляду судом справ про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянам України та іноземцями.
- •72 Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •73 Процесуальний порядок розгляду судамі справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •74 Процесуальний порядок розгляду судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність та про визнання спадщини відумерлою.
- •75 Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •76 Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб'єкти та об'єкти апеляційного оскарження.
- •77 Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги.
- •78 Оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від судового рішення.
- •80 Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
- •81 Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
- •82 Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •83 Сутність та значення стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку. Суб'єкти права касаційного оскарження. Об'єкти касаційного оскарження.
- •84 Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги.
- •85 Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
- •86 Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
- •87 Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
- •88 Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст узвали і рішення суду касаційної інстанції.
- •89 Провадження з перегляду судових рішень всу: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження всу при перегляді судових рішень.
- •90 Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
13 Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов. Співучаників.
Проц-ое соуч. – участие в одном пр-се нескольких истцов или неск. ответчиков, права, требования или обязанности кот. не исключают друг друга. Проц-ое соуч. на стороне истца созд. в результ. совместного предъявления иска. По инициативе суда соистцы не могут быть привлечены к участию в деле, поскольку суд нарушит принцип диспозитивности. Соучастие может возникнуть по инициативе суда в тех случаях, когда предметом спора явл. совместные обяз. ответчиков.
Соуч. возм. как на стороне исца активное соучастие, так и на стороне ответчика пассивное участие или в интересах обоих сторон смешанное соучастие.
Активная соучастие может вининуты только по инициативе самих истцов, поскольку это явл. проявлением диспозитивности в гражд. свободном процессе.
Пассивная соучастие возм. как по инициативе истца (истцов), так и суда, имеет право привлечь лицо в качестве соответчика для участия в деле на основании нормы материального права.
Виды проц-го соуч.
Обязательное пассивная соучастие наступает тогда, когда права и обяз-ти сторон в деле нельзя определить без установления прав и обяз-ей др. суб. спорных материальных правоотношений.
Факультативная пассивная соучастие имеет место тогда, когда в деле участвуют соучастники, хотя вопросы прав одного из ответчиков можно было бы решить самостоятельно независимо от прав и обяз. др. соучастников.
Права и обязанности соучастников . На соучастников распространяются общие (ст.27 ГПК) и специальные права сторон (ст.31 ГПК). Вместе с тем соучастники в гражданском процессе обладают дополнительными правами и несут дополнительные обязанности (ст.32 ГПК). Да, дополнительных прав относятся следующие:
1) соучастники могут поручить ведение дела одному из соучастников;
2) каждый соучастник действует в процессе самостоятельно и независимо от другого соучастника;
3) соучастник может присоединиться к апелляционной жалобе, если он действовал в процессе на той же стороне, что и лицо, обратившееся с жалобой.
Реализация каждым из соучастников процессуальных прав и исполнение процессуальных обязанностей создают процессуальные последствия только для данного соучастника. Например, если один из соистцов в ходе судебного разбирательства дела заявляет отказ от иска, то это влечет за собой прекращение производства по делу только в отношении данного соистцов. Что же касается остальных соистцов, то суд обязан продолжить рассмотрение дела по существу с тем, чтобы вынести соответствующее решение.
Особенностью вынесения решения при процессуальной соучастия Есть то, что суд выносит не отдельные решения по каждому соучастнику (каждой рассматриваемой требованию), а одно решение, в котором дается ответ на каждый иск (исковое требование). Согласно ст. 216 ГПК суд, принимая решение в пользу нескольких истцов или против нескольких ответчиков, должен указать, в какой части решение касается каждого из них, или указать, что обязанность или право взыскания является солидарным.
14 Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, проц. Порядок та наслідки заміни неналежного відповідача.
В гражданском процессуальном праве действительных участников гражданского судопроизводства по конкретному делу называют надлежащими сторонами.
Ненадлежащие стороны - это такие лица, которые первоначально предполагались участниками спорного материального правоотношения, но, как выяснилось впоследствии, таковыми в действительности не являлись.
Причины появления ненадлежащих сторон могут быть самые различные, но, прежде всего, они связаны с трудностью установления фактических обстоятельств дела, со сложной структурой материальных правоотношений, с возможностью неоднозначного толкования норм действующего законодательства.
Порядок замены ненадлежащего ответчика
В статье 33 ГПК объединены два института: институт замены ненадлежащего ответчика и институт привлечения соответчиков.
В ГПК не конкретизировано, на какой стадии процесса суд может произвести замену ненадлежащего ответчика, только отмечается, что такая замена может происходить без прекращения рассмотрения дела (ч. 1 ст. 33 ГПК).
Случаи замены ненадлежащего ответчика:
Замена ненадлежащего ответчика может иметь место: по ходатайству истца и инициативе суда, так как именно к компетенции суда относится проверка процессуальной правосубъектности лиц, участвующих в деле.
Замена ненадлежащего ответчика происходит:
1) по ходатайству истца (ч. 1 ст. 33 ГПК) (а также третьего лица с самостоятельными требованиями к ответчику или обеих сторон. - С. Ф.);
2) по инициативе суда и при наличии согласия истца;
3) по инициативе суда и при отсутствии согласия истца.
При замене ненадлежащего ответчика на надлежащего согласие на выбытие или вступление в процесс не требуется.
Относительно первого случая, если истец ходатайствовать о замене ненадлежащего ответчика, он выбыть из процесса, а надлежащий ответчик - вступить в процесс.
Относительно второго случая, если судом будет установлено, что ответчик является ненадлежащим и истец даст согласие на его замену, ненадлежащий ответчик выбыть из процесса, надлежащий - вступить в процесс.
По третьему случае, если суд установит, что ответчик ненадлежащим, а истец не даст согласия на его замену, суд вправе привлечь к участию в деле второго ответчика как должного, а не в качестве соответчика, как указано в ст. 33 ГПК. Если в процессе одновременно участвуют надлежащий и ненадлежащий ответчики, они не являются соответчиками (соучастниками), поскольку их интересы не совпадают, у них нет общего долга по истца. Последствий рассмотрения дела с одновременным участием в деле ненадлежащего и надлежащего ответчика, то иск должен решаться по дру гого, т.е. надлежащего ответчика и именно на него должны по ширюватися все правовые последствия законной силы судебного решения.
Суд при проведении замены ненадлежащего ответчика должен вынести решение.
Порядок привлечения соответчиков
В статье 33 ГПК говорится также о такой институт гражданского процесса, как привлечение соответчиков, т.е. в одной норме объединены институт замены ненадлежащей стороны и институт привлечения соответчиков.
Привлечение соответчика может иметь место:
1) по ходатайству истца;
2) по инициативе суда.
Относительно первого случая, если иск был предъявлен к одному ответчику, но будет установлено, что существуют другие лица, которые должны отвечать по иску, поскольку они также являются субъектами спорных материальных правоотношений, то по ходатайству истца суд может привлечь этих лиц к участию в деле как соучастников, т.е. соответчиков (например солидарная ответственность).
Относительно второго случая, если истец не дает согласия на привлечение другого лица в качестве соответчика, суд может привлекать другое лицо как соответчика по собственной инициативе. Есть в ч. 1 ст. 33 ГПК говорится о привлечении к участию в деле другого лица в качестве соответчика по инициативе суда, а не о замене ненадлежащего ответчика.
Считаем, если истец не согласен на замену ненадлежащего ответчика другим лицом или привлечения в деле ответчиков, то суд должен рассматривать дело по первоначально заявленному иску и отказать истцу в удовлетворении исковых требований, а не привлекать при этом другое лицо как соответчика привлекать к делу надлежащего ответчика по собственной инициативе, поскольку такая инициатива суда противоречит ч. 4 ст. 10 ГПК и ч. 3 ст. 11 ГПК.
Процессуальные последствия замены ненадлежащего ответчика , привлечение соответчиков
Замена ненадлежащего ответчика и вступление в процесс надлежащего или второго ответчика, привлечение соответчиков может иметь место в суде первой инстанции до принятия судебных решений. После замены ненадлежащего ответчика или привлечения к участию в деле соответчика дело рассматривается сначала только по их ходатайству (ч. 2 ст.33 ГПК). Это положение закона обусловлено тем, что до вступления в процесс надлежащего ответчика процессуальную деятельность на стадии подготовки, рассмотрения дела по существу осуществлял ненадлежащий ответчик, поэтому все действия, совершенные им до вступления надлежащего ответчика, не имеют никакого правового значения и не могут быть использованы судом при принятии судебного решения относительно надлежащего ответчика. В основу судебного решения не могут быть положены, в частности, признание иска полностью или частично ненадлежащим ответчиком, предоставления им доказательств, доказывания перед судом убедительности обстоятельств, которыми ненадлежащий ответчик обосновывал свои возражения против иска. В противном случае будет подниматься такой принцип гражданского процесса, как непосредственность.