- •2 Поняття і види джерел цивільного процесуального права. Значення судової практики.
- •3 Цивільні проц. Норми, їх структура, дія в часі, просторі та за колом осіб.
- •4 Поняття цивільного процесу (судовчинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •6 Поняття принципів цив. Проц. Права, їх значення та система.
- •8 Поняття цивільних проц. Правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припиненння цивільних проц. Правов.
- •10 Суд як обов'язковий суб'єкт цивільних проц. Правов. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •11 Поняття, склад і класифікація осіб, які беруть участь у справі, їх проц. Права і обов'язки. Інші учасники цивільного процесу.
- •12 Поняття та ознаки сторін в цив. Процесі, їх проц. Права та обов. Цивільна проц. Правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- •13 Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов. Співучаників.
- •14 Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, проц. Порядок та наслідки заміни неналежного відповідача.
- •15 Проц. Правонаступництво (поняття та підстави). Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
- •16 Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і проц. Порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
- •17 Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і проц. Порядок вступу в справу). Їх відмінність від співучасників.
- •18 Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть бути прдеставниками в суді.
- •19 Повноваження представника в суді (об'єм і оформлення).
- •20 Форми участі прокурора у цивільному процесі.
- •22 Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судовиз доказів.
- •23 Надежність та домупстимість доказів.
- •24 Класифікація доказів.
- •25 Поняття предмета доказування. Підстави звільнення від доказування.
- •26 Розподіл між сторонами та ін. Особами, які беруть участь у справі, обов'язків докащування. Роль суду в доказуванні.
- •27 Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, як засіб доказування. Визнання стороною обставин та його значення для докащування. Відмова сторони від визнання обставин.
- •28 Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов'язки свідків.
- •29 Письмові докази та їх види (за формою та змістом). Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засіданні.
- •30 Речові докази. Проц. Порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.
- •31 Експертиза в цивільному процесу України.
- •32 Дослідження та оцінка доказів. Статья 212. Оценка доказательств
- •33 Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню докащів в цивільному процесі.
- •34 Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення проц. Строків. Наслідки пропцску проц. Строків.
- •35 Судові витрати (поняття та види)
- •36 Цивільна юрисдикція суду (поняття, значення та види)
- •37 Поняття і види підсудності. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд (заміна підсудності)
- •38 Територіальна підсудність цивільних справ та її види.
- •39 Поняття та особливості наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •40 Поняття та сутність позовного провадження. Поняття позову. Елементи позову.
- •41 Право на позов. Передумови права на позов і умови здійснення права на позов.
- •42 Види позовів. Об'єднання та роз'єднання позовів.
- •43 Пред'явлення позову. Форма та зміст позовної заяви. Підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу.
- •44 Відкриття провадження у цивільній справі та його правові наслідки. Підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
- •45 Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову, їх види.
- •46 Зустрічний позов. Порядок у цмови пред'явлення зустрічного позову.
- •47 Забезпечення позову. Підстави, види і процесуальний порядок забезпечення позову та заміни забезпечення позову або скасування забезпечення позову.
- •48 Провадження у справі до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета та завдання.
- •49 Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- •50 Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
- •51 Роль головуючого в судовому засіданні. Заходи процесуального примусу.
- •52 Заміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
- •53 Процесуальний порядок розгляду судом цивільної справи по суті. Судові дебати.
- •54 Фіксування цивільного процесу.
- •55 Поняття, підстави і процесуальний порядок відкладення розгляду цивільної справи в суді. Перерви в судовому засіданні
- •56 Зупинення провадження у справі: підстави, процесуальний порядок, правові наслідки. Відновлення провадження у справі.
- •57 Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- •58 Закриття провадження у цивільній справі: підстави, процесуальний порядок та правові наслідки.
- •59 Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
- •60 Порядок ухвалення судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати.
- •61 Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •62 Зміст судового рішення (його складові частини)
- •63 Усунення недоліків судового рішеня судом, який його ухвалив. Додаткове рішення суду. Роз'яснення рішення суду.
- •64 Законна сида судового рішення. Порядок набрання рішенням суду законної сили . Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили.
- •65 Ухвали суду першої інстанції, їх види.
- •66 Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення.
- •67 Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- •68 Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Процесуальний порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •69 Процесуальний порядок розгляду судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •70 Процесуальний порядок розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •71 Процесуальний порядок розгляду судом справ про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянам України та іноземцями.
- •72 Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •73 Процесуальний порядок розгляду судамі справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •74 Процесуальний порядок розгляду судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність та про визнання спадщини відумерлою.
- •75 Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •76 Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб'єкти та об'єкти апеляційного оскарження.
- •77 Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги.
- •78 Оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від судового рішення.
- •80 Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
- •81 Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
- •82 Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •83 Сутність та значення стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку. Суб'єкти права касаційного оскарження. Об'єкти касаційного оскарження.
- •84 Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги.
- •85 Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
- •86 Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
- •87 Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
- •88 Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст узвали і рішення суду касаційної інстанції.
- •89 Провадження з перегляду судових рішень всу: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження всу при перегляді судових рішень.
- •90 Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
45 Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову, їх види.
Для защиты от заявленного иска ответчик наделен комплексом процессуальных прав. К ним следует отнести общие (право представлять доказательства, участвовать в их исследовании, заявлять ходатайства, подавать свои доводы и соображения по вопросам, которые возникают во время судебного разбирательства, обжаловать судебные решения и другие права, закрепленные в ст. 27 ГПК). Однако, ответчик также имеет ряд специальных процессуальных способов защиты. Ими признают возражения против иска (ст. 128 ГПК) и встречный иск (ст. 123 ГПК).
Возражения против иска - это письменные объяснения ответчика, отклоняют или опровергают требования истца, представленные в суд после получения им копий постановления об открытии производства по делу и искового заявления. Причем они могут быть направлены на полное или частичное, постоянное или временное нивелирования материально-правового требования истца. Эти объяснения могут носить материально-правовой и процессуально-правовой характер.
Материально-правовые возражения опровергают суть иска, они заключаются в том, что ответчик оспаривает материально-правовое требование и поэтому, конечно, отрицает возможность возникновения процесса по ней.
Процессуально-правовые возражения обосновывают неправомерность возникновения или продолжения процесса по делу в связи с отсутствие предпосылок для обращения истцом в суд или нарушение порядка его реализации.
Встречный иск - это материально-правовое правовое требование первоначального ответчика к первоначальному истцу, предъявленное в суд для совместного рассмотрения с первоначальным иском. По этой исковым требованием первоначальный ответчик приобретает процессуального статуса истца, а первоначальный истец - ответчика. Однако, только в этом деле, полного процессуального статуса истца ответчик может приобрести только тогда, когда первоначальный истец откажется от заявленного им иска и суд примет такой отказ.
При обращении в суд ответчика с встречным иском он ставит перед собой двойную цель: во-первых, защитить свое нарушенное, оспорено или непризнанное право, во-вторых, он защищается против требований истца.
Суд принимает встречный иск к совместному рассмотрению с первоначальным иском, если оба иска взаимосвязаны и совместное их рассмотрение целесообразно, в частности, когда они возникают из одних правоотношений, или когда требования по искам могут зачисляться, или когда удовлетворение встречного иска может исключить полностью или частично удовлетворение первоначального иска.
Право на предъявление встречного иска в соответствии со ст. 123 ГПК возникает с открытием производства по делу и может быть реализовано до или во время предварительного судебного заседания. Представленный после этого встречный иск рассматривается судом в самостоятельном производстве в общем порядке.
После рассмотрения дела по существу в судебном заседании суд принимает единое решение, в котором должна быть дан конкретный ответ как на первоначальную требование истца, так и на встречное требование ответчика.
46 Зустрічний позов. Порядок у цмови пред'явлення зустрічного позову.
Встречный иск - является материально-правовым требованием ответчика к истцу, которая заявляется для совместного рассмотрения с первоначальным иском, поскольку удовлетворение его требований исключает удовлетворение требований истца. Так, например, удовлетворение иска ответчика об оспаривании отцовства исключает удовлетворение иска о взыскании алиментов на ребенка.
Тактика встречного иска основывается на давно известном приеме: лучшая оборона - это нападение.
Встречный иск может быть предъявлен только к первоначальному истцу (или одного из соистцов).
Законодательством также установлены временные рамки представления встречного иска - до или во время предварительного судебного заседания. При этом законом не предусмотрено право суда принять встречный иск после предварительного судебного заседания, даже при условии, что первоначальный истец не отрицает, все основания для предъявления такого иска есть и это было бы целесообразно.
Условиями предъявления встречного иска:
а) взаимосвязь встречного иска с первоначальным. По нашему мнению, взаимосвязанность исков выражается в том, что они возникают из одних правоотношений (например, с одного и того же договора).
б) целесообразность совместного рассмотрения основного и встречного исков. Целесообразно совместное рассмотрение, когда это позволяет более полно и объективно исследовать обстоятельства дела, установить действительные взаимоотношения сторон, исключить вынесение взаимопротиворечащих или взаимоисключающих судебных решений.
Целесообразно совместное рассмотрение первоначального и встречного иска, если:
- Требования по искам могут зачисляться (например, в случае предъявления собственником дома иска о выселении нанимателя ввиду неуплаты обусловленной договором найма суммы, последний может предъявить встречный иск о взыскании средств, затраченных на капитальный ремонт дома). Это относится только к тем требованиям, которые имеют денежную оценку;
- Удовлетворение встречного иска может исключить полностью или частично удовлетворение первоначального иска.
Нецелесообразно рассматривать первоначальный и встречный иски, если это затянет рассмотрение дела, существенно расширит предмет доказывания, приведет к необходимости привлечения новых участников процесса.
Об объединении встречного и первоначального иска суд выносит определение, которое не подлежит обжалованию, поскольку не препятствует рассмотрению гражданского дела.
Встречное исковое заявление, которое подается с соблюдением общих правил предъявления иска, должно отвечать требованиям статей 119 и 120 ГПК, то есть тем же условиям, что и исковое заявление по первоначальному иску.
Кроме общих требований, в встречной исковом заявлении целесообразно указывать, что она подается именно как встречная, кто первоначальным истцом, кратко излагать суть первоначального иска, а также обгрунтовуваваты взаимосвязанность с первоначальным иском и целесообразность совместного рассмотрения.
Встречное исковое заявление подается в тот суд, который рассматривает первоначальный иск. Общие правила определения подсудности здесь не действуют.
Поскольку встречное исковое заявление должно отвечать требованиям статей, касающихся первоначального заявления, то аналогично решаются и вопросы о последствиях представления ее с нарушением установленных требований.
