
- •2 Поняття і види джерел цивільного процесуального права. Значення судової практики.
- •3 Цивільні проц. Норми, їх структура, дія в часі, просторі та за колом осіб.
- •4 Поняття цивільного процесу (судовчинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •6 Поняття принципів цив. Проц. Права, їх значення та система.
- •8 Поняття цивільних проц. Правовідносин, їх особливості та елементи. Передумови та підстави виникнення, зміни та припиненння цивільних проц. Правов.
- •10 Суд як обов'язковий суб'єкт цивільних проц. Правов. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
- •11 Поняття, склад і класифікація осіб, які беруть участь у справі, їх проц. Права і обов'язки. Інші учасники цивільного процесу.
- •12 Поняття та ознаки сторін в цив. Процесі, їх проц. Права та обов. Цивільна проц. Правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- •13 Процесуальна співучасть, її підстави та види. Процесуальні права і обов. Співучаників.
- •14 Поняття належного та неналежного відповідача. Умови, проц. Порядок та наслідки заміни неналежного відповідача.
- •15 Проц. Правонаступництво (поняття та підстави). Порядок вступу в процес і правове положення правонаступника.
- •16 Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і проц. Порядок вступу в справу). Їх відмінність від співпозивачів.
- •17 Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (поняття, підстави і проц. Порядок вступу в справу). Їх відмінність від співучасників.
- •18 Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть бути прдеставниками в суді.
- •19 Повноваження представника в суді (об'єм і оформлення).
- •20 Форми участі прокурора у цивільному процесі.
- •22 Поняття та мета судового доказування. Поняття та ознаки судовиз доказів.
- •23 Надежність та домупстимість доказів.
- •24 Класифікація доказів.
- •25 Поняття предмета доказування. Підстави звільнення від доказування.
- •26 Розподіл між сторонами та ін. Особами, які беруть участь у справі, обов'язків докащування. Роль суду в доказуванні.
- •27 Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, як засіб доказування. Визнання стороною обставин та його значення для докащування. Відмова сторони від визнання обставин.
- •28 Показання свідків. Процесуальний порядок допиту свідків. Права та обов'язки свідків.
- •29 Письмові докази та їх види (за формою та змістом). Процесуальний порядок дослідження письмових доказів в судовому засіданні.
- •30 Речові докази. Проц. Порядок дослідження речових доказів у судовому засіданні.
- •31 Експертиза в цивільному процесу України.
- •32 Дослідження та оцінка доказів. Статья 212. Оценка доказательств
- •33 Забезпечення доказів та судові доручення по збиранню докащів в цивільному процесі.
- •34 Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення проц. Строків. Наслідки пропцску проц. Строків.
- •35 Судові витрати (поняття та види)
- •36 Цивільна юрисдикція суду (поняття, значення та види)
- •37 Поняття і види підсудності. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд (заміна підсудності)
- •38 Територіальна підсудність цивільних справ та її види.
- •39 Поняття та особливості наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
- •40 Поняття та сутність позовного провадження. Поняття позову. Елементи позову.
- •41 Право на позов. Передумови права на позов і умови здійснення права на позов.
- •42 Види позовів. Об'єднання та роз'єднання позовів.
- •43 Пред'явлення позову. Форма та зміст позовної заяви. Підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу.
- •44 Відкриття провадження у цивільній справі та його правові наслідки. Підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
- •45 Захист інтересів відповідача. Заперечення проти позову, їх види.
- •46 Зустрічний позов. Порядок у цмови пред'явлення зустрічного позову.
- •47 Забезпечення позову. Підстави, види і процесуальний порядок забезпечення позову та заміни забезпечення позову або скасування забезпечення позову.
- •48 Провадження у справі до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета та завдання.
- •49 Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики та повідомлення суду. Судові повістки та оголошення про виклик в суд.
- •50 Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
- •51 Роль головуючого в судовому засіданні. Заходи процесуального примусу.
- •52 Заміна позову. Відмова від позову. Визнання позову. Мирова угода.
- •53 Процесуальний порядок розгляду судом цивільної справи по суті. Судові дебати.
- •54 Фіксування цивільного процесу.
- •55 Поняття, підстави і процесуальний порядок відкладення розгляду цивільної справи в суді. Перерви в судовому засіданні
- •56 Зупинення провадження у справі: підстави, процесуальний порядок, правові наслідки. Відновлення провадження у справі.
- •57 Закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення: закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду (підстави та правові наслідки).
- •58 Закриття провадження у цивільній справі: підстави, процесуальний порядок та правові наслідки.
- •59 Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
- •60 Порядок ухвалення судового рішення. Таємниця нарадчої кімнати.
- •61 Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •62 Зміст судового рішення (його складові частини)
- •63 Усунення недоліків судового рішеня судом, який його ухвалив. Додаткове рішення суду. Роз'яснення рішення суду.
- •64 Законна сида судового рішення. Порядок набрання рішенням суду законної сили . Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили.
- •65 Ухвали суду першої інстанції, їх види.
- •66 Умови та процесуальний порядок заочного розгляду справи. Порядок перегляду заочного рішення.
- •67 Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
- •68 Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Процесуальний порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •69 Процесуальний порядок розгляду судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •70 Процесуальний порядок розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •71 Процесуальний порядок розгляду судом справ про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянам України та іноземцями.
- •72 Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •73 Процесуальний порядок розгляду судамі справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •74 Процесуальний порядок розгляду судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність та про визнання спадщини відумерлою.
- •75 Розгляд судами справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •76 Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб'єкти та об'єкти апеляційного оскарження.
- •77 Процесуальний порядок та строки апеляційного оскарження. Форма та зміст апеляційної скарги.
- •78 Оскарження ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від судового рішення.
- •80 Повноваження суду апеляційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення чи його зміни.
- •81 Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
- •82 Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •83 Сутність та значення стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку. Суб'єкти права касаційного оскарження. Об'єкти касаційного оскарження.
- •84 Процесуальний порядок і строк касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги.
- •85 Підготовка справ та їх попередній розгляд судом касаційної інстанції. Процесуальний порядок і межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.
- •86 Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
- •87 Підстави для скасування рішення судом касаційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
- •88 Ухвала і рішення суду касаційної інстанції. Зміст узвали і рішення суду касаційної інстанції.
- •89 Провадження з перегляду судових рішень всу: підстави, процесуальний порядок оскарження. Повноваження всу при перегляді судових рішень.
- •90 Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
31 Експертиза в цивільному процесу України.
В соответствии со ст. 1 Закона Украины «О судебной экспертизе» судебная экспертиза - это исследование экспертом на основе специальных знаний материальных объектов, явлений и процессов, которые содержат информацию об обстоятельствах дела, находящегося в производстве органов дознания, досудебного и судебного следствия. Гражданское процессуальное законодательство различает комиссионное, комплексную, дополнительную и повторную экспертизы. Комиссионная экспертиза - это экспертиза, проведенная несколькими экспертами (не менее двух) одного направления знаний. Комплексная экспертиза - это экспертиза, в совершении которой участвуют несколько экспертов различных специальностей или узких специализаций. Повторная экспертиза назначается по инициативе суда или по ходатайству участников процесса, если заключение эксперта будет признано необоснованным или противоречащим другим материалам дела, или вызывает сомнения в его правильности (ч. 2 ст. 150 ГПК).
Для выяснения обстоятельств, имеющих значение для дела и требующих специальных знаний в области науки, искусства, техники, ремесла и т.д., суд назначает экспертизу по заявлению лиц, участвующих в деле . Если стороны договорились о привлечении экспертами определенных лиц, суд должен назначить их в соответствии с этой договоренностью.
Лица, участвующие в деле, имеют право представить суду вопросы, на которые нужен ответ эксперта. Количество и содержание вопросов, по которым должна быть проведена экспертиза, определяется судом. При этом суд должен мотивировать отклонение вопросов лиц, участвующих в деле. Лица, участвующие в деле, имеют право просить суд провести экспертизу в соответствующем судебно-экспертном учреждении, поручить ее конкретному эксперту , заявлять отвод эксперту, давать объяснения эксперту, знакомиться с заключением эксперта , просить суд назначить повторную, дополнительную , комиссионную или комплексную экспертизу .
Если проведение экспертизы поручено специализированному экспертному учреждению , его руководитель имеет право поручить проведение экспертизы одному или нескольким экспертам, создавать комиссии из экспертов руководимого им учреждения, если судом не определены конкретные эксперты, в случае необходимости заменять исполнителей экспертизы, заявить ходатайство относительно организации проведения исследований вне экспертного учреждения.
Экспертиза назначается постановлением суда , где указываются: основания и срок для проведения экспертизы; по каким вопросам нужны выводы экспертов , имя эксперта или наименование экспертного учреждения, экспертам которого поручается проведение экспертизы; объекты, которые должны быть исследованы; перечень материалов, передаваемых для исследования, а также предупреждение об ответственности эксперта за заведомо ложное заключение и за отказ без уважительных причин от выполнения возложенных на него обязанностей.
Если экспертиза назначена экспертам нескольких учреждений, в постановлении о ее назначении отмечается наименование ведущего учреждения, на которое возлагается проведение экспертизы. Если проведение экспертизы поручается экспертному учреждению и лицу, которое не является работником этого учреждения, ведущей признается экспертное учреждение. Постановление о назначении экспертизы направляется в каждое учреждение - исполнителям, а также лицу, которое не является работником экспертного учреждения. Объекты исследования и материалы дела направляются ведущему учреждению.
При определении объектов и материалов, подлежащих направлению на экспертизу, суд в необходимых случаях решает вопрос о отнятия соответствующих образцов.
Если этого требуют особые обстоятельства дела, суд может заслушать эксперта по формулировке вопроса, которое требует выяснения, проинструктировать его о порученное задание и за его ходатайством дать соответствующие разъяснения по сформулированным вопросам. О совершении этих действий сообщается лицам, которые принимают участие в деле и имеют право участвовать в их совершении.
Назначение экспертизы является обязательным в случае заявления ходатайства о назначении экспертизы обеими сторонами . Назначение экспертизы является обязательным также по ходатайству хотя бы одной из сторон, если в деле необходимо установить:
1) характер и степень повреждения здоровья ;
2) психическое состояние лица ;
3) возраст лица, если об этом нет соответствующих документов и невозможно их получить.
В случае уклонения лица, участвующего в деле , от представления экспертам необходимых материалов, документов или от другого участия в экспертизе, если без этого провести экспертизу невозможно, суд в зависимости от того, кто из этих лиц уклоняется, а также которое для них эта экспертиза имеет значение, может признать факт, для выяснения которого экспертиза была назначена, или отказать в его признании.
В случае уклонения ответчика от проведения судебно-биологической (судебно-генетической) экспертизы по делам о признании отцовства , материнства суд имеет право вынести постановление о принудительном приводе на проведение такой экспертизы.
Экспертиза проводится в суде или вне суда, если это необходимо в связи с характером исследований или если объект исследований невозможно доставить в суд. Эксперт дает в письменной форме свое мотивированное заключение , которое приобщается к делу. Суд вправе по заявлению лиц, участвующих в деле , или по собственной инициативе предложить эксперту дать устное объяснение своего вывода. Устное объяснение заносится в журнал судебного заседания .
В заключении эксперта должно быть указано: когда, где, кем ( имя , образование , специальность, свидетельство о присвоении квалификации судебного эксперта , стаж экспертной работы, научная степень , ученое звание , должность эксперта), на каком основании была проведена экспертиза, кто присутствовал при проведении экспертизы, вопросы, которые были поставлены эксперту, какие материалы эксперт использовал, подробное описание проведенных исследований, сделанные в результате их выводы и обоснованные ответы на поставленные судом вопросы. В заключении эксперта обязательно должно быть указано, что он предупрежден об ответственности за заведомо ложное заключение и за отказ без уважительных причин от выполнения возложенных на него обязанностей .
Если эксперт при проведении экспертизы установит обстоятельства, имеющие значение для дела, по поводу которых ему не были поставлены вопросы, он вправе свои соображения об этих обстоятельствах включить в свое заключение.
Заключение эксперта для суда не является обязательным и оценивается судом по правилам, установленным статьей 212 настоящего Кодекса . Несогласие суда с заключением эксперта должно быть мотивировано в решении или постановлении .
Комиссионная экспертиза проводится не менее чем двумя экспертами одного направления знаний. Если по результатам проведенных исследований мнения экспертов совпадают, они подписывают единое заключение . Эксперт, не согласный с заключением другого эксперта (экспертов), дает отдельное заключение по всем вопросам или по вопросам, вызвавшим разногласия.
Комплексная экспертиза проводится не менее чем двумя экспертами разных областей знаний или разных направлений в пределах одной области знаний. В заключении экспертов указывается, какие исследования и в каком объеме провел каждый эксперт, какие факты он установил и к каким выводам пришел. Каждый эксперт подписывает ту часть заключения, которая содержит описание проведенных им исследований, и несет за нее ответственность.
Если заключение эксперта будет признано неполным или неясным, судом может быть назначена дополнительная экспертиза, которая поручается тому же или другому эксперту (экспертам). Если заключение эксперта будет признано необоснованным или противоречащим другим материалам дела или вызывает сомнения в его правильности, судом может быть назначена повторная экспертиза, которая поручается другому эксперту (экспертам).