
- •1. Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Болгарії
- •2. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Болгарії: природні, демографічні, соціально-економічні, історичні
- •Природні умови
- •3. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційно-туристичного комплексу Болгарії
- •4. Розміщення і регіональні відмінності розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Болгарії
- •5. Проблеми та напрями подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Болгарії
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
5. Проблеми та напрями подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Болгарії
Туризм у Болгарії є однією з прибуткових галузей, що поповнює державний бюджет. Певні проблеми в розвитку туризму Болгарії були пов’язані зі вступом до ЄС та адаптацією економіки країни до нового статусу.
З 1 січня 2007 р. Болгарія — повноправний член Європейського Союзу. Чим це обернеться для неї найближчим часом, передбачити неважко — усі ще пам'ятають досвід найближчих сусідів, які раніше приєднались до європейської сім*ї. Але болгари не втрачають оптимізму. Першим європейським бюджетом країни передбачене економічне зростання в 5,8 %, інфляція, на думку місцевих аналітиків, зупиниться на позначці 4,4 %. Досягти цих показників у Болгарії збираються за рахунок стимулювання місцевого бізнесу, знизивши планку податку на прибуток із сьогоднішніх 15 до 10 %, що дасть змогу більше 150 млн євро і стане стимулом для нових інвестицій.
Становище Болгарії покращується, хоча постперебудовна криза все ще нагадує про себе. Це особливо помітно в Софії з її обідраними будинками в центрі та недоглянутими вулицями. Однак ситуація змінюється, це видно на прикладі курортів у передмістях. Саме в місця традиційного відпочинку надходить іноземний капітал, готельно-туристична індустрія Болгарії стає сьогодні тією сферою економіки, яка поряд з переробною промисловістю і банківською системою демонструють відродження країни. За останні п'ять років інвестиції в туристичну галузь становили більше 2,5 млрд дол. США, а відомі Золоті Піски довелось навіть захищати від посягань забудовників. Крім того, сьогодні місцеві чиновники з туризму стверджують, що Болгарія переросла себе як центр для туристів середнього класу і претендує на роль країни, яка надає туристичні й готельні послуги вищої категорії. З цим можна не погоджуватися, але не можна ігнорувати той факт, що іноземні інвестори насправді хочуть вкладати кошти в готелі категорії "5 зірок", вРА-центри і бальнеологічні курорти. Підхід до справи в цьому випадку суто прагматичний — ціна нового готелю через два-три сезони роботи збільшується в півтора рази, і це не враховуючи подорожчання нерухомості та інфляції.
Однак є побоювання, що все це триватиме недовго — такої щільної та інтенсивної забудови давно не доводилось бачити. Кількість готелів швидко збільшується. У виграші опинились ті, хто вчасно побачили перспективність інвестування в курорти Болгарії і "захопили" місце.
Аналізуючи перспективи розвитку туристичної індустрії в Болгарії на наступні десять років, перш за все, необхідно підкреслити, що сучасний туризм - це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегрує практично всі галузі. Саме це і визначає одне з перших місць, яке займає туризм у світовій економіці. Саме цей фактор повинен стати головним у формуванні нового державного підходу до туризму як тієї галузі, пріоритетний розвиток якої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан країни в цілому, стимулювати ряд важливих галузей економіки, сприяти зміцненню нового позитивного іміджу Болгарії на світовій арені.
Стратегічною метою розвитку туристичної індустрії в Болгарії можна визначити створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля. Програма дій, зорієнтована на досягнення цієї мети, має бути синхронізованою із загальними темпами становлення ринкових механізмів і співвідносною з політикою структурних реформ в економіці. Вона повинна також враховувати накопичений досвід розвитку туризму у світі, що створює сприятливі умови доопрацювання та розроблення відповідної нормативно-правової бази туризму.
Нарощування темпів та підвищення ефективності роботи підприємств сфери туризму, становлення туристичної галузі як однієї з провідних галузей вітчизняної економіки стримується невирішеністю низки питань, розв'язання яких потребує державного регулювання та підтримки виконавчих органів влади [6].
На думку одного з провідних спеціалістів туризму Роберта А. Браймера, "у теперішній час найбільш гальмівним фактором у розвитку туризму на суспільному рівні є відсутність уваги та підтримки з боку політиків та громадської влади. Коли на туризм не зважають, його доходи не визначені, відсутнє ретельне планування та, як наслідок, відсутній і розвиток. Як тільки буде глибока зацікавленість на законодавчому рівні, поєднання зусиль для піднесення статусу індустрії туризму на більш високий рівень не тільки у вигляді декларацій, а й конкретних заходів щодо встановлення та підтримки економічних зв'язків, почне ефективно діяти маркетинг у сфері туризму, відтоді можна розраховувати на видимі результати"[28].
Одне із ключових питань, яке необхідно вирішити в найближчий час, - питання оптимізації взаємодії туризму і культури як на рівні центральних органів влади, так і на місцях. Культурна спадщина, музеї, театри в більшості країн світу є винятково важливим фактором залучення туристів, генерації міжнародних і локальних туристичних потоків. І в результаті цього, свого клієнта отримують транспорт і громадське харчування, готелі, місцева промисловість та ін [24, с. 63-65].
Координація стратегічного розвитку культурної сфери і туризму на місцях повинна привести до більш тісної співпраці місцевої влади і реального бізнесу у вирішенні конкретних завдань по збереженню культурної спадщини, впровадження в практику діяльності музеїв, національних заповідників передової менеджерської практики, орієнтації для роботи в ринкових вимірах і координації діяльності з суб'єктами туристичної індустрії.
Перспективний розвиток туризму в Болгарії суттєво вплине на зайнятість населення. Якщо в 2012 році кількість працівників у туристичній галузі складатиме 209 тис. чол., а зайнятість в туризмі з урахуванням інших галузей (транспорт, торгівля, зв'язок та ін.) та тимчасової зайнятості протягом активного туристичного сезону -3,9 млн. осіб, то в 2020 році ці показники складатимуть, відповідно 920 тис. осіб і 10,63 млн. осіб [28].
Поступове збільшення кількості працюючих, забезпечення більш високого доходу на кожного члена сім'ї, підвищення тривалості оплачуваної відпустки та гнучкість робочого часу поступово розширять такі сегменти туристичного ринку, як поїздки з метою відпочинку і в період відпусток, відвідування тематичних парків і культурних заходів, здійснення ділових поїздок, короткочасних подорожей і маршрутів вихідного дня тощо. Одним із найважливіших чинників, що впливає на розвиток як внутрішнього, так і міжнародного туризму, є добробут населення. Існує чіткий зв'язок між тенденцією розвитку туризму, загальним економічним розвитком і особистими доходами громадян [28].
Щорічне збільшення доходів громадян Болгарії приведе до більш інтенсивної туристичної діяльності і, зокрема, до збільшення кількості споживачів з високими доходами. В майбутньому населення Болгарії буде характеризуватися як таке, що має підвищену якість життя.
Таким чином, Болгарія виходить на якісно новий рівень туристичних відносин з державами світу. Розробка та впровадження конкурентоспроможного туристичного продукту дасть змогу країні збільшувати обсяги туристичних потоків у перспективі та отримувати більше надходжень від туризму. Побудована кореляційно-регресійна модель показала недоліки функціонування туристичної галузі держави.