
- •1.1Загальне поняття про синоніми
- •1.2 З історії питання.
- •2.1. Мовлення як процес спілкування
- •2.2 Синоніми на позначення процесу мовлення
- •2) Стильовий поділ:
- •3) Поділ слів залежно від їх емоційного забарвлення:
- •2.3. Вживання лексики на позначення процесу мовлення у художній літературі
- •Синонімічне багатство польської мови: лексика на позначення процесу мовлення
2.1. Мовлення як процес спілкування
Мо́влення — це процес спілкування людей між собою за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення по радіо чи телебаченню. У мовленні реалізуються всі багатства мови, всі її виражальні можливості. Водночас мова збагачується через мовлення.[ 7]
Наведемо приклади:
1. Мова — знакова система; знаки — це слова, звуки, морфеми, словосполучення, фразеологічні одиниці тощо. Під системою розуміються рівні мови, її внутрішні зв'язки, взаємодії, правила мови, парадигми, моделі. Мовлення — це саме спілкування, вираження думки, це вербальне, мовне спілкування, самовираження.
2. Мова — потенційна система знаків. Мовлення — це дія та її продукт, це діяльність людей, воно завжди мотивоване — викликане обставинами, ситуацією, завжди має певну мету.
3. Мова консервативна, стабільна (як правило). Мовлення припускає винятки, саме у мовленні (узусі) з'являються нові слова.
4. Мова підкоряється нормі (закону), яка формується спеціалістами-мовознавцями і зберігається у вигляді словників.
5. Мова стабілізує, об'єднує народність, націю, державу. Мовлення, будучи реалізацією мови, також об'єднує, але водночас породжує жаргони, арго, професіоналізми, зберігає діалектні та індивідуальні особливості людей. Мовлення — індивідуальне, ситуативне.
6. Мова має рівневу структуру (фонетичний, лексичний, морфемний, морфологічний, синтаксичний та ін. рівні), а також певну кількість звуків, морфем, відмінків тощо. Мовлення ж — лінійне, воно розгортається у часі і просторі. Кількість речень і текстів може бути необмежена. З філософського погляду, мова — це категорія сутності і загального, мовлення — виконує роль явища.
Основною лексемою на позначення процесу мовлення є слово говорити, польською mówić:
znaczenie:
(1.1) używać mowy do wyrażania myśli
(1.2) rozmawiać
(1.3) posługiwać się jakimś językiem
przykłady:
(1.1) Wykładowca przez dwie godziny mówił tak, że nikt go nie słyszał.
(1.2) Chciałbym mówić z prezesem.
(1.3) Czy mówi pan po polsku?
2.2 Синоніми на позначення процесу мовлення
Синоніми до слова mówić є дуже різноманітними, вони відрізняються між собою відтінками значень, походженням, вживанням у різних стилях та формальними показниками. Підбираючи та вивчаючи синоніми до лексики на позначення процесу мовлення можемо зробити такі їх поділи:
1)Поділ залежно від походження:
Слова латинського походження:
artykułować (łac. articulare);
akcentować(łac. accentus - przyśpiew, przycisk wyrazowy);
awizować (śr. łac. Avisare);
deklamować (łac. Declamare);
komunikować (łac. Communicare );
referować (łac. Referre ).
Слова чеського походження:
prawić (czes. prawiti).
Власне польські слова:
Bajać(starop. pleść, łgać);
głosić;
odmawiać.
Слова німецького походження:
prezentować (niem. präsentieren);
reagować (niem. reagieren);
traktować ( niem. traktieren);
Запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, тому запозичення займають значне місце у лексиці польської мови.[16]
Найдавніші запозичення прийшли у польську мову із латинської, найновіші – з англійської. Щодо запозичень лексем, які позначають процес мовлення, то можемо зазначити, що дійсно багато запозичень є з латинської мови (приклади наведено вище), а що стосується англійський запозичень, то слова, що позначали б процес мовлення у цій роботі не досліджено.