- •Тема1. Теоретико-методологічні засади краєзнавства
- •Тема 2. Історія становлення й розвитку краєзнавства в Україні
- •Тема 3. Кластеризація в туристичній діяльності
- •Тема 4. Кліматичні краєзнавчо-туристичні ресурси України
- •Тема 5. Бальнеологічні ресурси України
- •Тема 6. Водні туристичні ресурси України
- •Тема 7. Орографічні та спелеотуристичні ресурси України
- •Тема 8. Біотичні та природно-антропогенні туристчині ресурси України
- •Тема 9. Природні туристичні ресурси Донецької області
- •Тема 10. Оцінка природних туристичних ресурсів
- •1. Експертне оцінювання – це:
- •2. На які групи поділяють методи експертних оцінок:
- •3. Основним недоліком методу «мозкової атаки» є:
- •4. Методи колективної роботи включають наступні методи:
- •5. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи включають наступні методи:
- •6. Основним недоліком методу «сценаріїв» є:
- •7. Основним недоліком методу «ділові ігри» є:
- •8. Основним недоліком методу «нарад» («комісій», «круглого столу»):
- •9. Основним недоліком методу «Дельфі»:
- •10. Основною перевагою методу «сценаріїв» є:
- •Тема 11. Сутність та склад культурно-історичних краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •1. Культурно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси - це:
- •2. Світова спадщина юнеско – це:
- •3. В якій області Карпатського регіону відсутні об‘єкти зі Списку світової спадщини юнеско:
- •4. Консервація – це:
- •5. Класифікація об'єктів культурної спадщини за типами
- •6. Пам'ятка – це:
- •7. Найбільшою концентрацією і розвитком рекреаційно-туристської інфраструктури в Україні характеризуються:
- •8. Історико - архітектурні рекреаційно-туристичні ресурси - це:
- •9. Сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини – це:
- •10. Об'єкти архітектури та містобудування – це:
- •Тема 11. Сутність та склад культурно-історичних краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •1. Біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси – це:
- •2. У списку об'єктів Світової спадщини юнеско в Україні налічується найменувань:
- •3. Останнє поповнення Списку світнової спадщини юнеско в нашій країні відбулося у:
- •5. Фортеці, замки, оборонні храми, міські укріплення відносяться до:
- •6. За видами об'єкти культурної спадщини поділяються на
- •7. Сукупність науково обґрунтованих заходів щодо приведення об'єктів культурної спадщини у стан, придатний для екскурсійного відвідування – це:
- •8. Пам'ятка археології – це:
- •9. Згідно з законом України «Про охорону культурної спадщини» «охорона культурної спадщини» - це
- •10. Об'єкт культурної спадщини - це
- •Тема 12. Біосоціальні туристичні ресурси України
- •Тема 13. Подієві туристичні ресурси України
- •Тема 14. Історико-архітектурні туристичні ресурси України
- •Тема 15. Культурно-історичні ресурси Донецької області
- •Тема 16. Туристичні центри України
Тема 2. Історія становлення й розвитку краєзнавства в Україні
Варіант 1
1. Яким роком датує початок «руської землі» перший збережений український літопис «Повість врем'янних літ»:
а) 820 роком;
б) 840 роком;
в) 860 роком;
г) 880 роком.
0
0
0
0
0
2. В якому році у Київському літописі вперше вжито назву «Україна»:
а) 1188;
б) 1178;
в) 1087;
г) 1187.
0
0
0
0
0
3. Яке дослідження написане у 1715 р. вихованцем Києво-Могилянської Академії Г. Новицьким:
а) «Галицьке краєзнавство»;
б) «Краткоє описаниє о народе остяцком»;
в) «Записки про Малоросію, її жителів та виробництво»;
г) «Опис України...».
0
0
0
0
0
4. Який академік організував першу суто наукову експедицію по Лівобереною Україною у 1768—1775 рр.:
а) А. Гюльденштедт;
б) Бітіста Ан'єзе;
в) Г. Новицький;
г) Г. Л. де Боплан.
0
0
0
0
0
5. Яке братство створив М. Костомаров у 1846 р. у Києві разом з В. Білозерським, М. Гулаком, П. Кулішем, Т. Шевченком та іншими діячами:
а) братство краєзнавців;
б) Кирило-Мефодіївське Братство;
в) Шевченківське братство;
г) братство імені М. Костомарова.
0
0
0
0
0
6. Організатор товариства «Просвіта»:
а) Павло Чубинський;
б) Микола Аркас;
в) Михайло Грушевський;
г) Степан Качала.
0
0
0
0
0
7. Найменшою організаційною формою туристично-краєзнавчої діяльності є:
а) спілка;
б) гурток;
в) клуб;
г) секція.
0
0
0
0
0
8. Найпростіша форма туристчино-краєзнавчої роботи:
а) похід;
б) подорож;
в) прогул;
г) прогулянка.
9. Найскладніша форма туристично-краєзнавчої роботи, що передбачає проведення певних наукових досліджень:
а) експедиція;
б) екскурсія;
в) естафета;
г) екстракція.
0
0
0
0
0
10. Національна спілка краєзнавцій України існує з:
а) 1990 р.;
б) 1991 р.;
в) 1994 р.;
г) 2008 р..
0
0
0
0
0
Тести для поточного контролю знань з дисципліни «Туристичне краєзнавство»
Тема 3. Кластеризація в туристичній діяльності
Варіант 1
1. Кластер – це:
а) добровільне об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності;
б) добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності, при якій всі учасники кластера отримують вигоду, а саме кластерне утворення стає конкурентоспроможним на даному сегменті ринкової економіки;
в) добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності;
г) це система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту.
0
0
0
0
0
2. Мета створення кластера:
а) полягає у забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності;
б) полягає у забезпеченні економічного росту країни і її регіонів;
в) розробка, реалізація товарів (послуг) та підвищенні конкурентоспроможності продукції або послуг його членів на ринках;
г) полягає у забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності продукції або послуг його членів на ринках.
0
0
0
0
0
3. Туристичний кластер – це:
а) добровільне об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності;
б) добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності, при якій всі учасники кластера отримують вигоду, а саме кластерне утворення стає конкурентоспроможним на даному сегменті ринкової економіки;
в) це система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту;
г) добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності.
0
0
0
0
0
4. В структурі типового туристичного кластеру виділяють наступні сектори:
а) сектор виробництва туристичних послуг та сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру;
б) сервісний сектор та допоміжний сектор;
в) сектор виробництва туристичних послуг, сервісний сектор та допоміжний сектор;
г) сектор виробництва туристичних послуг, сервісний сектор, допоміжний сектор та сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру.
0
0
0
0
0
5. До складу сектора виробництва туристичних послуг відносять:
а) підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів;
б) банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії;
в) різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми;
г) маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи.
0
0
0
0
0
6. До складу сервісного сектору відносять:
а) маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи;
б) різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми;
в) підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів;
г) банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії.
0
0
0
0
0
7. До складу допоміжного сектору відносять:
а) банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії;
б) підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів;
в) різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми;
г) маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи.
0
0
0
0
0
8. До складу сектора забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру відносять:
а) підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів;
б) банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії;
в) маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи;
г) різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми.
0
0
0
0
0
9. Назвіть туристичні кластери Хмельницької області:
а) «Буковель» та «Вознесенськ»
б) «Кам’янець» та «Оберіг»;
в) «Буковель» та «Славутич»;
г) «Байдари-тур» та «Вознесенськ».
0
0
0
0
0
10. В якій з областей знаходиться туристичний кластер «Країна дитячих мрій»:
а) Донецька обл.;
б) Полтавська обл.;
в) Херсонська обл.;
г) Одеська обл.
0
0
0
0
0
Тести для поточного контролю знань з дисципліни «Туристичне краєзнавство»