Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Технічний коледж

ПЕ - _61__

Методичні вказівки

до виконання практичних робіт

з дисципліни

«Ландшафтна екологія »

Частина - 2

для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія»

Рівне-2013

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Ландшафтна екологія» частина друга для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія» Технічний коледж НУВГП, 2014. - 16 с.

УДК 332.3:631.4

Приведенні методи визначення оцінки ландшафтної різноманітності, міграції хімічних елементів і їх екологічний стан.

Упорядники: С.В. Ковальчук викладач.

Відповідальний за випуск: Васьковець Л. І., заступник директора з навчально-методичної роботи

Методичні вказівки розглянуті та затверджені на засіданні циклової комісії спеціальних навчальних дисциплін з напряму „Екологія” Протокол № _9__ від „_16__”_травння____ 2013 р.

Голова циклової комісії /О. І. Гакало/

Затверджено та рекомендовано до друку методичною радою Технічного коледжу НУВГП

Протокол №___4__ від „_20_”____06________2013 р.

Голова (Осадча Л. К.)

Вступ

ПТК – це закономірно побудовані системи взаємопов’язаних компонентів природи (гірських порід, повітря, вод, рослинності і тваринного світу), які утворюють на поверхні Землі певні територіальні одиниці, єдності, окремості з більш або менш чітко вираженими межами

Основою ландшафтної екології є, крім наукових досліджень, народний досвід, історія природознавства та географії. Передумови зародження ландшафтознавства полягають у тому, що вчення про ландшафт базується на поглибленні практичних знань, які кореневе підтвердження польовими дослідженнями, вивчаючи окремі компоненти природи Землі

Зміст

Практична робота №1 Методи і прийоми складання попередньої карти природних територіальних комплексів (ПТК) в ранзі урочищ……………………5

Практична робота №2 Радіаційні особливості різних типів і підтипів ландшафтів…………………...………………………………………………………10

Практична робота №3 Побудова комплексного фізико-географічного профілю………………………………………………………………………………13

Практична робота № 4 Прийоми побудови, оформлення і аналізу комплексного фізико-географічного профілю……………………...……….........15

Практична робота №5 Оцінка еколого-господарського стану земель: розрахунок коефіцієнтів антропогенної трансформації і природної захищеності території……………………..……………………………………….………………20

Практична робота № 6 Визначити критерії і показники стійкості геосистем………………….……………………………………………….…………24

Практична робота №1

Тема: Методи і прийоми складання попередньої карти природних територіальних комплексів (ПТК) в ранзі урочищ.

Мета роботи: опанування методів і прийомів виділення ПТК в ранзі урочищ.

Теоретична частина. Природний територіальний комплекс характеризується як наявністю набору природних компонентів, так і набором дрібніших ПТК, що утворюють супідрядну систему. Розташування, порядок компонентів і природних територіальних комплексів у середині ландшафту називають будовою профілю. Розрізняють вертикальну (покомпонентну) і горизонтальну (порядок ПТК) будову ландшафту. Розрізняють три організаційні рівні горизонтальної будови ПТК - глобальний, регіональний і локальний. ПТК, що входять до складу ландшафту і обумовлюють його внутрішню неоднорідність, носять назву морфологічних одиниць. Виділяються основні морфологічні одиниці ландшафту - фації і урочища і набір проміжних одиниць. Одна з основних морфологічних одиниць - урочище.

За визначенням Н.А. Солнцева " урочище - ПТК, пов'язаний з опуклими або увігнутими мезоформами рельєфу, і представляє закономірно побудовану систему генетично, динамічно і територіально пов'язаних фацій або їх груп"

Урочища розрізняються:

1. Специфікою мезоформу;

2. Генетичними особливостями території.

Також для того, щоб було видно, що це ПТК, завжди в назву урочища вводять пункти 3, 4.

3. Ґрунтовий покрив;

4. Рослинний покрив.

Таким чином для того, щоб знайти на топокарті, і дати назву ПТК в ранзі урочища, нам потрібна інформація про мезоформу рельєфу, генезисі, грантах і рослинності по кожній точці. Мезоформи (характер рельєфу) визначаємо по своєму фрагменту топографічної карти. У таблицях 1, 2 зосереджена необхідна інформація для визначення генезису, а також про ґрунтовий покрив і рослинність.

Таблиця 1

Структура ґрунтового покриву в точках спостережень

№ точок	Ґрунтові різновиди
1 - 5	Дерново-карбонатні суглинні ґрунти на озерно-льодовикових суглинках і глинах
6 - 10	Дерново-підзолисті слабо опідзолені піщані ґрунти на озерно-льодовикових пісках
11 - 15	Дерново-підзолисті слабо- і средньоопідзолені супіщані ґрунти на водно-льодовикових пісках
16 - 20	Дерново-підзолисті слабо опідзолені піщано-супіщані ґрунти на алювіальних пісках
21 - 25	Дерново-підзолисті середньо- і сильноопідзолені супіщано-суглинні ґрунти на морених суглинках і глинах
26 - 30	Дерново-підзолисті слабо- і середньоопідзолені супіщані ґрунти на морених супісках і пісках
31 - 40	Дерново-палево-підзолисті суглинні ґрунти на потужних лесах і лесовидних суглинках
41 - 45	Підзолисто-глеєві супіщано-суглинні ґрунти на суглинках
46 - 50	Підзолисто-глеєві піщано-супіщані на пісках
51 - 56	Дерново-перегнійно-глеєві суглинні ґрунти на лесах і лесовидних суглинках
56 - 60	Дерново-глеєві супіщані ґрунти на пісках
61 - 65	Торфянисто- і торфяно-глєеві ґрунти на озерних пісках
66 - 70	Алювіальні дерново-глеєві піщано-супіщані ґрунти на піщаному річковому алювії
71 - 75	Алювіальні торф'яно-болотяні ґрунти
76 - 80	Комплекс зруйнованих і намитих ґрунтів в ярах і балках

Таблиця 2