6.8.8. Якість води для підживлення теплових мереж має

відповідати таким нормам:

------------------------------------------------------------------

|уміст вільної вуглекислоти |0 |

|--------------------------------------------+-------------------|

|значення рН для систем теплопостачання: | |

|--------------------------------------------+-------------------|

|відкритих |8,3-9,0; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|закритих |8,3-9,5; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|уміст розчиненого кисню, не більше ніж |50 мкг/куб.дм; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|кількість завислих речовин, не більше ніж |5 мг/куб.дм; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|уміст нафтопродуктів, не більше ніж |1 мг/куб.дм. |

------------------------------------------------------------------

Верхня межа рН допускається тільки в разі глибокого

пом'якшення води, нижня - з дозволу теплопостачального

суб'єкта господарювання може коригуватися залежно від

інтенсивності корозійних процесів в устаткованні, трубопроводах

систем теплопостачання.

Для закритих систем теплопостачання з дозволу

теплопостачального суб'єкта господарювання верхнє значення рН

допускається до 10,5 за одночасного зменшення значення

2

карбонатного індексу І до 0,1 (мг-екв/куб.дм) , нижнє - може

к

коректуватися залежно від інтенсивності корозійних процесів в

устаткованні, трубопроводах систем теплопостачання.

Якість підживлювальної води відкритих систем теплопостачання

(з безпосереднім водорозбором) має відповідати вимогам до якості

питної води та гігієнічних вимог до якості води централізованого

господарського питного водопостачання.

Карбонатний індекс І повинен не перевищувати значень,

к

наведених у табл. 1.

Підживлювальна вода для відкритих систем теплопостачання

повинна бути піддана коагуляції для вилучення з неї органічних

домішок, якщо колірність проби води під час її кип'ятіння протягом

20 Хв збільшується.

Таблиця 1. Нормативні значення І води для підживлення

к

теплових мереж

------------------------------------------------------------------

| Устатковання | Температура | І для систем |

| |нагріву мереж | к |

| | води, град. С | теплопостача |

| | | 2 |

| | | (мг-екв/куб.дм)|

| | |- ----------------------|

| | |відкритої| закритої|

|----------------+----------------+--------------+---------------|

| Водогрійні | 70-100 | 3,2 | 3,0 |

| котли, | 101-120 | 2,0 | 1,8 |

| установлені на | 121-130 | 1,5 | 1,2 |

| ДТ | 131-140 | 1,2 | 1,0 |

| | 141-150 | 0,8 | 0,5 |

|----------------+----------------+--------------+---------------|

| Мережні | 70-100 | 4,0 | 3,5 |

| підігрівники | 101-120 | 3,0 | 2,5 |

| | 121-140 | 2,5 | 2,0 |

| | 141-150 | 2,0 | 2,0 |

| | 151-200 | 1,0 | 0,5 |

------------------------------------------------------------------

( Oтримaно з офіційного джерела - http://zakon.rada.gov.ua )

Примітка: І - максимальне значення добутку загальної

к

лужності і кальцієвої твердості води (у мг-екв/куб.дм), вище від

якого відбувається процес карбонатного накипоутворення з

інтенсивністю понад 0,1 г/(кв. м год).

У разі силікатної обробки води для підживлення теплових мереж

з безпосереднім розбором гарячої води вміст силікатів у

підживлювальній воді повинен бути не більшим ніж 50 мг/куб. дм у

перерахунку на SiO .

2

У разі силікатної обробки підживлювальної води гранична

концентрація кальцію визначається з урахуванням сумарної

концентрації не тільки сульфатів (для запобігання випаданню

CaSO ), а також кремнієвої кислоти (для запобігання випадання

4

CaSiO ) для відповідної температури нагріву мережної води з

3

урахуванням її перевищення в пристінному шарі труб котла на 40

град. С.

Для підвищення рН середовища можлива корекційна обробка

живильної води із застосуванням їдкого натру.

Безпосереднє дозування гідразину та інших токсичних речовин у

підживлювальну воду теплових мереж та мережну воду забороняється.

6.8.9. Якість мережної води має відповідати таким нормам:

------------------------------------------------------------------

|уміст вільної вуглекислоти |0; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|значення рН для систем теплопостачання: | |

|--------------------------------------------+-------------------|

|відкритих |8,3-9,0 *; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|закритих |8,3-9,5 *; |

|----------------------------------------------------------------|

|уміст заліза, мг/куб. дм, не більше ніж, для систем |

|теплопостачання: |

|----------------------------------------------------------------|

|відкритих |0,3 **; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|закритих |0,5; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|уміст розчиненого кисню, не більше ніж |20 мкг/куб.дм; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|кількість завислих речовин, не більше ніж |5 мг/куб.дм; |

|----------------------------------------------------------------|

|уміст нафтопродуктів мг/куб. дм, не більше, ніж для систем |

|теплопостачання: |

|----------------------------------------------------------------|

|відкритих |0,3; |

|--------------------------------------------+-------------------|

|закритих |1,0. |

------------------------------------------------------------------

_______________

* - Верхня межа допускається тільки в разі глибокого

пом'якшенні води.

** - За узгодженням із санітарними органами дозволяється 0,5

мг/куб.дм.

Для закритих систем теплопостачання з дозволу

теплопостачальної організації верхня межа значення рН допускається

не більше ніж 10,5 з одночасним зменшенням значення карбонатного

2

індексу до 0,1 (мг-екв/дм куб.) , нижня межа може коригуватися

залежно від корозійних явищ в устаткованні та трубопроводах систем

теплопостачання.

На початку опалювального сезону та в післяремонтний період

допускається перевищення норм протягом 4 тижнів для закритих

систем тепло-постачання та 2 тижнів для відкритих систем за

вмістом сполук заліза - до 1,5 мг/куб.дм, розчиненого кисню - до

50 мкг/куб.дм та завислих речовин - до 15 мг/куб.дм.

Карбонатний індекс І не повинен перевищувати значень,

к

наведених у табл. 2.

Таблиця 2. Нормативне значення І мережної води

к

------------------------------------------------------------------

| Устатковання | Температура нагріву мережної | Ік |

| | води, град.С | (мг-екв/ |

| | | 2 |

| | | куб. дм) |

|------------------+------------------------------+--------------|

|Водогрійні котли, | 70-100 | 3,2 |

|установлені на ДТ | 101-120 | 2,0 |

| | 121-130 | 1,5 |

| | 131-140 | 1,2 |

| | 141-150 | 0,8 |

|------------------+------------------------------+--------------|

| Мережні | 70-100 | 4,0 |

| підігрівники | 101-120 | 3,0 |

| | 121-140 | 2,5 |

| | 141-150 | 2,0 |

| | 151-200 | 1,0 |

------------------------------------------------------------------

У разі підживлення теплової мережі натрій-катіонітовою водою

2

значення І не повинно перевищувати 0,5 (мг-екв/куб.дм) для

к

температур нагріву мережної води до 121-150 град. С та 1,0

2

(мг-екв/куб.дм) для температур 70-120 град. С.

У випадку відкритих систем теплопостачання за узгодженням з

органами санітарно-епідеміологічних служб допускається відхилення

вимог ДСанПіН за показниками колірності до 70 град. і вмістом

заліза до 1,2 мг/дм на термін до 14 днів у період сезонних

уключень систем, які експлуатуються, приєднання нових, а також

уключених після їх ремонту.

6.8.10. Після закінчення опалювального сезону або під час

зупину водогрійних котлів та теплових мереж слід ужити заходів,

які перешкоджають стоянковій корозії.

7. Використання теплової енергії

7.1. Загальні вимоги до експлуатації тепловикористовувальних

установок

7.1.1. Тепловикористовувальні установки, які проектуються,

вводяться в експлуатацію чи реконструюються, повинні задовольняти

вимоги відповідних ГОСТ, СНіП, ДСН, відповідати вимогам щодо

енергозбереження, екологічності, пожежобезпеки, мікроклімату,

шуму, освітлення, захисту від електромагнітних полів, промислової

санітарії та використовуватися в межах технічних можливостей та

економічної ефективності.

У системах з виділенням гарячих газів та відведенням гарячої

води та конденсату необхідно передбачати використання

теплоутилізаційних установок.

У системах вентиляції слід передбачати використання тепла

вентиляційних викидів.

Відмова від застосування вторинних енергоресурсів

обґрунтовується техніко-економічним розрахунком.