1. Порядок формування і розподілу прибутку

Джерелом формування фінансових ресурсів ТзОВ “Будівельна Компанія “КОМФОРТБУД” є прибуток, амортизаційні відрахування, засоби одержані від реалізації паперів, пайові і інші внески об'єднань, підприємств, організацій, громадян та інших поступлень.

Списання з балансу Підприємства безнадійної до стягнення заборгованості, нестач і витрат товарно-матеріальних цінностей, морально застарілого і непридатного для подальшого використання обладнання, затрати по припинених і нездійснених роботах проводиться рішенням Засновника за поданням Директора.

Основним узагальнюючим показником фінансової діяльності Підприємства є прибуток. Прибуток, що залишається після сплати податків, інших платежів /чистий прибуток/, поступає в повне розпорядження підприємства. Чистий прибуток визначається окремо від торгової і виробничої діяльності. Використання чистого прибутку визначається і затверджується засновником.

Прибуток, що одержує підприємство, може використовуватися на поповнення і утворення фондів і резервів підприємства.

В умовах ринкової економіки прибуток є основним показником оцінки господарської діяльності підприємств, тому що в ньому акумулюються всі доходи, витрати, утрати, узагальнюються результати господарювання. По прибутку можна визначити рентабельність, вивчити ефективність функціонування підприємств і їхніх асоціацій. Прибуток є одним із джерел стимулювання праці, виробничого і соціального розвитку підприємства, росту його майна, власного капіталу й ін.

Прибуток підприємства — це перевищення доходів від його діяльності над сумою ви­датків; він являє собою єдину форму його власних нагромад­жень.

Прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Дохід - це загальна сума коштів, яка поступає підприємству за певний період і за вирахуванням податків може бути використана на інвестування і споживання. Таким чином, прибуток — це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Він слугує джерелом сплати податків. З урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання. Тобто прибуток, як економічна категорія відбиває дохід, який створений в процесі матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності.

На прибуток як економічний показник впливає багато факторів. їх можна поділити на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх належать фактори, що не залежать від розвитку підприємства:

• інфляційні процеси;

• законодавство;

• політика;

• науково-технічний та соціальний розвиток регіону;

• політика оподаткування та ін.

До внутрішніх факторів належать ті, що залежать від діяльності окремо взятого підприємства. Вони можуть впливати на формування прибутку як безпосередньо, так і опосередковано. Ступінь впливу безпосередніх факторів обчислюється простим арифметичним способом. До них належать такі:

• обсяги продукції, що випускається;

• собівартість виробництва;

• ціна продукції, що реалізується;

• найменування (асортимент) продукції, що випускається.

Сума прибутку підприємства залежить від таких основних чинників, як:

• обсяги виробництва і реалізації продукції;

• ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства (ефективність використання основних засобів, вироб­ничих запасів, нематеріальних активів, грошових коштів тощо, які впливають на рівень витрат підприємства).

Згідно з чинним законодавством, розрізняють обліковий і по­датковий прибутки (збитки) підприємства.

Податковий прибуток (об'єкт оподаткування податку на прибуток підприємств) — це сума прибутку підприєм­ства, визначена за податковим законодавством (згідно із Зако­ном України "Про оподаткування прибутку підприємств"), який є об'єктом оподаткування за звітний період

Обліковий прибуток — це сума прибутку до оподаткуван­ня, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку за­писують у Звіті про фінансові результати підприємства за звітний період. Сума облікового прибутку відрізняється від су­ми податкового прибутку підприємства через відмінності в ме­тодиках їх обчислення.

У процесі розподілу облікового прибутку розраховують при­буток від звичайної діяльності, чистий прибуток та нерозподі­лений прибуток підприємства.

Валовий прибуток підприємства — це прибуток від основ­ної діяльності, тобто прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Його визначають відніманням від суми чистого (виручка без ПДВ та акцизів) доходу підприємства собівартості реалізованої продукції.

Прибуток від операційної діяльності — це алгебраїчна сума валового прибутку (прибутку основної діяльності), іншого операційного доходу та операційних витрат підприємства за звітний період.

До операційних витрат належать адміністративні витра­ти (витрати на обслуговування та управління підприємством), витрати на збут (витрати, пов'язані з реалізацією продукції) та інші операційні витрати. Прибуток від надзвичайних подій — це прибуток від подій, Що є надзвичайними в операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності підприємства. Його визначають відніманням від суми надзвичайних доходів (відшкодуванням збитків від над­звичайних подій) суми надзвичайних витрат (втрат від стихій­ного лиха, пожеж, техногенних аварій).

Прибуток від звичайної діяльності характеризує фінансовий результат від всіх традиційних для даного підприємства видів діяльності й господарських операцій, формується на регулярній основі. Прибуток від звичайної діяльності обчислюють відніман­ням від прибутку від звичайної діяльності до оподаткування суми податку з прибутку.

Чистий прибуток — це сума прибутку підприємства після сплати податку на прибуток. Його обчислюють як алгебраїчну суму прибутку від звичайної діяльності, надзвичайного при­бутку та податку з надзвичайного прибутку.

Прибуток нерозподілений — це частина чистого прибутку підприємства, що залишається після його розподілу та вико­ристання на інвестиційні потреби, формування внутрішніх цільових грошових фондів чи безпосередньо на фінансування поточних витрат.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. Розподіл прибутку підприємства здійснюють у два етапи:

На першому етапі розподіляють прибуток між підприєм­ством і державою у формі сплати податку з прибутку.

На другому етапі розподіляють прибуток, що залишається після сплати податків, — чистий прибуток. Чистий прибуток підприємства можна використовувати: для створення фонду виплати дивідендів та виплат учасникам; поповнення резерв­ного фонду; поповнення статутного капіталу; здійснення інве­стицій; формування інших цільових фондів; для покриття по­точних витрат тощо.

Прибуток від основної діяльності підприємства (валовий прибуток) формується в результаті продажу продукції, реалі­зації виконаних робіт чи наданих послуг. Його сума залежить від двох основних чинників: обсягу продажу (чистого доходу) та собівартості реалізованої продукції, робіт або послуг.

На підприємствах виробничої сфери застосовують три ос­новні методи обчислення планового прибутку від реалізації продукції:

• метод прямого розрахунку;

• метод розрахунку прибутку за показником витрат на одну гривню реалізованої продукції;

• економічний (аналітичний) метод.

Згідно з методом прямого розрахунку, планову суму при­бутку обчислюють за окремими видами (асортиментом) про­дукції, яку виробляє підприємство. Розрахунок здійснюють на основі таких показників:

• плановий обсяг реалізації продукції за асортиментом виробів;

• планова собівартість одиниці продукції;

• планова ціна одиниці реалізованої продукції (ціна виробника) за її асортиментом.

Розділ 4. Оподаткування діяльності та оцінка фінансового стану підприємства