1.Фінансування основного та оборотного капіталу

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу.

Ефективність виробничо-господарської діяльності підприєм­ства залежить від структури та інтенсивності використання йо­го основних засобів. Тому важливим напрямком фінансової робо­ти на підприємстві є обґрунтування і вибір оптимальних дже­рел фінансування придбання та експлуатації основних засобів підприємства, оцінювання показників ефективності їх вико­ристання, формування ефективної амортизаційної та інвести­ційної політики.

Для того, щоб виробляти товари, виконувати роботи чи надавати послуги, ефективно продавати продукцію на ринку, підприємству необхідні машини, механізми, транспортні засо­би, будинки, споруди, земельні ділянки, обчислювальна техні­ка тощо. Придбання цих господарських засобів пов'язане з ви­трачанням значних фінансових ресурсів. Сума фінансових ре­сурсів, інвестованих у формування активів підприємства, є його капіталом.

Капітал підприємства є основним чинником виробництва та характеризує загальну вартість коштів (у грошовій, матеріальній і нематеріальній фор­мах).

По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.

Оборотний капітал — частина капіталу підприємства, інвестована в його оборотні активи (грошові кошти та їх еквіва­ленти, інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом періоду, що не перевищує одного року чи тривалості одного операційного циклу).

Характерними особливостями оборотного капіталу є : повне споживання протягом одного виробничого циклу і повне перенесення вартості на новостворену продукцію ; перебування у постійному обігу ; протягом одного обороту оборотні кошти змінюють свою форму з грошової на товарну і з товарної – на грошову.

Основний капітал — частина капіталу підприємства, інве­стована в усі види його необоротних активів.

Необоротні активи — це активи підприємства, термін ек­сплуатації або погашення яких перевищує один рік (365 днів). До необоротних активів належать основні засоби, інші необо­ротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, інші необоротні активи.

Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-куль­турних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких перевищує один рік (або один операцій­ний цикл) і вартість одиниці яких перевищує певну самостійно встановлену підприємством суму.

До інших необоротних матеріальних активів належать: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові не титульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

Нематеріальні активи підприємства — це активи, які не мають матеріальної форми, зокрема, права користування при­родними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової влас­ності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, інші немате­ріальні активи.

Довгострокові фінансові інвестиції — це фінансові інве­стиції підприємства на період понад один рік, а також усі фінан­сові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані підприєм­ством у будь-який момент.

До необоротних активів належать:

нематеріальні активи — це вкладення грошових коштів підприємства в нематеріальні об'єкти, які використовуються протягом довгострокового періоду в господарській діяльності підприємства та приносять дохід.

До нематеріальних активів відносять права на використання майна, користування земельними ді­лянками, природними ресурсами, права промислової власності, права інтелектуальної власності, гудвіл, патенти, ліцензії, ноу-хау

незавершене будівництво — це сума інвестицій, вкладених у незавершене будівництво що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва;

основні засоби — це матеріальні активи, які задовольняють од­ночасно такі вимоги: є на балансі підприємства для використання у виробництві або поставках товарів та надання послуг функціонують у натуральній формі протягом тривалого часу;

довготермінові фінансові інвестиції — це фінансові інвести­ції на період більше ніж один рік, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Вони не можуть бути класифіковані як поточні;

довгострокова дебіторська заборгованість — це заборго­ваність фізичних і юридичних осіб, яка буде погашена після дванадцять місяців із дати балансу;

довгострокова дебіторська заборгованість — це заборго­ваність фізичних і юридичних осіб, яка буде погашена після дванадцять місяців із дати балансу.

від терміновані податкові активи — це сума податку на при­буток, що підлягає відшкодуванню в наступний період унаслідок виникнення різниці між обліковою та податковою базами оцінки;

інші необоротні активи — усі інші необоротні активи, які не є нематеріальними активами, основними засобами, довго­строковими фінансовими інвестиціями, довгостроковою дебітор­ською заборгованість та відстроченими податковими активами.

Оборотні активи беруть одноразову участь у виробничому процесі, кардинально змінюючи при цьому свою натурально-речову форму.

Оборотні активи підприємства класифікують за такими ознаками: за характером фінансових джерел формування, за видами, за характером участі в операційному процесі, за періодом функціонування.

До оборотних активів відносять:

запаси — це активи, які зберігаються для продажу за умов звичайної господарської діяльності або перебувають у процесі виробництва для такого продажу, або призначені для споживання у виробничому процесі чи при наданні послуг;

векселі одержані — це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями;

дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги і — це заборгованість покупців або замовників за реалізовану їм продукцію і товари для перепродажу

дебіторська заборгованість за розрахунками, виникає за переплаченими податками, зборами та іншими платежами до бюджету, виданими авансами, нарахованими дивідендами, відсотками,

інша поточна дебіторська заборгованість — сюди відносять усі види дебіторської заборгованості, які не входять до складу дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та дебі­торської заборгованості за розрахунками. Зокрема, це заборго­ваність працівників підприємства за іншими операціями, на­приклад за товари, придбані в кредит, або отриманими від підприємства позиками;

Основні засоби зараховують на баланс підприємства за їх первісною вартістю. У процесі експлуатації основні засоби оцінюють за:

• первісною вартістю;

• переоціненою вартістю;

• справедливою вартістю;

• залишковою (балансовою) вартістю;

• чистою вартістю реалізації;

• ліквідаційною вартістю.

Первісна вартість — це історична (фактична) собівартість основних засобів, що дорівнює сумі грошових коштів або спра­ведливій вартості інших активів, сплачених, переданих або витрачених для придбання чи створення цих основних засобів. Переоцінена вартість — це вартість основних засобів після їх переоцінки (до оцінки чи уцінки).

Справедлива вартість основних засобів — це сума, за якою може бути здійснений обмін об'єкта основних засобів у результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Залишкова (балансова) вартість основних засобів — це різниця між початковою або переоціненою вартістю основних засобів і сумою їх зношення.

Ліквідаційна вартість основних засобів — це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вираху­ванням витрат, пов'язаних з їх продажем чи ліквідацією.

Поліпшити структуру основних засобів можна шляхом їх оновлення, модернізації та усунення зайвих або малоефектив­них об'єктів основних засобів. Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможли­ва без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.