5. Правові наслідки недійсності правочину

Існує дві групи правових наслідків недійсності правочину:

1. двостороння реституція.

2. відшкодування збитків та моральної шкоди.

Двостороння реституція – це повернення сторін правочину у той майновий стан, в якому вони перебували до його вчинення, відповідно з чим кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Наприклад, у випадку визнання недійсним договору купівлі-продажу покупець зобов’язаний повернути продавцеві придбане за договором майно, а продавець – повернути покупцеві отримані за майно кошти.

Прикладами наслідків недійсності правочинів у вигляді двосторонньої реституції є правочини з дефектами суб’єктивного складу (ст.221, 222, 226 ЦК), право чини з дефектами форми (ст.218, 219, 220 ЦК), право чини юридичних осіб, на вчинення яких вони не мали права (227 ЦК), право чини, вчинені під впливом помилки (229 ЦК). Для застосування двосторонньої реституції не має значення, хто винний у недійсності правочину.

2. Відшкодування збитків та моральної шкоди. Вчинення недійсного правочину може призвести до заподіяння збитків та моральної шкоди другій або третій особі. Можливість відшкодування винною особою збитків та моральної шкоди, завданої недійсністю окремих видів право чинів, передбачена ст. 231, 232, 233 ЦК України).

Для застосування наслідків нікчемності правочину застосовується позовна давність у 10 років.