9. Методологія науки конституційного права.

Методологія науки - частина наукознавства, що досліджує структуру наукового знання, засоби і методи наукового пізнання, способи обґрунтування і розвитку знання. Крім загальних методів аналізу конституційних процесів, ця наука використовує також спеціальні методи, до яких належить: системний, порівняльно – правовий, історичний,метод конкретно- соціологічних досліджень, статистичний тощо.

Актуальні проблеми науки конституційного права – це проблеми над якими працюють або будуть працювати.

1.Проблема захисту засад конституційного ладу.2. Поділ влади,теорія поділу влади, а також реалізація цього принципу в державі.3.Територіального устрою ( адміністративно - територіальна реформа).4. Проблема взаємодії президента та Верховної Ради України.5. Проблема захисту прав дитини.6.Проблема конституційної законності.7.Проблема здійснення парламентом закон.

10. Конституціоналізм в Україні: поняття і система.

Конституціоналізм – це теорія і практика конституційного будівництва. Він ставить собою особливу систему конституційно-правових відносин, які опосередковують у загальному вигляді повновладдя народу, його суверенітет.Таким чином, конституціоналізм поняття значно ширше ніж сама конституція. Важливою складовою конституціоналізму є теорія, у відповідності з якою провадиться конституційне будівництво, формуються найважливійші суспільні та державні інститути. Конституціоналізм уособлює передові фінансові, політичні, економічні ідеї, які виступають фактором суспільного прогресу. Конституціоналізм, є так би мовити ьбарометром прогресу і розвитку всього суспільства. Конституціоналізм є складне системне утворення з властивими йому структурними і функціональними характеристиками не можна ототожнювати з конституційним законодавством чи процесом його реалізації .Елементами конституціоналізму є: фактична і юридична конституція, конституційна теорія, конституційні відносини, конституційна правосвідомість. Конституція, це таке явище, яке постійно розвивається і вдосконалюється. Тому її суть(конституції) не можна розглядати як щось застигле та незмінне.

11. Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції

Функції Конституції, серед яких особливе значення мають установчі, інтегруючі, системотворчі та інші функції.Конституція вносить системність у право, є ефективним системоутворюючим фактором правової системи, закріплює вихідні засади формування і дії національного права, наповнює його своїм змістом, пронизує єдиними принципами і ідеями.Норми Конституції “вливаються” в норми інших галузей права, є їхнім джерелом.Роль Конституції полягає в тому, що вона забезпечує збалансованість публічних і приватних засад у праві насамперед тим, що закріплює багатоманітність власності, її статус і співвідношення між її видами, соціальну спрямованість (функцію) держави тощо. Цим самим Конституція закладає основи цивільного права. Іншими словами: нормуючи відносини між суб’єктами влади і підпорядкованими цій владі, Конституція утверджує себе як головне джерело публічного права, а конституційне право є його основною галуззю. Соуіальне призначення та роль конституції знаходять своє втілення в її функціях, основними з яких є установча, правотворча, регулятивна, охоронна, політична, економічнпа, культурна, інформативна та інші. Основними рисами конституції є:1) основоположний характер, оскількі предметом конституційного регулювання є фундаментальні, найважливіші політико-правові, суспільні відносини.2)народний характер, який полягає в тому , що конституція виражає інтереси народу та має служити йому. 3) реальний характер, тобто відповідність фактично існуючим суспільним відносинам. 4) стабільність. Юр. властивості конституції такі: 1) конституція це насамперед закон, тобто акт виняткової ваги і значення 2) конституції притаманне юр. верховенство, найвища юр. сила.3) конституція є осново. Правової ситеми країни, її законодавства.4) конституції властвивий особливий порядок її прийняття і зміни.