52. Законодавчий процес, його основні стадії.

В Україні до основних стадій законотворчості відносяться:Законодавча ініціатива ;Обговорення законопроекту ;Прийняття закону ;Оприлюднення закону .Законодавча ініціатива є передбаченим ст.93 Конституції України правом певних суб'єктів (Президент України , народні депутати України і т.д.) внести для розгляду до Верховної Ради України відповідний законопроект ( основна форма реалізації законодавчої ініціативи) , що породжує обов'язок парламенту розглянути цей законопроект в відповідно до передбаченої процедури .Обговорення законопроекту - у Верховній Раді України починається після його включення до порядку денного ( затверджується Верховною Радою ) . Попередньо законопроект розглядається у відповідних ( профільних ) постійних комітетах Верховної Ради , які приймають рішення про його готовність для обговорення в парламенті. Ці комітети доопрацьовують законопроект у разі його несхвалення Верховною Радою в першому читанні (здійснюють його підготовку до другого читання ) . Обговоривши законопроект Верховна Рада приймає рішення про його схвалення в першому читанні ( інше рішення - законопроект відхиляється і направляється на доопрацювання ) .Прийняття закону - здійснюється шляхом голосування: закон приймається більшістю голосів від загальної кількості народних депутатів , зміна Конституції України вимагає не простого , а кваліфікованої більшості голосів (приймається не менше 2/ 3 від загальної кількості народних депутатів України ) .Прийнятий закон підписує Голова Верховної Ради України і передає його на підпис Президенту України (ст. 104 Конституції України ) .Подстадии стадії прийняття закону - підписання закону Президентом України . Президент України підписує закон протягом 10 днів з дня його отримання. У цей термін він може скористатися правом відкладеного вето і повернути Верховній Раді закон із зауваженнями для його повторного розгляду. Закон , прийнятий при його повторному розгляді , президент України зобов'язаний підписати протягом 7 днів. Оприлюднення закону - відбувається , за загальним правилом , шляхом його офіційного опублікування, тобто опублікування в офіційних друкованих виданнях. Офіційне опублікування закону - це оприлюднення (оголошення ) від імені Верховної Ради України його повного і точного тексту для загального відома і повсюдної реалізацією . Опублікований закон набуває чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування , якщо інше не передбачено самим законом , але не раніше дня його опублікування ( ст. 34 Конституції України ) . Закон як і інший нормативно-правовий акт , який визначає права і обов'язки громадян , не доведений до відома населення у порядку , встановленому законом , є недіючим (ст. 57 Конституції України ) .

53. Контрольна функція Верховної Ради України.

Не меншого значення для подальшого розвитку парламентаризму в Україні має вдосконалення контрольної функції Верховної Ради України. На жаль, Конституція України визначає лише основні форми здійснення контрольної функції Верховної Ради України: парламентський контроль у межах, визначених Конституцією (п. 33 ст. 85); контроль за виконанням Державного бюджету України (п. 4 ст. 85); контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції (п. 13 ст. 85); контроль щодо Автономної Республіки Крим;заслуховування щорічних доповідей Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; прийняття рішення Верховною Радою про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України (п. 34 ст. 85 Конституції). Між тим згідно з розділом VI "Парламентський контроль Верховної Ради України" Регламенту Верховної Ради парламент відповідно до встановлених Конституцією повноважень безпосередньо або через свої органи здійснює контроль за забезпеченням конституційних прав, свобод та обов'язків громадян України, додержанням законів та інших актів, які вона приймає, за виконанням загальнодержавних програм, а також за посадовими особами, яких вона обирає, призначає або затверджує. Щодо здійснення контролю з боку комітетів, то контрольні функції цих органів парламенту з достатньою повнотою не закріплені в Законі про ці органи, який не приведений у відповідність з новою Конституцією. При цьому контрольна функція є дієвою тоді, коли вона здійснюється у межах конституційної законності. Між тим у деяких випадках помітне прагнення парламенту підмінити законність принципом доцільності.