50. Форми роботи парламенту. Сесія як основна організаційна форма роботи вру.

Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради е її сесії і пленарні засідання.

Сесія Верховної Ради України - це передбачений Конституцією {Регламентом Верховної Ради України загальний, основний, постійний, колегіальний спосіб організації роботи парламенту України з метою здійснення ним своїх функцій і повноважень протягом півріччя або іншого встановленого ним (парламентом) часу.

Пленарні засідання Верховної Ради України - це передбачені Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України загальні, основні, колегіальні способи організації роботи парламенту протягом дня або тижня. Відповідно до Конституції (ст. 82) і Закону України "Про внесення змін і доповнень до Конституції України" Верховна Рада працює сесійно. Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові й позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв'язку з конституційною визначеністю щодо часу свого початку чергові сесії не скликаються.

На свою першу сесію Верховна Рада збирається не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання сесії Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України. Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У разі оголошення Указу Президента про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції). У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час воєнного надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Порядок роботи Верхової Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верхової Ради України Порядок денний чергової сесії Верховної Ради затверджується на кожній черговій сесії. Цей документ включає, як правило, два розділи: перший - питання, які повністю підготовлені для включення до розділу пленарних засідань; другий - питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим комісіям чи відповідним органам або особам. Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні засідання; засідання її органів (комітетів) тощо. Засідання Верховної Ради відбуваються, як правило, відкрито.

51. Право законодавчої ініціативи, його суб'єкти та процедура внесення

Законодавча ініціатива - це офіційно встановлений порядок внесення законопроекту до парламенту уповноваженими суб'єктами. Розробка проектів законів може здійснюватися в різний спосіб:

1) законодавчо уповноваженими суб'єктами;

2) за доручення Верховної Ради України, зокрема відповідним комітетом чи комісією парламенту;

3) відповідними суб'єктами, наприклад, окремими вченими або науково-дослідними інститутами на договірній основі;

4) в ініціативному порядку, зокрема окремими громадянами, громадськими організаціями та ін.

Суб'єктами законодавчої ініціативи у Верховній Раді України згідно зі ст. 93 Конституції України є:

1) Президент України;

2) народні депутати України;

3) Кабінет Міністрів України;

4) Національний банк України.

Суб'єкти законодавчої ініціативи, які мають виключне право вносити на розгляд парламенту ті чи інші законопроекти:

Кабінет Міністрів України має виключне право на внесення проекту Закону про Державний бюджет України;

Президент України або Кабінет Міністрів України уповноважені вносити проект закону про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України;

Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України згідно зі ст. 156

Конституції України подається до парламенту законопроект про внесення змін до розділів І, III, XIII Конституції України тощо.

Право законодавчої ініціативи здійснюється шляхом внесення до парламенту (ч. 5 ст. 89 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"):

1) проектів законів, постанов - законів, постанов Верховної Ради, які містять положення нормативного характеру;

2) проектів інших актів Верховної Ради України - проекти декларацій, постанов, резолюцій, звернень, заяв, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій парламенту;

3) пропозицій до законопроектів - внесення змін до тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), зміни порядку розміщення, об'єднання розділів, глав, статей, їх частин і пунктів, а також виділення тих чи інших положень в окремі розділи, глави, статті;

4) поправок до законопроектів - виправлень, уточнень, усунення помилок і текстових суперечностей.

Попередній розгляд законопроектів. Кожен законопроект після його реєстрації не пізніш як у п'ятиденний строк направляється Головою Верховної Ради України або його заступниками: в комітет, який відповідно до предметів відання визначається головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту в комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, для підготовки експертного висновку на відповідність оформлення та реєстрації законопроекту. Головний комітет не пізніш як у тридцятиденний строк попередньо розглядає законопроект, ухвалює висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України Питання включення законопроектів до порядку денного сесії розглядається парламентом протягом 30 днів після ухвалення висновку головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії.