
- •1. Поняття, предмет і метод конституційного права України.
- •2. Система конституційного права України.
- •3. Поняття конституційно-правових норм. Їх види та особливості.
- •4. Конституційно-правові відносини: поняття, види, структура.
- •5. Конституційно-правова відповідальність: поняття, підстави, санкції.
- •6.Джерела конституційного права України: поняття, класифікація, стисла характеристика.
- •7. Місце конституційного права в системі права України.
- •8.Поняття і предмет науки конституційного права.
- •9. Методологія науки конституційного права.
- •10. Конституціоналізм в Україні: поняття і система.
- •11. Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції
- •12. Юридичні властивості Конституції, їх характеристика.
- •13.Структура і зміст Конституції України 1996р.
- •14. Порядок введення Конституції в дію.
- •15. Реалізація Конституції України
- •23. Поняття конституційного ладу, його принципи.
- •24. Основні якісні риси України як суверенної, незалежної демократичної, соціальної і правової держави.
- •25. Державні символи України
- •26. Конституційний статус людини і громадянина як категорія конституційного права України.
- •28. Порядок і умови набуття громадянства України.
- •29. Підстави набуття громадянства України.
- •30. Припинення громадянства України.
- •31.Конституційно-правовий статус іноземних громадян і осіб без громадянства.
- •32. Поняття і види основних прав і свобод і обов’язків людини і громадянина України.
- •33. Особисті (громадянські) права і свободи людини і громадянина України, їх характеристика.
- •34. Політичні права і свободи громадян, їх характеристика.
- •36. Конституційні обов'язки людини і громадянина, їх характеристика.
- •37. Гарантії конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •38. Конституційно-правовий статус Уповноваженного вру
- •39. Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •40. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи.
- •41. Види виборчих систем, їх характеристика.
- •42. Виборчий процес в Україні
- •43. Порядок та строки призначення виборів. Виборчі округи та дільниці. Виборчі комісії.
- •44. Передвиборна агітація: поняття, форми, строки. Обмеження.
- •45. Порядок проведення голосування. Визначення результатів голосування.
- •46. Поняття і предмет всеукраїнського референдуму. Характеристика основних принципів проведення референдуму.
- •47. Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського референдумів.
- •48 Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •49 Функції та повноваження Верховної Ради України.
- •50. Форми роботи парламенту. Сесія як основна організаційна форма роботи вру.
- •51. Право законодавчої ініціативи, його суб'єкти та процедура внесення
- •52. Законодавчий процес, його основні стадії.
- •53. Контрольна функція Верховної Ради України.
- •54. Комітети вру: функції, структура, організація роботи
- •55. Права та обов’язки народних депутатів України
- •56. Гарантії діяльності наодних депутатів України
- •57. Депутатський запит, депутатське звернення. Порядок їх реалізації
- •58. Конституційне регулювання порядку обрання Президента України
- •59. Повноваження Президента України: види та стисла характеристика.
- •60. Особливості взаємовідносин Президента України з парламентом і урядом.
- •61. Підстави та порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
- •62. Конституційний статус Ради національної безпеки й оборони України.
- •63.Склад і порядок формування Кабінету Міністрів України. Статус Прем’єр-міністра
- •64. Повноваження Кабінету Міністрів. Акти. Відповідальність Уряду.
- •65. Система органів виконавчої влади в Україні, її стисла характеристика.
- •66. Порядок формування та повноваження місцевих державних адміністрацій, їх структура.
- •67. Конституційно-правовий статус місцевих голів держ. Адміністрацій
- •68. Поняття судової влади, завдання та основні ознаки
- •69. Система и повноваження судів загальної юрисдикції
- •70. Статус суддів як носіїв судової влади. Гарантії незалежності
- •71. Місце прокуратури в системі державних огранів України
- •72. Завдання та функції прокуратури в Україні
- •73. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
- •74. Конституційний статус Вищої Ради Юстиції.
- •75. Поняття принципи і функції місцевого самоврядування
- •76. Поняття та система місцевого самоврядування
- •77. Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування.
- •79. Гарантії і захист прав місцевого самоврядування.
- •80. Правовий статус сільського, селищного і міського голови.
- •81. Виконавчий орган Ради. Порядок формування, компетенція
- •82. Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування
- •83. Територіальний і державний устрій. Система адміністративно-територіального поділу України.
- •85. Порядок формування і склад Конституційного Суду України
- •86. Повноваження Конституційного Суду України.
- •87. Форми звернення до Конституційного Суду України, суб’єкти, підстави та вимоги
- •88. Правовий статус суддів Конституційного Суду України.
- •89. Поняття конституційної юрисдикції. Офіційне тлумачення конституції і законів України.
- •90. Рішення і висновки Конституційного Суду, їх юридична сила і властивості.
38. Конституційно-правовий статус Уповноваженного вру
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини є взірцем парламентського омбудсмена, оскільки обирається на посаду Верховною Радою України (ст.5 закону) шляхом таємного голосування, що забезпечує йому високий статус, легітимність, а також є гарантією незалежності від усіх гілок державної влади, включаючи законодавчу. Строк перебування на посаді Уповноваженого з прав людини не збігається зі строком повноважень парламенту України (ст.5 закону). Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, Законом України “Про Уповноваженного Верховною Радою з прав людини”, Законом України "Про державну службу". Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод. Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є: 1) захист прав і свобод людини і громадянина,; 2) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню; 3) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі; 5) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод. Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі
моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п'яти років проживає в Україні. Не може бути призначено Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку. Уповноважений призначається строком на п'ять років, який починається з дня складення ним присяги на сесії Верховної Ради України. Конституцією та законом передбачено запровадження єдиної моделі Уповноваженого з прав людини. Уповноважений наділений додатковими гарантіями незалежності, серед яких – заборона втручання у діяльність Уповноваженого з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і їх посадових осіб, у тому числі заборона
вимагати від Уповноваженого пояснень по суті справ, що знаходились або знаходяться у його провадженні (ст.20 закону). Під час здійснення своїх посадових обов’язків Уповноважений не може бути без згоди Верховної Ради притягнутий до кримінальної відповідальності, підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду. Кримінальну справу проти Уповноваженого може бути порушено тільки Генеральним прокурором України (ст.20 закону).