42.Комплексна взаємодія фахівців різного профілю і батьків в організації корекційної допомоги дітям з комбінованими дефектами розвитку.

Єдина комплексна програма обстеження дітей з вираженим порушенням в психічному розвитку повинна включати обов'язкове медичне, нейрофізіологічне і психолого-педагогічне комплексне обстеження кожної дитини при першому зверненні; регулярні повторні обстеження стану аналізаторних систем у дітей зі всіма видами аномалій розвитку; регулярні повторні психолого-педагогічні обстеження всіх дітей з порушеннями розвитку; направлення всіх сімей на генетичне обстеження.

Медичне, або клінічне, обстеження повинне включати участь лікарів різних спеціальностей (педіатра, невролога, психіатра, офтальмолога, отоларинголога і генетика), при цьому потрібно враховувати дані лабораторних, рентгенологічних і інших спеціальних обстежень: наприклад, томографія мозку і магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Нейрофізіологічне обстеження може складатися з електроенцефалографії (ЕЕГ) і об'єктивного обстеження зору і слуху дитини методом викликаних потенціалів. Особливо велика роль дослідження слухових викликаних потенціалів (СВП) і зорових викликаних потенціалів (ЗВП). Дані нейрофізіологічного вивчення дитини можуть істотно вплинути на висновок про наявність і вираженість сенсорних порушень, про глибину і поширеність ураження ЦНС, про зрілість мозкових процесів.

Психолог разом з лікарем підсумовує отримані дані і доповнює ними історію розвитку дитини, отриману з бесіди з членами його сім'ї, приділяючи особливу увагу опису стану дитини до часу захворювання, що привело до складного порушення психічного розвитку. За характером і швидкістю відновлення порушених контактів з середовищем можна судити про перспективи розвитку дитину з набутими додатковими порушеннями аналізаторіві своєчасно почати відновлювати втрачені зв'язки, використовуючи збережені органи чуття.

Психолого-педагогіччне обстеження повинне включати дослідження особливостей рухової, пізнавальної і особистісної сфер дитини, провідних засобів спілкування і рівня оволодіння навичками самообслуговування. При обстеженні в діагностичному центрі потрібно уважно стежити за особливостями реакції дитини на нове приміщення, спостерігати характер контактів дитини з близькими дорослими і з незнайомими людьми, визначати рівень сформованості предметних і ігрових дій, можливості дитини при розв`язанні діагностичних завдань від дорослого, реакція на допомогу, що надається при їх виконанні.

Завданням комплексного діагностичного обстеження дитини з складним або множинним порушенням є опис фізичного, соматичного і психічного стану дитини на момент обстеження і розробка психолого-педагогічних рекомендацій щодо її навчання і виховання.

42.Соціальна реабілітація дітей з комплексними дефектами в розвитку

Соціальна адаптація - постійне , активне при ¬ способленіе індивіда до умов соціального середовища , а також результат цього процесу. Хоча соціальна адаптація йде безперервно , цей процес зазвичай зв'язується з періодами кардинальних змін у житті і діяльності індивіда і його оточення. Центральним аспектом соціальної адап ¬тації є прийняття індивідом соціальної ролі.

Формування готовності до проведення максимально возможной соціальної адаптації забезпечується створенням системи комплексної реабілітації , здійснюваної в відповідно до індивідуальної програми реабілітації кожної дитини ( см , рис 2.1.) .

Вона може бути представлена ​​у вигляді трьох основних етапів: адаптаційно- діагностичного , корекційного та интеграційного , в кожному з яких реалізуються свої специфические завдання. На першому етапі проводиться діагностика особистісного розвитку дитини , визначаються його реабілі ційної потенціал і оптимальні режими корекційно- но- виховної роботи з ним. Другий етап підпорядкований ор ¬ ганізації та проведення реабілітації дитини і навчання батьків реабілітаційним технологіям . На третьому ця ¬ пе підводяться підсумки комплексної реабілітації за визначений ¬ ний проміжок часу і визначаються шляхи інтеграції дитини в соціальне середовище.