
- •Isbn 966-96559-5-1
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичні і прикладні проблеми протидії злочинності в україні
- •§ 1. Поняття і зміст діяльності щодо протидії та запобігання злочинності
- •§ 2. Структура та загальна характеристика діяльності щодо протидії та запобігання злочинності
- •§ 3. Принципи протидії та запобігання злочинності
- •§ 4. Об'єкт протидії та запобігання злочинності, його поняття, властивості та класифікація
- •§ 5. Суб'єкти протидії та запобігання злочинності, основні напрями їх діяльності
- •§ 6. Віктимологічна профілактика злочинів
- •§ 7. Діяльність громадських організацій і окремих громадян щодо протидії та запобігання злочинам
- •Рекомендована література:
- •Розділ II. Правове та інформаційно-аналітичне забезпечення протидії злочинності
- •§ 1. Правове забезпечення протидії та запобігання злочинності
- •§ 2. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення протидії та запобігання злочинності
- •§ 3. Статистичний аналіз злочинності
- •Дані про потерпілих в Україні
- •Структура злочинності в Україні у 2006-2009 pp.
- •§ 4. Методи збору, аналізу і узагальнення кримінологічної інформації про причини та умови злочинності
- •Рекомендована література:
- •Розділ III. Кримінологічне прогнозування і планування заходів протидії та запобігання злочинності
- •§ 1. Поняття, завдання і види кримінологічного прогнозування
- •§ 2. Поняття, завдання і види кримінологічного планування
- •§ 3. Участь прокуратури та інших правоохоронних органів у розробці і плануванні заходів протидії та запобігання злочинності
- •Рекомендована література:
- •Розділ IV. Основні напрями діяльності органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинності
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика діяльності прокуратури щодо протидії та запобігання злочинності
- •§ 2. Протидія та запобігання злочинам засобами прокурорського нагляду
- •§ 3. Кримінологічна діяльність прокурора на стадії досудового слідства
- •§ 4. Кримінологічна діяльність прокурора у кримінальному судочинстві
- •§ 5. Координаційні повноваження прокурора й організаційно- правові засади їх здійснення
- •§ 6. Кримінологічна діяльність прокуратури при здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та застосуванні інших заходів примусового характеру
- •Рекомендована література:
- •Розділ V. Протидія злочинності органами дізнання та досудового слідства
- •§ 1. Причини і умови, що сприяють вчиненню злочину, як предмет доказування на стадії досудового розслідування
- •§ 2. Виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, по конкретним кримінальним справам
- •§ 3. Основні напрями діяльності органів дізнання та досудового слідства щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину
- •Рекомендована література:
- •Розділ VI. Протидія злочинності в зарубіжних країнах
- •§ 1. Основні стратегії протидії та запобігання злочинності в зарубіжних країнах
- •§ 2. Моделі протидії злочинності в країнах Західної Європи, сша та в країнах Азії
- •§ 3. Суб'єкти протидії злочинності в зарубіжних країнах
- •§ 4. Організація і методи роботи поліції, прокуратури й установ, які виконують покарання з протидії злочинності в зарубіжних країнах
- •§ 5. Діяльність міжнародних організацій і міжнародне співробітництво у сфері протидії та запобігання злочинності
- •Рекомендована література:
- •Розділ VII. Проблеми протидії насильницьким злочинам
- •§ 1. Поняття та види насильницьких злочинів
- •§ 2. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів
- •Статистичні дані щодо умисних убивств і умисних тяжких тілесних ушкоджень за 2000-2009 роки
- •Статистичні показники складу виявлених осіб, які вчинили умисне убивство у 2001 -2009 роках
- •§ 3. Особливості детермінації насильницьких злочинів
- •§ 5. Протидія та запобігання насильницьким злочинам
- •§ 6. Діяльність органів прокуратури з протидії та запобігання насильницьким злочинам
- •Рекомендована література:
- •Розділ VIII. Проблеми протидії злочинам у сфері господарської діяльності
- •§ 1. Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 2. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 3. Основні кримінологічні риси особи, яка вчинила злочин у сфері господарської діяльності
- •§ 4. Фактори, причини та умови злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 5. Протидія та запобігання злочинам у сфері господарської діяльності
- •Рекомендована література:
- •Розділ IX. Проблеми протидії злочинам у сфері службової діяльності
- •§ 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності та суміжні поняття
- •§ 2. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та осіб, які їх вчинюють
- •§ 3. Фактори, причини та умови злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 4. Протидія і запобігання злочинам у сфері службової діяльності та корупції
- •§ 5. Діяльність органів прокуратури щодо протидії і запобігання злочинам у сфері службової діяльності та корупції
- •Рекомендована література:
- •Розділ X. Проблеми протидії злочинам проти правосуддя
- •§ 1. Поняття та система злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Кримінологічна характеристика злочинів проти правосуддя та осіб, які їх вчинили
- •§ 3. Фактори, причини та умови скоєння злочинів проти правосуддя
- •§ 4. Загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи протидії й запобігання злочинам проти правосуддя
- •§ 5. Протидія та запобігання злочинам проти правосуддя органами прокуратури
- •Рекомендована література:
- •Розділ XI. Проблеми протидії організованій злочинності
- •§ 1. Поняття та види організованих злочинних угруповань
- •§ 2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності та осіб, які вчинили злочини у складі організованої злочинної групи
- •§ 3. Фактори, що обумовлюють виникнення, існування, поширення та відтворення організованої злочинності
- •§ 4. Здгдльносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи протидії і запобігання організованій злочинності
- •§ 5. Міжнародне співробітництво в сфері протидії та запобігання організованій злочинності
- •§ 6. Органи прокуратури як суб'єкти протидії та запобігання організованій злочинності
- •Рекомендована література:
- •Розділ XII. Проблеми протидії злочинам, вчинюваним засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 1. Поняття злочинів, вчинюваних особами, засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 2. Кримінологічна характеристика злочинів, вчинюваних особами, засуджених до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 3. Причини і умови злочинів, вчинюваних особами, засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 4. Протидія та запобігання злочинам, вчинюваним засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 5. Протидія та запобігання злочинам, вчинюваним засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру органами прокуратури
- •Рекомендована література:
- •Розділ XIII. Проблеми протидії злочинам неповнолітніх
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •§ 2. Фактори, причини та умови, які обумовлюють злочинність неповнолітніх
- •§ 3. Проблеми протидії та запобігання злочинам неповнолітніх
- •§ 4. Проблеми запровадження системи ювенальної юстиції в Україні
- •§ 5. Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам неповнолітніх, захисту їх прав і свобод
- •Рекомендована література:
- •Розділ XIV. Проблеми протидії злочинам проти довкілля
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти довкілля та осіб, які їх вчинили
- •§ 2. Фактори, причини та умови злочинів проти довкілля
- •§ 3. Загальносоціальні і спеціально-кримінологічні особливості протидії та запобігання злочинам проти довкілля
- •§ 4. Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам проти довкілля
- •Рекомендована література:
- •Розділ XV. Проблеми протидії злочинам проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •§1. Кримінологічна характеристика військових злочинів та осіб, які їх вчинили
- •Кількість загальнокримінальних злочинів, вчинених військовослужбовцями
- •Структура військових злочинів
- •§ 2. Фактори, причини та умови, які сприяють вчиненню військових злочинів
- •Оцінка діяльності держави у вирішенні проблем Збройних сил України
- •§ 3. Проблеми протидії злочинам у Збройних Силах України та інших військових формуваннях
- •§ 4. Протидія та запобігання військовим злочинам органами Прокуратури
- •Рекомендована література:
- •Проблеми протидії злочинності
§ 5. Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам неповнолітніх, захисту їх прав і свобод
Основні напрями діяльності прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам неповнолітніх, захисту їх прав і свобод визначені у наказі Генерального прокурора України від 15 квітня 2004 року № 6-гн «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх» (зі змінами, внесеними наказом від 21 квітня 2008 року № 820ц). Згідно з цим наказом основними завданнями прокурорів визначено:
захист прав і свобод неповнолітніх, гарантованих Конституцією України, законами України, Конвенцією ООН про права дитини;
нагляд за додержанням законів органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, на які покладено обов'язки щодо захисту прав дітей, профілактики правопорушень і бездоглядності;
нагляд за додержанням законності в діяльності спеціальних установ для неповнолітніх: приймапьників-розподільників, притулків, загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів соціальної реабілітації, центрів медико-соціальної реабілітації.
З метою забезпечення комплексного підходу до питань протидії та запобігання злочинам неповнолітніх прокурорам міст і районів, прирівняним до них прокурорам доручено здійснювати нагляд за додержанням законів:
спрямованих на запобігання правопорушенням неповнолітніх;
про захист їх соціальних, майнових і особистих прав;
при проведенні досудового слідства у кримінальних справах про злочини, розгляді цієї категорії справ в судах; (стр. 300)
про захист прав неповнолітніх у порядку цивільного судочинства;
при поміщенні та триманні дітей і підлітків у спеціальних установах для неповнолітніх.
При цьому важливо забезпечити взаємодію з відповідними структурними підрозділами прокуратури, координувати свою діяльність з іншими правоохоронними органами. Прокурорів усіх рівнів зобов'язано зосередити зусилля на координуючій ролі прокуратури, діловій співпраці з державними та громадськими організаціями, які спрямовують свою діяльність на формування соціально-духовної, патріотичної свідомості молоді, впровадженні здорового способу життя підростаючого покоління. З метою впливу на формування громадської думки, поважного ставлення до закону, запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі брати активну участь у форумах, конференціях, педагогічних нарадах тощо.
Важливо забезпечити систематичність у проведенні прокурорських перевірок. Згідно із вищезазначеним наказом доцільно проводити такі перевірки у приймальниках-розподільниках для неповнолітніх - щомісячно; притулках для неповнолітніх - щокварталу; загальноосвітніх школах і професійних закладах соціальної реабілітації, центрах медико-соціальної та соціально- психологічної реабілітації - не рідше одного разу на півріччя. Нагляд за додержанням законів у діяльності служб і кримінальної міліції у справах дітей здійснювати періодично з урахуванням рівня злочинності, поширеності правопорушень серед неповнолітніх та стану забезпечення їх прав.
Під час проведення перевірок особливу увагу необхідно приділяти виконанню службами у справах неповнолітніх і підрозділами у справах сім'ї, дітей та молоді покладених на них законом організаційних, координаційних і контрольних функцій у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх, запобігання бездоглядності та правопорушенням серед дітей і підлітків.
Засобами прокурорського нагляду необхідно впливати на підвищення рівня й ефективності профілактичних заходів кримінальної міліції у справах дітей, активно реагувати на порушення законів про розшук безвісно зниклих, вживати заходів щодо запобігання втягуванню неповнолітніх у злочинну та іншу (стр. 301) протиправну діяльність, профілактики групової й рецидивної злочинності, попередження насильства в сім'ї тощо.
Прокурори, організовуючи нагляд, мають насамперед домагатися від працівників служб, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, притулків своєчасного виявлення та усунення причин і умов, що сприяють поширенню бродяжництва, жебрацтва серед неповнолітніх; належного влаштування таких дітей; поновлення порушених прав неповнолітніх; притягнення до відповідальності осіб, які не виконують обов'язків щодо виховання та захисту дітей. Слід посилити взаємодію територіальних і транспортних прокурорів на цьому напрямі діяльності.
Одним з основних напрямів попередження злочинності й правопорушень серед неповнолітніх є забезпечення нагляду за додержанням законів, спрямованих на захист прав та інтересів дітей. Саме на цьому, як зазначено у галузевому наказі Генерального прокурора України, слід зосереджувати зусилля органів прокуратури.
При здійсненні нагляду особливу увагу необхідно звертати на надання дітям безоплатної медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, на створення безпечних умов виховання, навчання і праці, попередження дитячої захворюваності, травматизму та смертності. Заходами прокурорського впливу слід запобігати поширенню пияцтва та наркоманії серед підлітав.
Прокурори мають невідкладно реагувати на порушення законодавства про освіту, насамперед щодо реального забезпечення безоплатної повної загальної середньої, професійно- технічної освіти та доступності вищої у державних і комунальних навчальних закладах. Слід своєчасно виявляти та припиняти незаконні дії щодо закриття, перепрофілювання закладів освіти, надання платних послуг в галузі освіти; вживати заходів до припинення безліцензійної освітньої діяльності.
Дієвим має стати нагляд за реалізацією прав неповнолітніх на оздоровлення та відпочинок, змістовне дозвілля, попередження ліквідації, перепрофілювання, відчуження дитячих оздоровчих і позашкільних закладів.
Належною має бути протидія нецільовому використанню бюджетних коштів, спрямованих на реалізацію дитячих програм, (стр. 302) закупівлю товарів і послуг для забезпечення діяльності дитячих закладів, вжиття заходів щодо відшкодування заподіяних збитків, у тому числі за рахунок винних осіб.
Адекватне реагування, як засвідчує прокурорська практика, може реально сприяти реалізації законів щодо бронювання та створення нових робочих місць для неповнолітніх, обов'язкового працевлаштування випускників загальноосвітніх і професійно- технічних закладів, охорони трудових прав неповнолітніх, гарантій постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, дітям- сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, а також дітям- інвалідам.
При проведенні перевірок в органах опіки та піклування слід насамперед звертати увагу на своєчасне виявлення та влаштування дітей, які потребують захисту або допомоги з боку держави; на здійснення цими органами контролю за виконанням батьками чи особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання і навчання дітей, попередження серед них бездоглядності та правопорушень, На своєчасність порушення питань про вилучення дітей з неблагополучних сімей, визначення правового статусу дитини.
Не повинні залишатися поза увагою діяльність дитячих будинків, інтернатних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. З огляду на це забезпечення нагляду за додержання^ законів щодо усиновлення дітей повинно стати одним із пріоритетних напрямів прокурорської діяльності. Своєчасним та Принциповим має бути реагування на факти приховування дітей від усиновлення, посередницької комерційної діяльності у цій сфері, на інші незаконні дії щодо передачі неповнолітніх на усиновлення та під опіку (піклування).
Під час проведення перевірок, спрямованих на попередження Незаконного переміщення за кордон неповнолітніх, у тому числі під виглядом оздоровлення, з метою економічної та сексуальної Експлуатації, або внаслідок усиновлення, слід вживати рішучих заходів щодо своєчасного захисту таких дітей, їх повернення, Зсунення причин і умов, що сприяли таким незаконним діям.
Особлива увага має бути зосереджена на додержанні законів органами виконавчої влади, підприємствами, посадовими особами при вирішенні питань про відчуження житла і майна неповнолітніх, (стр. 303) застосуванні цивільно-правових заходів до поновлення прав у разі їх порушення.
Своєчасне прокурорське реагування, як засвідчує практика, дає змогу ефективно протидіяти розповсюдженню творів, що пропагують культ насильства, жорстокості, предметів порнографічного характеру, впливу релігійних організацій, діяльність яких загрожує життю, здоров'ю, моралі неповнолітніх.
Варто враховувати, що організація нагляду за розслідуванням кримінальних справ про злочини, а також інші суспільно небезпечні діяння неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності, врегульовано іншим галузевим наказом Генерального прокурора України - «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство» (від 19 вересня 2005 року № 4 гн). Визначальним у цій роботі є забезпечення додержання правових гарантій, передбачених кримінально-процесуальним законодавством для неповнолітніх, законність їх затримання.
Особливі вимоги визначено до організації перевірок виконання законів щодо вивчення особи неповнолітнього правопорушника, умов його виховання, виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочину або суспільно небезпечного діяння. Направлення до суду кримінальних справ за умов неповноти слідства, невиконання вимог закону щодо притягнення до відповідальності осіб за втягнення неповнолітніх у злочину діяльність, батьків, діти яких вчинили діяння, що містять ознаки злочину, до досягнення віку кримінальної відповідальності є недопустимими.
Серйозні вимоги висуваються до організації прокурорського нагляду за досудовим слідствам у кримінальних справах про злочини, у яких потерпілими є діти. З огляду на це передбачено проведення систематичних перевірок законності відмови в порушенні кримінальних справ цієї категорії або їх закриття. Згідно з чинним законодавством участь прокурорів у розгляді судами кримінальних справ про злочини та інші суспільно небезпечні діяння неповнолітніх є обов'язковою. Зазначене є вагомою гарантією попередження необгрунтованих судових рішень, зокрема щодо передачі неповнолітніх під нагляд батьків, які неспроможні здійснювати виховання. (стр. 304)
Державне обвинувачення у кримінальних справах про злочини неповнолітніх, зазвичай, доручається найбільш досвідченим прокурора. Це дає змогу своєчасно реагувати на виявлені в судовому засіданні порушення, допущені посадовими особами державних служб та підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх щодо попередження правопорушення та захисту прав неповнолітнього підсудного.
Заходами усіх форм представницької діяльності у суді прокурори забезпечують реальний захист соціальних, житлових і майнових прав неповнолітніх. Основною формою такої діяльності є пред'явлення позовів (заяв), а у разі постановлення неправосудних рішень - апеляційних і касаційних оскаржень.
Підставою для представництва інтересів неповнолітніх у суді слугують матеріали прокурорських перевірок, кримінальних справ, звернення громадян, інформації органів державної виконавчої влади, повідомлення засобів масової інформації.
Варто звернути увагу на необхідність забезпечення і зворотнього зв'язку з громадськістю. Адже систематичне висвітлення у засобах масової інформації діяльності органів прокуратури щодо захисту прав дітей і підлітків є важливим профілактичним фактором попередження серед них правопорушень.
Узагальнення матеріалів прокурорських перевірок і аналіз вжитих заходів"дає підстави для висновку про позитивний їх вплив на стабілізацію криміногенної ситуації в молодіжному середовищі. Практично в усіх регіонах суттєво (-13,0%) зменшилася кількість неповнолітніх правопорушників.
Упродовж 2008 року прокурорами реально захищено права понад 190 тисяч дітей і підлітків. їм відшкодовано 63,5 млн. грн. пенсій, аліментів, стипендій, соціальних та компенсаційних виплат, заробітної плати. Внесено понад 17 тис. документів прокурорського реагування, за результатами розгляду яких до відповідальності притягнуто 13,5 тис. посадових осіб.