§ 6. Органи прокуратури як суб'єкти протидії та запобігання організованій злочинності

Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання організованій злочинності визначається Кримінально-процесуальним кодексом України, Законами України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та «Про оперативно-розшукову діяльність», наказами Генерального прокурора України № 4/1 гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність» та № 4/2 гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю» від 19 вересня 2005 року.

У наказах Генерального прокурора України наголошується, що органи прокуратури особливу увагу мають звертати на додержання вимог законів щодо запобігання виникненню організованих злочинних угруповань; встановленню ними корумпованих зв'язків з державними службовцями, посадовими особами органів влади та управління; легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом; використання організованою злочинністю у своїх інтересах суб'єктів підприємницької діяльності, організацій, установ, засобів масової інформації, громадських об'єднань, а також забезпечити належну організацію нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, заходів щодо своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів. (стр. 250)

Органи прокуратури відповідно приписів Конституції України, Законів України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» уповноважені здійснювати нагляд за органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність і оперативно-розшукову профілактику.

Додержання закону у кримінально-процесуальній діяльності, що здійснюється у формі дізнання, також є предметом прокурорського нагляду. Важливою складовою у кримінально- процесуальній діяльності органів дізнання, слідчого, прокурора є виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину організованими злочинними угрупованнями (статті 23, 23-1, 23-2 КПК України). Відповідно до ст. 23-2 КПК України суд за наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені у справі факти порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню злочинів організованими злочинними угрупованнями і вимагають вжиття відповідних заходів.

Кримінально-процесуальний закон уповноважує орган дізнання, слідчого, прокурора при встановленні причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, вносити у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.

Вивчення кримінальних справ показало, що за багатьма з них не вдається встановити всієї розгалуженої системи злочинних діянь організованих угруповань та виявити їх керівне ядро і корумповані зв'язки у вищих ешелонах влади. Це пояснюється недостатньою увагою до цих питань в ході оперативної розробки таких угруповань. Одним із прорахунків на даній стадії є відсутність масштабного кримінологічного, економічного, фінансового та господарського аналізу стану відповідних галузей економіки, які стали об'єктами злочинної діяльності. Не аналізується належним чином і попередня робота керівних органів цих господарських об'єктів, а також контролюючих та правоохоронних органів щодо їх перевірок, видачі дозволів і т. ін.

Серед суб'єктів протидії організованій злочинності можна виділити дві групи: 1) органи, для яких діяльність по боротьбі з організованою злочинністю є однією з основних функцій; 2) органи, (стр. 251) які здійснюють таку діяльність лише у процесі виконання ними основних функцій, що безпосередньо не пов'язані з боротьбою з організованою злочинністю. До першої групи суб'єктів належать Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. У Генеральній прокуратурі України у складі Головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства діє Управління з нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією.

Розгляд організаційних засад запобіжної діяльності передбачає: чітке визначення її цілей та завдань, методів і способів їх вирішення; наявність відповідних ресурсів; планування роботи; координацію зусиль задіяних суб'єктів. Ринкові відносини, на відміну від економічної системи, яка раніше існувала в країні з її жорстким контролем, механізмами розподілу згори донизу, грунтується на конкуренції, одержанні прибутку. Це цілком природно розхитує планові засади державного впливу на економіку, звичні для колишніх республік СРСР механізми регулювання більшості сфер життєдіяльності. Такий стан не міг не вплинути на планування роботи із запобігання злочинам.

Постійна поява нових форм суспільно небезпечної діяльності організованих злочинних угруповань вимагає відповідного розширення системи запобіжних заходів, які б знижували можливості вчинення злочинів. Разом із тим недостатність правових, фінансових, кадрових та інших умов здійснення запобіжної діяльності вимагає пошуків різноманітних шляхів підвищення компетентності в управлінні процесами протидії організованої злочинності, прийняття зважених та продуманих рішень. Саме тому зростає значення науково обгрунтованих, високоефективних методів управління процесами запобігання організованій злочинній діяльності.

Прокурорський нагляд передбачає використання наданих прокурору повноважень щодо припинення порушень закону, вжиття заходів до їх запобігання, притягнення до відповідальності осіб, які порушили закон, відновлення прав та законних інтересів громадян тощо. Пунктом 2.2 наказу Генерального прокурора України № 4/2гн (стр. 252) від 19 вересня 2005 року встановлюється, що за виконанням вимог статей 17, 18 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» центральними апаратами та їх підрозділами на місцях Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, Державної контрольно-ревізійної служби України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Державної прикордонної служби України, а також інших міністерств та відомств, що мають контрольні повноваження у межах покладених на них обов'язків щодо взаємодії зі спецпідрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, нагляд здійснюється галузевим управлінням Генеральної прокуратури України. Особливу увагу прокурори повинні приділяти ефективності надання вказаними державними органами допомоги спецпідрозділам; участі у спільних заходах; інформуванню про виявлені неправомірні дії юридичних та фізичних осіб, що свідчать про організовану злочинну діяльність або створення умов для цього, а також використанню одержаної інформації для своєчасного виявлення, припинення і попередження такої діяльності. За результатами взаємозвірок та перевірок законності прийнятих рішень за матеріалами, що надішли з контролюючих органів, складати відповідні довідки.

На сьогоднішні день не скрізь і не в повному обсязі забезпечується вжиття рішучих заходів щодо припинення діяльності організованих злочинних угруповань та ліквідації їх економічного підґрунтя шляхом перевірки додержання законодавства під час корпоратизації підприємств, які мають важливе значення для економіки і державна частка яких віддана в управління холдинговим та іншим компаніям. Вкрай рідко здійснюються узгоджені заходи, спрямовані на виявлення фактів приховування доходів від оподаткування, легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, у тому числі й з використанням фіктивних підприємств, блокування їх розрахункових рахунків, скасування державної реєстрації та вилучення з тіньового обігу грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей.

Визначальна роль органам прокуратури в протидії організованій злочинності належить з огляду на ту обставину, що прокуратура є універсальною правоохоронною організацією. Здійснюючи нагляд, вона перевіряє та дає оцінку виконанню законодавства, (стр. 253) спрямованого на боротьбу з організованою злочинністю в країні як з боку державних, насамперед правоохоронних органів, так і недержавних суб'єктів профілактики та запобігання. В процесі здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органи прокуратури мають можливість викривати факти корупції у виконавчих і представницьких органах державної влади, органах місцевого самоврядування, контролюючих і правоохоронних органах. У ході так званих загальнонаглядових перевірок працівниками прокуратури викриваються факти правопорушень, що значно посилює профілактичний вплив на досліджувані негативні явища.

Ефективність протидії злочинності значною мірою залежить від того, наскільки різноманітно й комплексно здійснюється підхід до вирішення цієї проблеми, якою мірою налагоджено спільну діяльність і контакт між правоохоронними та контролюючими органами у боротьбі з різними проявами організованої злочинної діяльності.

До органів, які здійснюють державний контроль, належать контролюючі органи, що проводять міжвідомчий контроль. Коло питань, яке має право перевіряти контролюючий орган, досить вузьке, спеціалізоване, чітко прив'язане до завдань, що стоять перед таким органом. Відповідно до наданих повноважень спеціальні контролюючі органи здійснюють контроль за дотриманням загальнообов'язкових правил у різних сферах діяльності: промисловості, сільському господарстві, транспорті, охороні природи та ін. Законодавче закріплення контрольним повноваженням цих органів дають різні нормативні документи: закони й підзаконні акти.

Контролюючі органи здійснюють контроль у формі перевірок (обстеження і вивчення окремих напрямів фінансово-господарської діяльності, за результатами яких складається довідка або доповідна записка); планових і позапланових ревізій (документальний контроль фінансово-господарської діяльності, за результатами якого складається акт); витребування звітів, а також обстежень, рейдів, оглядів тощо.

До контролюючих органів слід віднести різні державні інспекції та служби, основним завданням яких є здійснення державного ,контролю в тій чи іншій сфері діяльності. Особливість цього (стр. 254) контролю полягає у спеціалізованому предметі контролю, а також у відсутності відомчої заінтересованості в його результатах.

Важливе значення для протидії організованій злочинності має чітка взаємодія контролюючих органів та органів прокуратури щодо виявлення та розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями.

Координація діяльності по боротьбі з організованою злочинністю покладається на Генерального прокурора України та підпорядкованих йому прокурорів.