§ 2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності та осіб, які вчинили злочини у складі організованої злочинної групи

Організована злочинність в Україні за період 1995-2009 років, характеризується низкою негативних показників. Спочатку їй був притаманний високий статистичний рівень і несприятливі тенденції, але починаючи з 2005 року відзначається стійка тенденція до зниження кількості виявлення зареєстрованих організованих злочинних угруповань і вчинених ними злочинів. Так, у 1995 році організованими злочинними групами (виявлена 871 група) (стр. 236) було вчинено 4 556 злочинів. У подальшому за чотири роки кількість злочинів збільшилась майже удвічі, а кількість груп за цей період зросла на 35%. Статистика за 2002-2004 роки згідно з офіційною звітністю МВС України свідчить, що у 2002 році було виявлено 722 організовані злочинні групи, у 2003 році таких груп було виявлено ; 634, у 2004 році - 695, у 2008 - 378, у 2009 - 379. Виявлено І злочинів, вчинених ними: у 2002 році - 6 467, у 2003 - 6 159, у 2004 - 5 582, у 2008 - 3 670, у 2009 році - 3 514.

У літературі зазначається, що опубліковані статистичні дані потребують критичної оцінки, оскільки організована злочинність на початку та в середині 90-х років XX століття трактувалася досить широко, що пов'язано із відсутністю її визначення у Кримінальному кодексі України. Тлумачення організованої злочинності, наведене у Законі України від 30 червня 1993 року «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», в умовах чинності Кримінального кодексу України 1960 року було фактично позбавлене юридичної визначеності. У ньому не містилися конкретні характерні ознаки, за якими організоване злочинне угруповання відрізняється від співучасті у вчиненні злочину.

За офіційною статистикою у структурі злочинів, учинених організованими злочинними угрупованнями, переважають : загальнокримінальні злочини: крадіжки, грабежі, розбої та інші, значно менше виявляється злочинів у економічній, банківській, зовнішньоторговельній сферах, сфері приватизації, хоча саме на такі об'єкти спрямована організована злочинність. Це дає підстави зробити висновок, що організована злочинність у цих галузях , господарювання належним чином не виявляється.

Облік злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями ведеться згідно з статистичною формою № І-ОЗ, затвердженою Наказом Держкомстату України у 1994 році, але зазначена форма була суттєво змінена у 2003 році причому не у кращий бік. Значно знизилася її інформативна цінність як для аналітичної роботи, так і для використання в наукових цілях.

У зв'язку із зазначеними обставинами виникають труднощі при Здійсненні кримінологічної характеристики осіб учасників злочинних угруповань. У наявних статистичних звітах ці дані відсутні. Тому доводиться оперувати вибірковими дослідженнями, відповідно до яких учасники організованих злочинних угруповань за своїм (стр. 237) соціально-демографічним статусом і соціально-рольовими ознаками мало чим відрізняються від структури населення в цілому. Середі них трапляються люди різного віку, статі, матеріального забезпечення, соціального статусу, морально-психологічних особливостей /тощо. Що стосується їх морально-психологічної характеристики, то для них характерні такі риси, як правовий нігілізм, низький рівень правосвідомості, прагнення до збагачення, жорстокість, переважно корислива спрямованість особистості тощо. Слід також зазначити, що більшість із них раніше не були судимі й не мали кримінального досвіду, ніде не працювали.

Кримінологічний аналіз організованої злочинності в Україні свідчить про те, що в останні роки більш інтенсивно, ніж раніше, простежується процес подальшого розширення сфер впливу організованих злочинних угруповань. Вони широко проникли зараз до легальних комерційних структур, активно залучають до своєї кримінальної діяльності корумпованих чиновників, працівників правоохоронних органів, які б забезпечили надійну безпеку кримінальному і легальному бізнесу. В Україні створено стійкі, багаторівневі міжрегіональні кримінальні структури, відбулося зміцнення зв'язків окремих українських злочинних угруповань з міжнародною організованою злочинністю. Викликає тривогу у суспільстві і політизація вітчизняної організованої злочинності. Її організатори й керівники розширюють не тільки свою економічну, а й політичну владу шляхом проникнення в органи влади та управління і політичні організації.