Розділ X. Проблеми протидії злочинам проти правосуддя

§ 1. Поняття та система злочинів проти правосуддя

Суспільна небезпека злочинів проти правосуддя полягає в тому, що посягання здійснюється на сукупність найважливіших людських цінностей: життя, здоров'я, гідність, волю, безпеку, недоторканність, власність суб'єктів здійснення правосуддя, їх близьких родичів та інших осіб. Особлива небезпечність цих злочинів обумовлюється тим, що шкода об'єктам охорони заподіюється саме у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків. Тим самим підриваються основоположні засади функціонування органів правосуддя в цілому. А відтак кримінально-правовий захист правоохоронної і судової діяльності має бути пріоритетним у системі заходів протидії злочинності та передбачати більш сурові покарання, ніж за посягання на інші об'єкти. Тільки надійно захищені особи можуть ефективно й справедливо здійснювати правосуддя і забезпечити належний рівень захисту правопорядку в суспільстві.

Загалом правосуддя (від лат. - justicla) - це діяльність судової влади, яка полягає у вирішенні судами спорів про право з додержанням відповідних процесуальних вимог. Але здійснення правосуддя передбачає не тільки діяльність судів (суддів), а й органів, які сприяють їх процесуальній діяльності з виконання судових функцій (органи прокуратури, дізнання, слідства), а також органів, що виконують постановлені судами вироки, постанови і ухвали.

Таким чином, злочини проти правосуддя являють собою сукупність антисуспільних діянь, спрямованих проти процесуально визначеної діяльності суду та органів, що сприяють його процесуальній діяльності з виконання функцій правосуддя, а також органів, які виконують постановлені судами вироки, постанови та ухвали.

Усі передбачені у розділі XVIII Особливої частини КК України злочини проти правосуддя, виходячи з їх безпосередніх об'єктів, можуть бути об'єднані у такі групи:

• злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури та суду: завідомо незаконне затримання, привід або арешт; (стр. 214) притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності; порушення права на захист,- постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови; втручання в діяльність судових органів; втручання в діяльність захисника чи представника особи;

• злочини, що посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, власність учасників судочинства: посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя; посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; погроза або насильство щодо суддів, народного засідателя чи присяжного; погроза або насильство щодо захисника чи представника особи; умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного; умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи,-

• злочини, які перешкоджають одержанню достовірних та істинних доказів у справах: примушування давати показання; завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину; завідомо неправдиве показання; відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків; перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку,-

• діяння, які перешкоджають своєчасному розкриттю та припиненню злочинів: невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист; розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист; розголошення даних досудового слідства або дізнання; приховування злочину;

• злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішенню) або призначеного покарання: невиконання судового рішення; незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації; ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухилення від відбування покарання у вигляді обмеження волі та у вигляді позбавлення волі;/злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; дії, що дезорганізують роботу виправних установ,- втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; втеча зі спеціалізованого лікувального закладу; порушення правил адміністративного нагляду. (стр. 215)

Кожна із перелічених груп злочинів потребує розробки спеціальних заходів протидії, але в них є й багато тотожного, що обумовлює їх спільний кримінологічний аналіз.