Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
криминология кальман.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.73 Mб
Скачать

§ 3. Основні кримінологічні риси особи, яка вчинила злочин у сфері господарської діяльності

Аналіз кримінологічної характеристики осіб, що вчинили злочини у сфері господарської діяльності за статистичними і даними вибіркових досліджень дозволив дійти таких висновків.

У соціально-демографічній структурі осіб, що вчинили злочини у сфері господарської діяльності, питома вага осіб жіночої статі складає більше 40,8%, але вона значно диференціюється залежно від, видів злочинів і по окремим із них досягає 50%. Рівновага статевого співвідношення обумовлена тим, що жінки традиційно частіше обіймають посади, пов'язані з виконанням обліково- бухгалтерських функцій, обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, у торгівлі, сфері побутового обслуговування. Починаючи з 1993 р. питома вага жінок у структурі господарських злочинів неухильно зростала.

Для вікової характеристики характерними є більш старші вікові категорії порівняно з загальною злочинністю. 74,3% осіб, які вчинили злочини у сфері господарської діяльності мали вік 29-60 років. Особи, які вчинили господарські злочини, мають більш високий рівень освіти. Повну вищу освіту мали - 14,8%, середню - 53,8%, професійно-технічну - 26%. За соціальним станом переважають робітники і службовці. Підприємці склали лише 8%, а власники - 0,4%. Переважна більшість злочинців на момент вчинення злочинів були одружені, мали дітей, займалися соціально корисною діяльністю. Матеріальне становище було відносно низьким.

Мотиви злочинної поведінки мали корисливий характер у різних його модифікаціях і визначалися соціальним статусом особи. Для них притаманно підвищене почуття незалежності від правової системи, правовий нігілізм, орієнтація на задоволення своїх власних потреб за допомогою будь-яких засобів, чітке усвідомлення протиправності своїх діянь. Що стосується ставлення до вчиненого злочину, то, за матеріалами кримінальних справ розкаялися у вчиненні злочину 98,1%, визнали себе винними повністю - 81,1%, частково - 10,7%, не визнали себе винними - 8,2%. 46,8% злочинців характеризувалися позитивно, 87,4% відшкодували збитки, заподіяні злочином. Показник визнання себе винним у цих осіб вищий порівняно з тими хто вчинив загально-кримінальні злочини. Але це (стр. 178) каяття, як правило, є вимушеним і обумовлене намаганням отримати більш м'яке покарання.

Серед багаточисельних типологій (класифікацій) злочинної поведінки у сфері господарської діяльності найбільш придатною для практичного використання може бути класифікація, яка ґрунтується на соціально-рольовій функції особи, яка бере в ній участь. З огляду на це можна виділити чотири групи господарських злочинців: 1) службові особи органів влади і управління; 2) власники, співвласники підприємств; 3) працюючі по найму; 4) особи, причетні до господарської діяльності.

Слід зазначити, що органи досудового розслідування кримінальних справ цієї категорії порівняно з загальною злочинністю недостатньо приділяють уваги встановленню деяких обставин, які характеризують особу злочинця: мотивів і приводів вчинення злочину, тривалості злочинної діяльності, трудового стажу, рівня матеріального забезпечення, пом'якшуючих вину обставин, цілі, на які витрачалися гроші, здобуті злочинним шляхом.