§ 6. Діяльність органів прокуратури з протидії та запобігання насильницьким злочинам

Проголошенні Конституцією України та міжнародно-правовими актами права людини на життя і здоров'я можуть вважатися захищеними державою тільки у випадку, якщо їх порушення -|карається невідворотним і справедливим покаранням. Ефективність ^; превентивного впливу кримінального судочинства значною мірою залежить від своєчасного притягнення винних до кримінальної відповідальності, постановлення законного вироку та призначення покарання. На прокуратуру України відповідно до ст. 121 Конституції України покладаються: підтримання державного обвинувачення в Суді; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, та інші обов'язки. (стр. 165)

Ефективна реалізація конституційної функції прокуратури - підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення якості та своєчасності реагування прокурорів на незаконні судові рішення у кримінальних справах, дієве використання повноважень прокурора щодо всебічного, повного, об'єктивного та неупередженого дослідження обставин кожної справи, своєчасне вжиття заходів до реального поновлення порушених прав людини і усунення причин та умов вчинення злочинів є важливим напрямом запобігання насильницьким злочинам.

З метою забезпечення превентивної функції покарання за вчинений злочин, керуючись ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», згідно з наказом Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство» від 19 вересня 2005 року № 4, працівникам прокуратури необхідно забезпечити єдину систему організації прокурорського нагляду за додержанням законів усіма органами, які проводять дізнання та досудове слідство, незалежно від їх відомчої належності; безумовне реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про злочин до прийняття остаточного рішення у справі; своєчасне поновлення порушених прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, усунення їх причин, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Прокурори усіх рівнів покликані забезпечити виконання вимог закону при прийманні, розгляді та вирішенні в органах прокуратури України заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, а також законність і обґрунтованість прийнятих рішень, для чого необхідно перевіряти повноту реєстрації, законність розгляду та вирішення заяв і повідомлень про злочини у кожному правоохоронному органі. Забезпечуючи комплексний підхід, прокурорам слід використовувати дані органів державного нагляду та контролю, повідомлення засобів масової інформації, звернення громадян, інформацію лікувальних закладів і судово-медичних бюро, підприємств, установ, організацій тощо. Прокурорам або їх заступникам у випадках вчинення особливо тяжких насильницьких злочинів, визначених відповідним наказом Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року № 4, необхідно особисто виїжджати на місце події, вживати заходів до якісного проведення (стр. 166) його огляду, організації невідкладних слідчих та оперативно- розшукових дій і розкриття злочину.

Відомо, що від своєчасного прийому, реєстрації заяв і повідомлень про вчинені злочини або ті, що готуються, багато в чому залежить успіх боротьби зі злочинністю, розкриття і запобігання злочинам. Дослідження вчених давно довели, що при порушенні справи у день вчинення діяння (за «гарячими слідами») розкривається понад 60% злочинів, на другий день - 16%, на третій - 5%. На практиці нерідко виявляються недбале ставлення деяких працівників МВС до своїх службових обов'язків, а іноді й навмисні відмови громадянам або юридичним особам у прийому заяв і повідомлень що злочини, приховування заяв від реєстрації, необгрунтовані - відмови у порушенні кримінальних справ тощо. Все це призводить до штучної латентизації злочинності, втрати довіри до правоохоронних Органів у населення, формування особистості професійного злочинця та інших негативних наслідків.

Запобіганню насильницьким злочинам сприяють перевірки законності проведення оперативно-розшукових заходів та прийнятих при цьому рішень, зокрема у випадку відсутності позитивних результатів розшуку осіб, які готують або вчинили злочин, обвинувачених чи підозрюваних, а також безвісно відсутніх осіб; неналежного реагування працівників оперативних підрозділів на доручення слідчого, органу дізнання і суду у кримінальних управах, які знаходяться у провадженні, а також про неналежне виконання вказівок уповноваженого прокурора. З метою запобігання злочинам прокурорам також слід перевіряти додержання вимог чинного законодавства щодо відповідності оперативно-розшукових заходів цілям і завданням оперативно-розшукової діяльності, а також неприпустимості застосування технічних засобів, психотропних, хімічних та інших речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколишньому середовищу; дотримання встановлених Законодавством умов і порядку проведення оперативно-розшукових заходів, а також залучення громадян до їх здійснення на конфіденційній основі, засадах добровільності та ін.

Протидія і запобігання насильницьким злочинам над дітьми є одним із головних напрямів діяльності органів прокуратури щодо (стр. 167) захисту прав і свобод дітей. Відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх» від 15 квітня 2004 року № 6/1 гн основним завданням прокурорів на зазначеному напрямі діяльності є захист прав і свобод дітей, гарантованих Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України. Для забезпечення комплексного підходу до виконання покладених завдань прокурори насамперед повинні зосереджувати свої зусилля на нагляді за додержанням законів, спрямованих на захист прав дітей від жорстокості та насильства, як одному з основних чинників попередження злочинності й правопорушень серед підлітків.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, придушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.

Прокурор є однією з центральних посадових осіб, на яку покладено нагляд за дотриманням норм законів, спрямованих на захист дітей від насильницьких посягань. Методичні рекомендації з питань організації та проведення перевірок додержання вимог закону України «Про попередження насильства в сім'ї» та іншого законодавства, спрямованого на захист дітей від жорстокості та насильства, розроблялися прокуратурами Львівської, Полтавської, Чернівецької та інших областей України. Основним завданням прокурорського нагляду за додержанням законодавства щодо запобігання насильству над дітьми є: 1) здійснення нагляду за додержанням законів, які спрямовані на захист дітей від насильства і жорстокості в сім'ї, органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування; управліннями (від ділами) у справах сім'ї та молоді; в центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; службою у справах дітей місцевих держадміністрацій; кримінальною міліцією у справах дітей; підрозділами дільничної служби органів (стр. 168) внутрішніх справ; органами охорони здоров'я та освіти; 2) виявлення та притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, винних у порушенні закону; 3) встановлення і усунення причин та умов, які сприяють порушенням зазначеного законодавства; 4) реальне поновлення порушених прав дітей, захист їх від насильства, забезпечення належних умов для їх фізичного та розумового розвитку.

Ефективність запобігання насильницьким злочинам над дітьми залежить від своєчасності виявлення фактів порушення прав дітей; дієвості вжитих заходів щодо реального поновлення порушених прав; притягнення до відповідальності винних осіб; вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню насильства над дітьми або жорстокого поводження з ними. Для досягнення зазначених вище завдань прокурорських перевірок Законом України «Про прокуратуру» прокурорам надано відповідні повноваження.

Засобами запобігання насильницьким злочинам над дітьми шляхом здійснення прокурорського нагляду є дії та правові акти прокурора, що випливають з його повноважень і за допомогою яких він вирішує поставлені перед ним завдання: виявляти, усувати, запобігати порушенню Законів України «Про попередження насильства в сім'ї», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» та інших законів, притягувати винних осіб до відповідальності.

Виявленню фактів насильницьких злочинів над дітьми слугуватиме одержання і попередній аналіз статистичної інформації зі служб у справах дітей, органів внутрішніх справ, охорони здоров'я, опіки і піклування, притулків щодо: її кількості дітей, які систематично І залишають сім'ю, бродяжать; вчиняють злочини, правопорушення; кількості дорослих осіб, притягнутих до кримінальної та І адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, І невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми, втягнення дітей і підлітків у злочинну діяльність.

Необхідною складовою діяльності, спрямованої на запобігання насильницькій злочинності, є з'ясування реального стану додержання місцевими органами державної виконавчої влади та правоохоронними органами вимог законів, спрямованих на (стр. 169) запобігання жорстокості та насиллю стосовно дітей; поновлення порушених прав дітей, забезпечення належних умов для їх фізичного та розумового розвиту виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності винних осіб; усунення причин та умов, що сприяли порушенню прав дітей та вчиненню насильницьких злочинів над ними.

Об'єктами прокурорських перевірок є органи та установи, на які покладається здійснення заходів з охорони прав дитини, попередження насильства над дітьми та в сім'ї. Відповідно до ст. З Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» здійснення таких заходів у межах наданих їм повноважень покладається на: 1) спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї; 2) відповідні підрозділи органів внутрішніх справ; 3) органи опіки і піклування; 4) спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства: кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення; центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї; 5) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства» в межах їх компетенції, визначеної законом, забезпечують реалізацію державної політики у сфері охорони дитинства. Відповідно до ст. З Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» це також уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю; 6) соціальні служби для сім'ї, дітей та молоді - здійснюють захист дітей від усіх форм насильства згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства»; 7) служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та їх спеціалізовані формування - суб'єкти соціальної роботи, спрямованої у тому числі на запобігання насильству над дітьми та в сім'ї згідно зі ст. З Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю».

Під час здійснення прокурорського нагляду за розслідуванням кримінальних справ про злочини, а також суспільно небезпечні діяння неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності, слід звертати увагу на додержання правових гарантій, передбачених кримінально-процесуальним законодавством для неповнолітніх, законність їх затримання, пред'являти суворі вимоги до неухильного виконання законів щодо (стр. 170) вивчення особи неповнолітнього правопорушника, умов його виховання, виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочину або суспільно небезпечного діяння. Запобігання насильницькій злочинності вимагає особливу увагу звертати на дотримання вимог закону щодо притягнення до відповідальності осіб за втягнення неповнолітніх у злочину діяльність, батьків, діти яких вчинили діяння, що містять ознаки злочину, до досягнення віку кримінальної відповідальності.

Важливість даного напряму запобігання злочинності потребує забезпечення обов'язкової участі прокурорів у розгляді судами кримінальних справ про злочини і суспільно небезпечні діяння неповнолітніх. З метою запобігання насильницьким злочинам слід виключити випадки повернення неповнолітнього у несприятливу сімейну обстановку, якщо вона спричинила його протиправну поведінку. На прокурорів покладено обов'язок не залишати без принципового реагування необгрунтовані судові рішення, зокрема щодо передачі неповнолітніх під нагляд батьків, які неспроможні здійснювати виховання.

Особливу увагу необхідно приділяти запобіганню насильницьким злочинам щодо усиновлених дітей, подальшої долі дітей, батьки яких позбавляються батьківських прав, а також запобіганню безпритульності й бездоглядності таких дітей.