
- •Isbn 966-96559-5-1
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичні і прикладні проблеми протидії злочинності в україні
- •§ 1. Поняття і зміст діяльності щодо протидії та запобігання злочинності
- •§ 2. Структура та загальна характеристика діяльності щодо протидії та запобігання злочинності
- •§ 3. Принципи протидії та запобігання злочинності
- •§ 4. Об'єкт протидії та запобігання злочинності, його поняття, властивості та класифікація
- •§ 5. Суб'єкти протидії та запобігання злочинності, основні напрями їх діяльності
- •§ 6. Віктимологічна профілактика злочинів
- •§ 7. Діяльність громадських організацій і окремих громадян щодо протидії та запобігання злочинам
- •Рекомендована література:
- •Розділ II. Правове та інформаційно-аналітичне забезпечення протидії злочинності
- •§ 1. Правове забезпечення протидії та запобігання злочинності
- •§ 2. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення протидії та запобігання злочинності
- •§ 3. Статистичний аналіз злочинності
- •Дані про потерпілих в Україні
- •Структура злочинності в Україні у 2006-2009 pp.
- •§ 4. Методи збору, аналізу і узагальнення кримінологічної інформації про причини та умови злочинності
- •Рекомендована література:
- •Розділ III. Кримінологічне прогнозування і планування заходів протидії та запобігання злочинності
- •§ 1. Поняття, завдання і види кримінологічного прогнозування
- •§ 2. Поняття, завдання і види кримінологічного планування
- •§ 3. Участь прокуратури та інших правоохоронних органів у розробці і плануванні заходів протидії та запобігання злочинності
- •Рекомендована література:
- •Розділ IV. Основні напрями діяльності органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинності
- •§ 1. Поняття і загальна характеристика діяльності прокуратури щодо протидії та запобігання злочинності
- •§ 2. Протидія та запобігання злочинам засобами прокурорського нагляду
- •§ 3. Кримінологічна діяльність прокурора на стадії досудового слідства
- •§ 4. Кримінологічна діяльність прокурора у кримінальному судочинстві
- •§ 5. Координаційні повноваження прокурора й організаційно- правові засади їх здійснення
- •§ 6. Кримінологічна діяльність прокуратури при здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та застосуванні інших заходів примусового характеру
- •Рекомендована література:
- •Розділ V. Протидія злочинності органами дізнання та досудового слідства
- •§ 1. Причини і умови, що сприяють вчиненню злочину, як предмет доказування на стадії досудового розслідування
- •§ 2. Виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, по конкретним кримінальним справам
- •§ 3. Основні напрями діяльності органів дізнання та досудового слідства щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину
- •Рекомендована література:
- •Розділ VI. Протидія злочинності в зарубіжних країнах
- •§ 1. Основні стратегії протидії та запобігання злочинності в зарубіжних країнах
- •§ 2. Моделі протидії злочинності в країнах Західної Європи, сша та в країнах Азії
- •§ 3. Суб'єкти протидії злочинності в зарубіжних країнах
- •§ 4. Організація і методи роботи поліції, прокуратури й установ, які виконують покарання з протидії злочинності в зарубіжних країнах
- •§ 5. Діяльність міжнародних організацій і міжнародне співробітництво у сфері протидії та запобігання злочинності
- •Рекомендована література:
- •Розділ VII. Проблеми протидії насильницьким злочинам
- •§ 1. Поняття та види насильницьких злочинів
- •§ 2. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів
- •Статистичні дані щодо умисних убивств і умисних тяжких тілесних ушкоджень за 2000-2009 роки
- •Статистичні показники складу виявлених осіб, які вчинили умисне убивство у 2001 -2009 роках
- •§ 3. Особливості детермінації насильницьких злочинів
- •§ 5. Протидія та запобігання насильницьким злочинам
- •§ 6. Діяльність органів прокуратури з протидії та запобігання насильницьким злочинам
- •Рекомендована література:
- •Розділ VIII. Проблеми протидії злочинам у сфері господарської діяльності
- •§ 1. Поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 2. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 3. Основні кримінологічні риси особи, яка вчинила злочин у сфері господарської діяльності
- •§ 4. Фактори, причини та умови злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 5. Протидія та запобігання злочинам у сфері господарської діяльності
- •Рекомендована література:
- •Розділ IX. Проблеми протидії злочинам у сфері службової діяльності
- •§ 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності та суміжні поняття
- •§ 2. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та осіб, які їх вчинюють
- •§ 3. Фактори, причини та умови злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 4. Протидія і запобігання злочинам у сфері службової діяльності та корупції
- •§ 5. Діяльність органів прокуратури щодо протидії і запобігання злочинам у сфері службової діяльності та корупції
- •Рекомендована література:
- •Розділ X. Проблеми протидії злочинам проти правосуддя
- •§ 1. Поняття та система злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Кримінологічна характеристика злочинів проти правосуддя та осіб, які їх вчинили
- •§ 3. Фактори, причини та умови скоєння злочинів проти правосуддя
- •§ 4. Загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи протидії й запобігання злочинам проти правосуддя
- •§ 5. Протидія та запобігання злочинам проти правосуддя органами прокуратури
- •Рекомендована література:
- •Розділ XI. Проблеми протидії організованій злочинності
- •§ 1. Поняття та види організованих злочинних угруповань
- •§ 2. Кримінологічна характеристика організованої злочинності та осіб, які вчинили злочини у складі організованої злочинної групи
- •§ 3. Фактори, що обумовлюють виникнення, існування, поширення та відтворення організованої злочинності
- •§ 4. Здгдльносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи протидії і запобігання організованій злочинності
- •§ 5. Міжнародне співробітництво в сфері протидії та запобігання організованій злочинності
- •§ 6. Органи прокуратури як суб'єкти протидії та запобігання організованій злочинності
- •Рекомендована література:
- •Розділ XII. Проблеми протидії злочинам, вчинюваним засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 1. Поняття злочинів, вчинюваних особами, засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 2. Кримінологічна характеристика злочинів, вчинюваних особами, засуджених до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 3. Причини і умови злочинів, вчинюваних особами, засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 4. Протидія та запобігання злочинам, вчинюваним засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру
- •§ 5. Протидія та запобігання злочинам, вчинюваним засудженими до кримінальних покарань, та особами, щодо яких обрано інші заходи примусового характеру органами прокуратури
- •Рекомендована література:
- •Розділ XIII. Проблеми протидії злочинам неповнолітніх
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •§ 2. Фактори, причини та умови, які обумовлюють злочинність неповнолітніх
- •§ 3. Проблеми протидії та запобігання злочинам неповнолітніх
- •§ 4. Проблеми запровадження системи ювенальної юстиції в Україні
- •§ 5. Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам неповнолітніх, захисту їх прав і свобод
- •Рекомендована література:
- •Розділ XIV. Проблеми протидії злочинам проти довкілля
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти довкілля та осіб, які їх вчинили
- •§ 2. Фактори, причини та умови злочинів проти довкілля
- •§ 3. Загальносоціальні і спеціально-кримінологічні особливості протидії та запобігання злочинам проти довкілля
- •§ 4. Діяльність органів прокуратури щодо протидії та запобігання злочинам проти довкілля
- •Рекомендована література:
- •Розділ XV. Проблеми протидії злочинам проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •§1. Кримінологічна характеристика військових злочинів та осіб, які їх вчинили
- •Кількість загальнокримінальних злочинів, вчинених військовослужбовцями
- •Структура військових злочинів
- •§ 2. Фактори, причини та умови, які сприяють вчиненню військових злочинів
- •Оцінка діяльності держави у вирішенні проблем Збройних сил України
- •§ 3. Проблеми протидії злочинам у Збройних Силах України та інших військових формуваннях
- •§ 4. Протидія та запобігання військовим злочинам органами Прокуратури
- •Рекомендована література:
- •Проблеми протидії злочинності
Розділ і. Теоретичні і прикладні проблеми протидії злочинності в україні
§ 1. Поняття і зміст діяльності щодо протидії та запобігання злочинності
У вітчизняній і зарубіжній законодавчій практиці, а також в юридичній літературі на позначення діяльності з протистояння злочинності, вжиття заходів, спрямованих на її зменшення, використовуються різні терміни: «попередження», «профілактика», «боротьба», «контроль», «протидія», «війна», «запобігання», «припинення» тощо. Кожне з цих понять викликає наукові дискусії і не оцінюється як достатньо визначене. Ми вважаємо, що кожне з них має різний зміст. Найбільш уживаними для пояснення суті такої діяльності в сучасній українській кримінологічній літературі є терміни «запобігання» та «протидія». Але їм надається різне змістовне навантаження. Одні дослідники цієї проблеми вважають, що термін «протидія» у широкому контексті охоплює й запобігання і слугує для визначення загального впливу на злочинність. Натомість відомий український кримінолог А.П. Закалюк вважає, що поняття «боротьба», «протидія» належать до класу узагальнених, які відтворюють загальну сутність, що полягає у чиненні опору і не розкриває сутності запобігання.
Важко погодитися з позицією тих авторів, які вважають що найбільшою мірою відповідає сутності соціально-правових заходів протистояння злочинності термін «боротьба». На певних етапах розвитку суспільство справді вело боротьбу зі злочинцями, використовуючи при цьому спеціальні озброєні загони, підрозділи поліції (міліції), армійські формування, застосовуючи суворі (стр. 13) кримінальні санкції: фізичні розправи, катування, а також інші заходи позасудового державного примусу. Але ці заходи об'єктивно не могли вирішити завдань отримання поширення злочинності. Тому останнім часом «боротьбу зі злочинністю», яка довго домінувала в кримінолого-правничій лексиці, почав витісняти з професійного лексикону термін «протидія злочинності». Зміна термінології пояснюється також усвідомленням безперспективності цієї боротьби черезвічність самої злочинності.
Виходячи з наведеного, вважаємо, що терміни «боротьба, війна» більшою мірою визначають репресивний підхід у сфери протидії злочинності з боку держави і є більш вузьким напрямом протидії. Ці терміни якщо і мають право на існування, то лише для Характеристики заходів стосовно особливо небезпечних злочинців. г зв'язку із цим ми підтримуємо точку зору тих авторів, які вважають, що терміни «боротьба», «війна» зі злочинністю не розкривають сутності антикримінальних зусиль суспільства та держави. Таку діяльність потрібно окреслювати поняттям «протидія злочинності». Ним охоплюється декілька напрямів впливу на злочинність: загальносоціальний, кримінологічний, кримінально-правовий, криміналістичний тощо.
Стосовно вживання терміна «контроль над злочинністю», поширеного у західних країнах, особливо в США, слід зазначити, що він не прижився у вітчизняній кримінології. Але деякі вчені , використовують його у значенні «протидія».
Таким чином, протидія злочинності являє собою складне соціально-правове явище та поняття про нього, в якому відображається теорія і практика специфічної державно-управлінської діяльності та приватних ініціатив, спрямованих на недопущення вчинення злочинів, усунення їх причин і умов, переривання розпочатої злочинної діяльності чи злочинного діяння на різних стадіях їх здійснення, притягнення суб'єктів їх вчинення до (стр. 14) кримінальної відповідальності і застосування до них заходів кримінально-правового впливу. 1 Структура протидії злочинності містить два комплекси І (напрями) різнопланових зусиль суспільства та держави, І спрямованих на отримання злочинності в соціально допустимих і межах: 1) запобігання вчиненню злочинів; 2) реагування на вчинені злочини.
Сутність і зміст кожного з напрямів протидії злочинності різні дослідники розуміють по-своєму. Пропонуємо виходити з того, що запобігання вчиненню злочинів - це комплекс зусиль, спрямованих на усунення причин і умов вчинення конкретних злочинних діянь, на те, щоб суб'єкт, який мав намір вчинити злочин, позбувся цього наміру, а також на припинення розпочатих злочинів. Зазначений напрям протидії злочинності в сучасних умовах визнається головним і більш ефективним порівняно з іншими - реагуванням на вже вчинені злочини.
Реагування на вчинені злочини - це комплекс кримінально-правової реакції на злочинні прояви із застосуванням криміналістичних засобів розкриття та розслідування злочинів, реалізацією покарання та інших засобів впливу на злочинну поведінку.
Ідея про головну роль запобіжної діяльності порівняно з заходами репресивного характеру виникла ще в глибокій давнині. Починаючи з середини XVIII сторіччя, в епоху Просвітництва, ця думка набувала дедалі більшої популярності. У відомому філософсько-правовому трактаті «Про Дух законів» Ш. Монтеск'є висунув положення про те, що законодавець повинен піклуватися не так про покарання, як про запобігання злочинам, він повинен не стільки карати, як вдосконалювати суспільну мораль.
На переконання Вольтера, запобігання злочинам і є істинною юриспруденцією. Видатний криміналіст Чезаре Бекарія писав: «Краще запобігати злочинам, ніж карати. У цьому полягає мета всякого доброго законодавства, яке є Мистецтвом вести людей до якомога більшого щастя, або якомога меншого нещастя, якщо говорити про загальний підсумок добра і зла в житті». (стр. 15)
І лише з розвитком капіталістичних відносин теорія запобігання злочинам з ідеальної конструкції почала переростати в цілісну систему знань та впроваджуватися в практичну діяльність держав у сфері протидії злочинності. Однак реалізовуватися вона почала лише в XX сторіччі, а в багатьох країнах і досі головне місце в протидії злочинності займає репресія.
Отже, протидія злочинності у буквальному розумінні означає діяльність, що перешкоджає вчиненню злочинів. Але до змісту цієї діяльності спід включати також правові та криміналістичні засоби реагування і на вчинені злочини, яким не вдалося запобігти. Відтак, протидія злочинності охоплює запобігання вчиненню злочинів та державно-правову реакцію на їх вчинення.
Запобігання вчиненню злочинів - це діяльність, функціональний зміст та мета якої полягають у перешкоджанні дії детермінантів злочинності та її проявів, передусім причин і умов вчинення злочину, шляхом обмеження, нейтралізації, а за можливості - усунення їх дії, а також у припиненні розпочатих злочинів.
Залежно від стадії запобіжної діяльності запобігання поділяється на: 1) профілактику вчинення злочинів; 2) відвернення вчинення злочинів; 3) припинення вчинення злочинів.
Профілактикою вчинення злочинів у кримінологічній літературі і на практиці визнається цілеспрямована діяльність щодо своєчасного запобігання порушенням будь-яких суспільних норм, усунення причин, які породжують ці порушення. Існують різні напрями соціальної профілактики: санітарна, технічна, медична, ветеринарна, правова (профілактика правопорушень і злочинів) тощо. До правової профілактики належать: профілактика дисциплінарних, адміністративних, цивільно-правових правопорушень і профілактика злочинів (кримінологічна, кримінально-правова, криміналістична, пенітенціарна).
Деякі автори дають більш вузьке визначення поняття «запобігання» як специфічного напряму (с. 16) спеціально-кримінологічного попередження, що складається із сукупності заходів, спрямованих на окремі групи та конкретних осіб, які реалізують злочинні наміри, замислюють вчинення злочинів і позитивно сприймають злочинний спосіб життя, з метою дискредитування злочинної поведінки, відмови від злочинної мотивації та наміру, або продовження злочинної діяльності. Іншими словами - це робота по виявленню осіб, які мають намір учинити злочин, з метою недопущення реалізації цих намірів у кримінальні дії. Є підстави вважати, що зазначене вище характеризує не запобігання злочинності в цілому, а лише один з його напрямів - відвернення вчинення злочинів.
Відвернення злочинів - це сукупність заходів, спрямованих на окремі групи або конкретних осіб, які виношують злочинні наміри, замислюють вчинення злочину; усунення криміногенних факторів, що обумовлюють формування злочинного мотиву до початку виконання злочину.
Припинення злочинних проявів визначається як сукупність заходів, спрямованих на недопущення завершення розпочатого злочину.
Таким чином, теорія протидії та запобігання злочинності як різновид соціально-профілактичної діяльності охоплює заходи, спрямовані на обмеження дії факторів, причин та умов злочинності і притягнення винних до кримінальної відповідальності. Вона є складовою предмета кримінології і визначає головне завдання цієї науки - теоретично обґрунтовувати і розробляти пропозиції щодо протидії злочинності.