§ 3. Статистичний аналіз злочинності

Статистичний аналіз злочинності передбачає здійснення розрахунку її кількісних і якісних показників. До кількісних показників належать: рівень злочинності, рівень судимості, коефіцієнти злочинності, ціна злочинності.

Рівень злочинності - це абсолютна кількість зареєстрованих злочинів та кількість осіб, що їх вчинили, за певний період часу на певній території. Цей показник визначає ступінь або величину злочинності. Він виражається в абсолютних числах. Наприклад, у 2006 році в Україні було зареєстровано 420 900 злочинів, які вчинили 214 507 осіб; у 2007 - 401 293 злочинів і 214 093 особи, у 2008 - 384 424 злочинів і 207 740 осіб, а у 2009 - 434 678 злочинів і 212 090 осіб. При визначенні рівня злочинності беруться до уваги два об'єкти обліку: 1) кількість злочинів і 2) кількість осіб, які вчинили ці злочини. Будь-який з названих об'єктів обліку, взятий окремо, характеризує злочинність неповною мірою, тому що один злочин може бути вчинений і однією людиною, і декількома особами в формі співучасті; один злочинець може вчинити і один злочин, і декілька при ідеальній або реальній сукупності.

До рівня злочинності включаються: злочини, провадження за якими закінчилося винесенням обвинувального вироку; злочини осіб, звільнених від кримінальної відповідальності з різних (стр. 46) нереабілітуючих підстав; нерозкриті та злочини, ще розслідуються, до були зареєстровані у звітній період в установленому законом порядку.

Рівень злочинності не можна ототожнювати з рівнем судимості. До даних про судимість не заносяться відомості про осіб, які вчинили злочин, але справи припинені до суду, а також нерозкриті і не завершені розслідуванням кримінальні справи. Таким чином, поняття рівні злочинності більш широке, ніж рівня судимості. Дані про судимість, будучи більш достовірними, не повною мірою характеризують сутність злочинності. Так, із загальної кількості притягнених осіб, які вчинили злочин, у 2002 році засуджено тільки 194 212 осіб, у 2003 - 201 081 осіб, у 2006 - 160 900 осіб, у 07 - 152 800 осіб, у 2008 - 146 858 осіб.

Отож рівень судимості - це абсолютна кількість злочинів і осіб, які вчинили злочин, стосовно яких винесено обвинувальний вирок суду.

У літературі рівень злочинності іноді називають станом злочинності. Вважаємо цей термін неприйнятним, оскільки під станом будь-якого явища розуміється не тільки його міра, число, кількість, а й якість цього явища. Тому правильніше буде говорити - рівень злочинності. На наш погляд, термін «стан злочинності» більшою мірою характеризує рівень правопорядку в країні.

На практиці часто виникає необхідність порівняння рівнів злочинності у різних регіонах. Якщо користуватися тільки показниками рівня злочинності, то отримаємо неправильне уявлення про неї. Оскільки в різних регіонах кількість і структура населення різні, в цих випадках порівняльна характеристика злочинності надається за допомогою коефіцієнтів (індексів). Коефіцієнти злочинності являють собою співвідношення кількості злочинів або осіб, які їх вчинили до заздалегідь встановленого числа населення відповідного адміністративно-теріального регіону. Ці показники залежно від числа населення вкачаються на 1 тис., 10 тис. і 100 тис. населення.

Визначаючи співвідношення кількості злочинів до певного числа громадян, ми встановлюємо коефіцієнт злочинної інтенсивності:

(стр. 47)

Наприклад, в Україні коефіцієнт злочинності на 10 тису середньостатистичного населення у 1998 році становив 114,5; у 1999 - 111,9, у 2000 - 107,2, у 2001 - 98,7, у 2002 - 91,0, Ь 2003 - 115,9, у 2004 - 109,2, у 2005 - 102,4, у 2006 - 89,4; у 2007 - 85,2, у 2008 - 82,7, у 2009 - 93,5 злочинів. Цей коефіцієнт дав підстави для висновку про те, наскільки інтенсивно злочинність впливає на громадян, тобто скільки злочинів припадає на певну кількість громадян.

Співвідношення ж числа осіб, які вчинили злочин до заздалегідь обумовленої чисельності населення свідчить про злочинну активність цих осіб, тобто про те, скільки злочинців знаходиться серед заздалегідь обумовленої кількості населення. Цей коефіцієнт називається коефіцієнтом злочинної активності і вираховується він винятково стосовно осіб, які досягли віку кримінальної відповідальності (14 або 16 років). У практиці статистичних розрахунків іноді не враховують і осіб віком від 60 років, оскільки їх питома вага серед тих, які вчиняють злочини, вкрай незначна.

Згідно даними МВС України, у 2002 році коефіцієнт злочинної активності на 10 тис. населення становив 54,6, у 2003 - 54,1, а в 2007 - 50,2.

Слід зазначити, що обидва ці коефіцієнти можуть бути вирахувані як щодо злочинності в цілому, так і щодо окремих видів злочинів і осіб, які їх вчинили (наприклад, стосовно злочинності серед неповнолітніх).

Аналогічно вираховується і коефіцієнт судимості. Наприклад, коефіцієнт судимості на 100 тис. населення у 1996 році становив 474, у 1997 - 469, у 1998 - 462, у 1999 - 445, у 2000 - 452, у 2001 - 420, у 2002 - 413,у 2005 - 373,у 2006 - 342 засуджених.

Під час кримінологічних досліджень злочинності застосовується і такий додатковий показник, як ціна злочинності. Показник ціни злочинності включає в себе обсяг прямого, непрямого, матеріального та морального збитків від вчиненого злочину, а також його негативні наслідки для потерпілих.

Прямий збиток майнового характеру визначається в ціновому виражені дійсних заподіяних збитків. Непрямий збиток (стр. 48) визначається сумою коштів, що витрачаються державою на протидію запобігання злочинності, утриманням правоохоронних органів і вартісним вираженням її негативних соціальних наслідків. Моральний збиток визначається потерпілим залежно від заподіяної шкоди і витрат, пов'язаних з усуненням негативних наслідків цієї шкоди.