Тема 6. Бухгалтерський облік у країнах світу (XX ст.)

Назва школи рахункознавства

Представники школи

Основні напрями облікових ідей

Німецька

І. Шер, М. Шенвандт, Г. Хольцер, Є. Шмаленбах

– теорія балансоведення;

– форми рахівництва;

– облік затрат;

– застосування обчислювальної техніки в обліковому процесі.

Французька

Г. Фор, Б. Дюмарше, Р. Делапорт

– предмет та об’єкт обліку;

– класифікація і сутність рахунків бухгалтерського обліку;

– форми рахівництва;

– організація роботи бухгалтерії;

– розроблення категоріального апарату;

– використання математики, ЕОМ у вирішенні облікових задач.

Італійська

М. Пелегріні, П’єтро де’Альвізе, Теодоро де’Іполіто

– наукова класифікація рахунків;

– форми рахівництва;

– організація облікових робіт;

– принципи бухгалтерського обліку;

– проблеми балансоведення.

Англо-американська

В. Патон, Г. Свіней, Ф. Пікслей, Д. Хігінс

– класифікація та сутність рахунків обліку;

– проблеми оцінки обліку;

– проблеми балансоведення;

– облік витрат;

– інформаційні аспекти обліку;

– теорія фінансового й управлінського обліку;

– розроблення положень професійної етики.

Система

Країни, що охоплюються

Характерні ознаки

Англо-американська

Австралія, Великобританія, Гонконг, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Індія, Канада, Кіпр, Мексика, Нідерланди, Центральна Америка, США та інші країни зі значним британо-американським впливом

Характерні фінансові ознаки обліку, тобто сильний зв’язок з акціонерним капіталом і цінними паперами різного рівня:

• орієнтація обліку на потреби інвесторів та кредиторів;

• наявність розвинутого ринку цінних паперів;

• високий рівень професійної бухгалтерської підготовки;

• наявність великої кількості транснаціональних корпорацій та утворень.

Континен-тальна

Австрія, Бельгія, Греція, Єгипет, Італія, Норвегія, Португалія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Японія тощо

Характерна висока залежність від банківської системи й держави:

• тісні виробничі зв’язки з банками;

• детальний юридичний регламент обліку та звітності;

• орієнтація обліку й звітності на інтереси державного управління оподаткуванням;

• макроекономічне планування (значний вплив ЄС).

Південно-американська

Аргентина, Бразилія, Перу, Чилі, Еквадор та інші країни з нестабільною економікою

• високий рівень інфляції;

• жорсткі вимоги держави до обліку й контролю доходів фірм та населення;

• уніфікація принципів обліку (немає свободи вибору системи і порядку обліку, тобто облікова політика жорстко визначена).

Ісламська

Відзначається можливість її появи в країнах Близького Сходу

У зв’язку з тим, що ця модель не представлена офіційною фінансовою звітністю і роботами з теорії обліку, вона ніким не висвітлена й не узагальнена. Основна ідея моделі знаходиться під значним впливом релігійних ідей і має такі особливості:

• забороняється отримувати дивіденди як прибуток;

• при оцінюванні активів та зобов’язань компанії перевага надається ринковим цінам.

Країн Східної Європи

Єдина бухгалтерія, витратна база плану рахунків, мета облікової системи – зниження собівартості.

Країн Європейського Співтовариства

Дві бухгалтерії (загальна та аналітична), прибуткова база плану рахунків, мета облікової системи – збільшення прибутку.

Французька

Дві бухгалтерії, виробнича база плану рахунків, мета бухгалтерії – збільшення доходу.

Організація Об’єднаних Націй

Дві бухгалтерії, виробнича база плану рахунків, мета облікової системи – збільшення доходу.