Оформлення ілюстрацій

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) розмі­щують безпосередньо після тексту, в якому про них вперше згаду­ється, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути поси­лання по тексту. Назву розміщують під ілюстрацією; нумерацію здійс­нюють арабськими цифрами в межах розділу (наприклад, «Рису­нок 3.2. Схема розміщення» (другий рисунок третього розділу).

Ілюстрації необхідно виконувати акуратно й технічно грамотно. Вони не можуть мати зайвих зображень, які не пояснюються в тексті. Виділення окремих сегментів або ліній здійснюється різними типами зображень ліній, але одним кольором, що й основний текст.

Основні правила виконання діаграм. Значення перемінних величин відкладають на осях координат у лінійному чи нелінійному (наприк­лад, логарифмічному) масштабах зображення. Осі координат, осі шкал, які обмежують поле діаграми, виконують суцільною основною лінією; лінії координатної сітки та подільні штрихи – суцільною тонкою лінією, функціональну залежність – лінією товщиною 2s. У випадку, коли в одній загальній діаграмі зображуються дві й більше функціональні залежності, допускається їх зображення лініями різних типів (наприклад, суцільною та штриховою). На шкалах допускається нанесення числових значень величин для характеристики точок. Перетин надписів і ліній не допускається. При недостатній кількості місця переривають лінію.

Змінні величини позначають одним із способів: символом, найме­нуванням, найменуванням і символом, математичним виразом функ­ціональної залежності. Позначення величин у вигляді найменування чи найменування і символів розміщують паралельно відповідним осям, біля середини шкали з її зовнішньої сторони. Позначення у вигляді символів і математичних виразів розміщують горизонтально. При об’єднанні символу з позначенням одиниці виміру у вигляді дробу – наприкінці шкали після останнього числа.

Діаграма повинна мати пояснювальну частину (текстову, гра­фічну), яка роз’яснює використані в діаграмі позначення. Вона розміщується після найменування діаграми.

Оформлення додатків

Додатки розміщуються послідовно в залежності від появи посилань на них у тексті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки і мати заголовок. Додатки позначають посередині рядка, послідовно пропис­ними буквами алфавіту (А, Б, В...), за винятком букв Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» та ін. Під позначенням додатка симетрично тексту друкується його заголовок. Якщо додаток являє собою документ, який має самостійне значення й оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, перед його копією вкла­дають аркуш, на якому друкують позначення та заголовок додатка. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Її продовжують навіть, якщо додаток містить копію доку­мента з власною нумерацією сторінок.

Оформлення переліку літературних джерел

Перелік літературних джерел дозволяє оцінити глибину та рівень курсової роботи, ступінь обізнаності студента з літературою з вив­ченої наукової проблеми. Бажано використовувати літературні джере­ла останніх років видання. Всі джерела обов’язково повинні бути занесені до списку з оформленням відповідно до правил бібліогра­фічного опису [1].

Назва джерела має наводитись мовою оригіналу, яким студент користувався при виконанні курсової роботи. При групуванні джерел за алфавітом спочатку наводяться всі джерела, викладені слов’ян­ськими мовами, далі джерела, викладені з використанням латинського алфавіту. При побудові переліку застосовується суцільна нумерація джерел.

ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ, ЗАХИСТУ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконана та оформлена відповідно до вимог стандартів, підписана студентом курсова робота подається на рецензування керівнику в установлений графіком строк, про що робиться запис у кафедральній книзі реєстрації курсових робіт.

Перевірка курсової роботи керівником може здійснюватись про­тягом 7 днів [3]. Керівник перевіряє якість курсової роботи і відпо­відність змісту її розділів вимогам завдання. Після перевірки та схва­лення курсової роботи керівник її підписує її і складає письмову рецензію. У рецензії відмічаються зауваження керівника та робиться висновок про допуск курсової роботи до захисту.

У випадку негативної рецензії керівника курсова робота із знач­ними зауваженнями та недоліками, зафіксованими письмово, поверта­ється студенту на доопрацювання у визначений керівником у рецензії термін, про що робиться запис у кафедральній книзі реєстрації курсових робіт.

Захист курсової роботи проводиться публічно перед комісією згідно з графіком, затвердженим завідувачем кафедри на початку її виконання. До складу комісії входить не менше двох викладачів кафедри, у тому числі і керівник курсової роботи.

При захисті курсової роботи студент робить стислу доповідь (7…10 хв). У доповіді необхідно розкрити суть, теоретичне та прак­тичне значення виконаної роботи. Перша частина доповіді здебіль­шого повторює вступ до роботи, тобто в ній потрібно аргументовано довести актуальність теми, сформулювати наукову проблему та мету роботи, назвати методи, використані при проведенні дослідження, а також охарактеризувати загальну структуру роботи. Друга, найбільша за обсягом, частина доповіді повинна розкрити зміст проведеного дослідження. Основний акцент слід робити на власні спостереження та висновки. Наводяться й обґрунтовуються рекомендації, що міс­тяться в заключній частині роботи. Під час доповіді бажано викорис­товувати ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, схеми), пояс­нюючи їх зміст. При необхідності для ілюстрації заздалегідь го­туються слайди, плакати. Після доповіді студент відповідає на запи­тання членів комісії.

Після захисту комісія обговорює загальну оцінку. До уваги береться якість виконання курсової роботи, вміння студента про­водити наукові дослідження, аналізувати та доповідати про них, пов’язувати теоретичні знання з практикою роботи закладів ресто­ранного господарства, якість відповідей на запитання членів комісії, своєчасність виконання роботи. Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються колегіально за стобальною шкалою, чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадо­вільно») і за шкалою ECTS. Результати оцінювання відображаються в листі оцінювання (додаток Е).

Захист курсової роботи на науково-дослідну тематику може здійснюватись під час засідання студентського наукового.

Студентам, які при захисті курсової роботи отримали незадовільну оцінку, комісією встановлюється термін доопрацювання роботи та повторного захисту.

Найбільш ґрунтовні у науковому відношенні роботи рекомен­дуються на конкурси наукових студентських робіт; їх результати представляються на наукових конференціях.

ДОДАТКИ

Додаток А

Зразок оформлення заяви на виконання курсової роботи

Завідувачу кафедри технології та

організації ресторанного господарства

_________________________________

^{студента(ки)}

курсу__________ групи ________________

факультет________________________

спеціальність_____________________

_____________________________________

^{(прізвище, ім’я, по батькові)}

Заява

Прошу дозволити виконання курсової роботи на тему

і затвердити керівником

Дата Підпис

Додаток Б

Зразок оформлення завдання з курсової роботи

Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»