Оформлення таблиць

На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Таблицю слід розмі­щувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. У тексті роботи розміщують лише підсум­кові таблиці, необхідні для викладення змісту питань. Громіздкі таблиці, що не підлягають скороченню, а також ті, що містять вихідні дані або проміжні розрахунки, краще розмістити в додатках.

Таблиці розміщують таким чином, щоб їх можна було розглядати, не повертаючи аркушів. Якщо це неминуче, їх підшивають так, щоб текст можна було читати, повернувши роботу за годинниковою стрілкою. Таблиці нумеруються арабськими цифрами в межах розділу й обов’язково мають назву. У правому верхньому куті таблиці розміщують надпис «Таблиця» і вказують номер, що складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Нижче симетрично до тексту наводиться її назва, жирним шрифтом, наприклад: Класифікація готелів.

При переносі таблиці на наступну сторінку не повторюють повністю її макет, а замінюють назви граф цифрами. Над іншими частинами таблиці вказується «Продовж. табл. 1.2» без повторення її повної назви. На попередній сторінці після макету таблиці обов’яз­ково залишають хоча б один значущий рядок.

Заголовки рядків та граф таблиці мають бути короткими, точними. Заголовки граф наводять у називному відмінку однини із великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони утворюють одне речення з заголовком. У кінці заголовків граф крапку не ставлять. Якщо одиниці виміру єдині для всіх даних, вміщених у таблиці, то вони вказуються над її правим верхнім кутом між назвою та самою таблицею. Якщо одиниці виміру різні, то вони вказуються в заголовках граф або рядків. Графу «№ п/п» в таблицю не включають; при необхідності нумерацію рядків здійснюють із лівої сторони таблиці перед їх назвою.

Цифри в таблицях розміщують таким чином, щоб класи чисел по всій графі знаходились чітко один під одним. Числові величини в одній графі мають мати однакове число десяткових знаків.

У таблиці не повинно бути пустих клітинок; крім цифр, корис­туються умовними позначеннями: при відсутності даних ставлять три крапки або пишуть «нема даних»; якщо явище не мало місця – став­лять тире; якщо показник не має сенсу – ставлять знак «х»; якщо дані є, але їх числові значення менші прийнятої в таблиці точності, став­лять 0,0. Для наочності таблиці громіздкі цифри слід округлювати до одиниць більшої розмірності (наприклад, тис. грн замість грн та ін.). Якщо дані таблиці запозичені, то обов’язково треба дати посилання на джерело.

Закінченого вигляду таблиці набувають за допомогою підсумків, які можуть бути як горизонтальними, так і вертикальними. Підсумок із певної частини сукупності означають слово «разом», підсумок за сукупністю в цілому – словом «усього».

Оформлення формул та рівнянь

Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються. Розміщують їх посередині рядка. Слова, які зв’я­зують формули з текстом («де», «отже», «звідси», «знаходимо») – на початку рядка. Відстань між рядками формул, а також між формулами та текстом має бути не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння нумеруються в межах розділу арабськими цифрами в круглих дужках. Номер складається з номера розділу та порядкового номера, розділених крапкою. Він вказується на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.

У формулах слід чітко виділяти за розміром надрядкові, підрядкові індекси та показники ступеня (висота їх повинна бути не менше 2 мм), рядкові (не менше 4 мм) та прописні літери (не менше 7 мм). Символи, що використовуються в формулах, мають бути єдиними для одних і тих показників протягом всієї роботи. Буквені позначення показників повинні відповідати початковим або найбільш характер­ним буквам найменування показника. Пояснення значень символів наводять при першому їх використанні безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Пояснення кожного символу починають із нового рядка. Перший рядок пояснень починають із абзацу словом «де» без двокрапки після нього, наприклад:

, (3.1)

де – кількість молока в супі (какао), г;

– масова частка лактози в порції супу (какао), %;

– масова частка лактози в молоці, взятому для приготування супу (какао), %.

Переноси формул на інший рядок здійснюють лише на знаках математичних операцій; знак повторюють на початку наступного ряд­ка. Знак множення при переносі формули зображується як «х».

Формули, що слідують одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою. Невеликі й нескладні формули, які не мають самостійного значення, розміщують по тексту рядка і не нумерують.