Керівництво курсовою роботою

При виконанні курсової роботи за кожним студентом закріплю­ється керівник для організації якісного та своєчасного її виконання. Відповідальність за виконання курсової роботи покладається на студента.

Керівники курсової роботи призначаються розпорядженням завіду­вача кафедри і доводяться до відома студентів.

Керівник курсової роботи:

• допомагає студентові з вибором теми;

• затверджує складений студентом план;

• допомагає студентові уточнити мету та завдання;

• визначає порядок і терміни виконання;

• складає графік консультацій;

• рекомендує сучасні літературні джерела та дає поради щодо збору практичних матеріалів чи статистичної звітності на підпри­ємстві;

• допомагає у підборі методів і методик;

• періодично перевіряє якість і своєчасність виконання роботи;

• у разі недотримання термінів виконання роботи студентом доповідає завідувачу кафедри або запрошує студента на засідання кафедри.

Для надання більш кваліфікованої допомоги з окремих розділів роботи керівник може залучати консультантів – висококваліфікованих фахівців інших кафедр університету або підприємств і організацій.

Зміст і структура курсової роботи

Курсова робота виконується відповідно до затвердженої тематики. Одна з основних вимог до змісту курсових робіт – науковість. Усі питання повинні розглядатися з позиції наукового дослідження і міс­тити елементи практичної значимості. Загальний обсяг роботи пови­нен становити 35…40 друкованого тексту на папері стандартного фор­мату, включаючи бібліографію. Додатки до загального обсягу не входять.

Рукопис матеріалів курсової роботи оформлюється за результатами проведених наукових досліджень. Зібраний, опрацьований та система­тизований матеріал при викладенні розподіляється на окремі питання, які повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності та конкретизовані.

Послідовність оформлення загальноприйнятих складових частин курсової роботи:

1. Титульний аркуш (додаток Д).

2. План, затверджений керівником (додаток В)

3. Бланк завдання (заповнений та підписаний) (додаток Б).

4. Зміст: вступ, найменування всіх розділів, пунктів (підпунктів), висновки та пропозиції, додатки, перелік літературних джерел. Кожна складова має чітке визначення нумерації сторінки, за якою вона міститься в курсовій роботі.

Вступ розміщують на новій сторінці. У вступі викладають:

• світові тенденції вирішення поставлених проблем;

• коротку характеристику об’єкта та невирішені проблеми для його дослідження;

• оцінку сучасного стану проблем на основі аналізу літературних джерел та їх практичного вирішення;

• обґрунтування актуальності курсової роботи;

• методи досліджень та інформаційне забезпечення;

• мету і завдання курсової роботи (згідно з планом);

• відомості про обсяг і структуру роботи;

Обсяг вступу − до 3-х сторінок тексту.

Теоретична частина складається з одного питання – «Аналітич­ний огляд наукової літератури», яке може бути поділене на 2–3 під­пункти.

У цій частині через глибоке вивчення відповідної літератури, кри­тичне її переосмислення обґрунтовується необхідність вивчення проб­леми, формулюються теоретичні підходи до вивчення тих питань, які зацікавили дослідника. Можуть бути висвітлені такі питання: аналіз теоретичних основ процесів для вирішення поставлених проблем; хімічний склад та харчова цінність предмета дослідження; характе­ристика обраних харчових добавок; обґрунтування доцільності їх використання тощо. У цій частині розглядаються загальні теоретичні підходи до проблеми з використанням літературних джерел; можли­вим є порівняння різних поглядів, використання опублікованих ста­тистичних даних із посиланням на джерела; характеристика методик, методів та моделей досліджень, формування власної думки щодо розв’язання даної проблеми. У цій частині має бути систематизований аналіз теоретичної, методичної й практичної новизни, переваг і недоліків робіт, що розглядалися. Роботи, що аналізуються, доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, роботи, що розкривають тему частково.

У кінці теоретичної частини повинен бути короткий висновок про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми, зроблений обґрунтований перехід до практичної частини роботи. Обсяг теоретичної частини − до 10 сторінок.

Практична частина роботи є найбільш змістовною і значимою (до 50 % всього обсягу курсової роботи). У ній подається характе­ристика сучасного стану досліджуваної проблеми. Аналіз конкретного об’єкта дослідження проводиться на основі отриманого та обробле­ного фактичного матеріалу інформації, якою можуть бути: технічна і службова документація, результати проведених експериментальних досліджень тощо. Характер і обсяг матеріалу залежить від особли­востей обраної теми та використаного методологічного інструмента­рію досліджень. Оброблення отриманої інформації повинно проводи­тись за допомогою сучасних методів технологічного, економічного, соціологічного чи соціального аналізу, що ґрунтується на проведених дослідженнях та використанні сучасних комп’ютерних технологій.

Мета практичної частини − з’ясування позитивних і негативних тенденцій стану проблеми, що досліджується, пошук можливих напрямів щодо удосконалення ресторанних технологій. Досягнення цієї мети можливе шляхом вирішення різноманітних типів науково-дослідних завдань:

• фізичних – виявлення закономірностей механічних, електрич­них, хімічних, теплових та ін. явищ, що впливають на якість харчових продуктів і надання послуг у ресторанному господарстві;

• ідентифікації (опису) – математичного опису причинних зв’яз­ків між вхідними, змінними та вихідними характеристиками процесів виготовлення харчових продуктів і надання послуг у ресторанному господарстві;

• оптимізації – знаходження оптимального співвідношення вхід­них змінних для забезпечення заданих вимог до інновації технології певного харчового продукту чи надання послуг у ресторанному господарстві;

• пошукових – знаходження найбільш ефективного шляху, що веде до підвищення якості харчових продуктів і надання послуг у ресторанному господарстві;

• виробничих – випробування нових конструкцій обладнання, інноваційних форм надання професійних послуг у ресторанному господарстві та ін.

Дослідження можуть виконуватися за класичною схемою (послі­довно перебираються обрані фактори) або з використанням матема­тичної теорії планування експерименту. Після виконання програми досліджень проводиться перевірка правильності одержаних резуль­татів, оброблення даних і отримання відповідних рівнянь, оцінюється помилка розрахунку за ними.

Практична частина роботи повинна доповнюватися таблицями, рисунками, графіками, формулами, моделями тощо, які супро­воджуються аналізом і висновками, що дають змогу з’ясувати сутність технологічних процесів, їхні особливості й тенденції розвитку для визначення невикористаних резервів. При аналізі отриманих резуль­татів виконується зіставлення відомих, загальноприйнятих чи теоре­тичних даних, зазначаються їх можливі відмінності. Для обґрунту­вання рекомендацій доцільно визначити техніко-технологічну, со­ціальну та економічну ефективність від упровадження отриманих результатів.

Висновки та пропозиції (рекомендації) є завершальною частиною роботи. Вони повинні містити стислу об’єктивну оцінку отриманих результатів та досягнення мети й перелік пропозицій. Рекомендації містять конкретні шляхи щодо усунення виявлених недоліків діяль­ності закладу ресторанного господарства чи конкретної технології. Висновки слід розміщувати на окремих аркушах, обсяг − до 2 сто­рінок.

До додатків можуть бути включені матеріали, які мають великий обсяг або форму подання (розрахунки, статистична інформація, додат­кові ілюстрації та таблиці, методики, опис розроблених комп’ютерних програм, проміжні математичні докази, фотографії та ін.).

Перелік літературних джерел наводиться наприкінці роботи й містить у абетковому порядку перелік літературних джерел, які були використані. Він розміщується на окремих аркушах у відповідності до стандартів з бібліотечної та видавничої справи.