11. Фінансові потоки

Фінансовий потік в логістиці - це спрямований рух фінансових засобів, необхідних для забезпечення ефективного руху визначеного матеріального потоку, які циркулюють як в логістичній системі, так і за її межами (за умови їх прив'язки до цієї системи).

Таким чином, фінансові потоки основним чином забезпечують рух матеріальних потоків і тільки в окремих випадках виступають як самостійні суб'єкти товароруху. Специфіка фінансових потоків полягає, в першу чергу, у потребі обслуговувати процес переміщення в просторі і часі відповідного матеріального потоку.

Класифікацію фінансових потоків в логістиці здійснюють за наступними ознаками:

І.По відношенню до логістичної системи:

o зовнішні фінансові потоки, які існують поза межами логістичної системи, що розглядається;

o внутрішні потоки, які існують всередині логістичної системи і видозмінюються відповідно до змін матеріальних потоків.

2. По напрямку руху:

o вхідні - ті, які надходять в середину досліджуваної логістичної системи з-поза її меж;

o вихідні - ті, які виникають в середині досліджуваної логістичної системи і продовжують свій рух поза її межами.

3. По призначенню:

o фінансові потоки пов'язані із закупівлею товарів;

o інвестиційні фінансові потоки;

o фінансові потоки, пов'язані із відтворенням робочої сили;

o фінансові потоки, пов'язані з формуванням матеріальних затрат в процесі виробництва;

o фінансові потоки, які виникають в процесі продажу товарів.

4. В залежності від форм розрахунків:

o грошові фінансові потоки - відображають рух готівкових грошей в національній чи іноземних валютах;

o інформаційно-фінансові потоки - обумовлені рухом безготівкових фінансових засобів;

o обліково-фінансові потоки - виникають в процесі виробництва товарів та послуг і пов'язані з обліком виробничих затрат.

5. По видах господарських зв 'язків:

o горизонтальні фінансові потоки - коли рух фінансових засобів здійснюється між рівноправними суб'єктами підприємницької діяльності;

o вертикальні фінансові потоки - ті, які протікають між дочірніми та материнськими компаніями.

12. Товарорух: сутність, елементи, етапи

Товарорух - процес здійснення просування товарів від виробника до споживача.

Кожний вироблений продукт повинен задовольнити будь-яку або будь-чию потребу, тому він повинен бути доставлений від виробника до споживача, причому з певними властивостями, в певній кількості і в певне місце. У цьому і полягає суть товароруху. 

Основними елементами товароруху є:

— обробка замовлень: отримання замовлень від споживачів або посередників, перевірка можливості їх виконання (наявність товару на складі чи здатність його виготовити у потрібні строки й у потрібній кількості), оформлення угоди і платіжних документів та відпускної документації. Процедура обробки замовлень, якщо вона не контролюється постійно вищим керівництвом, здатна істотно погіршити систему товароруху і завдати великих збитків.

- складування. Товар варто зберігати до моменту його реалізації, оскільки цикли виробництва і реалізації рідко збігаються за часом. Товари зберігають на складах підприємства, а також на територіях збуту. Підприємство може мати власні склади або орендувати.

— упакування. Товар потрібно зберігати від зовнішнього впливу під час транспортування або перебування на складі. Багато товарів слід фасувати порціями, наприклад, сірники, щоб їх легко можна було рахувати, вантажити та ін. Крім того, яскрава упаковка привертає увагу споживачів, може бути використана як місце розміщення реклами;

— укладання угод зі споживачем. Переговорні процеси притаманні всім рівням каналів. Виробники, оптові та роздрібні торговці ведуть переговори стосовно асортименту продукції, цін, методів просування товарів;

— отримання і відвантаження товарів. Здійснюються після оформлення платіжної та від вантажу пальної документації. У вітчизняній практиці — після попередньої проплати вартості товару;

- підтримання товарних запасів. У підприємства мають бути запаси готової продукції у достатній кількості для своєчасного продажу її замовникам. Підтримання великих запасів пов'язує капітал, а незначний запас збільшує ризик невиконання замовлень унаслідок строків виробничих циклів, можливих затримок, пов'язаних зі зривом строків постачання чергової партії матеріалів, тому доводиться приймати компромісні рішення;

— транспортування товару. Товар може бути доставлений споживачу (замовнику) транспортом підприємства, самовивозом (споживачем) або транспортом сторонніх організацій. Транспорт вибирають з огляду на цілі товароруху й утопи відповідних угод, з урахуванням швидкості, доступності, вартості та ін.