3.3.2. Індз – характеристика, мета, зміст, структура, порядок подання та захисту

Сучасний етап інформаційного забезпечення зводить суть лекції до консультативно-оглядового означення проблеми та аналізу можливих напрямків її вирішення, тому завданням для педагога сьогодні є допомога студентові в організації навчання та інших видів діяльності з чітким розмежуванням аудиторної та позааудиторної роботи. Важливим завданням є навчити студента вчитися, бо весь масив інформації при високому бажанні не може бути озвученим під час аудиторного заняття, і сама думка йти таким шляхом є хибною. Пошук у цьому напрямку привів до ідеї використання у навчальному процесі індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ). Це вид позааудиторної роботи студента навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру. ІНДЗ використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом зі складанням підсумкового заліку чи іспиту з даної навчальної дисципліни.

Мета створення ІНДЗ: Самостійне вивчення частини програмного матеріалу (систематизація, поглиблення знань, узагальнення і закріплення їх і розвиток навичок самостійної роботи).

Зміст: ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на базі знань, одержаних у процесі аудиторних занять і охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Структура: включає всі аспекти завершеної роботи (вступ, теоретичне обґрунтування, методи, основні результати роботи, висновки, список використаної літератури).

Порядок подання та захисту ІНДЗ: звіт про виконання подається у вигляді зошита (реферату) викладачеві, що читає даний курс не пізніше, ніж за 2 тижні до заліку чи іспиту. Можливим є захист завдання (усно протягом 5 хвилин). Оцінка є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки, питома вага її у загальній оцінці від 30 до 50 %.

1. ІНДЗ – це змістовий модуль, який виконується самостійно й оцінюється як частина навчального курсу. Це робить ІНДЗ вартісним.

2. ІНДЗ визначає зміст і технологію самостійної роботи студента та структурує її.

3. ІНДЗ – це саме індивідуальна робота студента, а не плагіат, результат списування і т.д.

4. ІНДЗ, включаючи елементи пошукової та творчої роботи, виступає чинником залучення студента до науково-дослідницької діяльності, яка може бути продовжена через виконання курсової, дипломної, магістерської роботи тощо.

28

Поряд з організаційними заходами проблемою залишається і змістовне наповнення роботи студентів. Важливим завданням є індивідуалізація навчання студента, що вимагає удосконалення організації навчання і методичного забезпечення його й суттєво залежить від інформаційного забезпечення сучасними знаннями, новітніми досягненнями науки і техніки, тобто глобальної інформатизації життєдіяльності студента загалом.

3.4. Студент у Болонській системі організації вищої освіти

Виховна робота є важливим компонентом навчально-виховного процесу. Кожен навчальний заклад повинен мати “Концепцію виховної роботи”, в якій визначено теоретичні засади формування студента – національно свідомого громадянина і фахівця, ідеалом якого має бути високо досвідчена, гармонійно розвинена, творча, юридично та соціально обізнана активна людина. У ВНЗ склався інститут кураторів. Не відкидаючи цієї ідеї, варте уваги зміщення акцентів у виховній роботі з колективно-організаційної форми на індивідуальну роботу зі студентом. Згідно з вимогами ECTS функції куратора поєднують виховний, консультативний та координуючий зміст.

Змістовими компонентами виховної роботи є національно-патріотичне виховання як чільний компонент формування громадянської позиції, відповідальності за Батьківщину, за її майбутнє. Аналіз результатів наукових досліджень свідчить про те, що сьогодні у системі цінностей студентської молоді відбуваються суттєві зміни. У значної кількості студентів спостерігається негативне ставлення до навчальної, громадської та будь-якої іншої суспільно-корисної діяльності. Такий стан зумовлений, насамперед, зниженням мотивації до такої діяльності у попередні роки та невисоким рейтингом більшості професій у їхній суспільній ієрархії.

Виховна робота серед студентів, на жаль, не завжди є системного. Вона не завжди наповнена пошуком таких підходів та форм, які б структурно поєднували таку роботу у систему цілеспрямованих заходів, які б поєднували побажання і професорсько-викладацького складу, і самих студентів. Сьогодні склався орган під назвою студентське самоврядування.