7. Вимоги до оформлення та змісту звіту з практики

Документом, який відображає проходження практики студентом та її якість, є звіт з практики. У звіті повинні бути розкриті всі питання програми практики.

Звіт з практики оформляється на комп’ютері в текстовому редакторі Microsoft Word на одному боці аркуша білого паперу формату А₄ з використанням шрифту Times New Roman 14 розміру та роздрукований на принтері.

Текст розміщується через 1,5 інтервал на одній сторінці, яка обмежується полями: зліва – не менше 30 мм, зверху та знизу — не менше ніж 20 мм, справа — 15 мм. У комп'ютерному варіанті на сторінці розміщується приблизно 30 рядків по 60 знаків у кожному.

Нумерація звіту повинна бути наскрізною: перша сторінка – титульний аркуш, друга – зміст і т.д. На титульному аркуші номер сторінки не ставиться.

Звіт включає:

• титульну сторінку (Додаток А);

• зміст;

• вступ;

• основну частину (Додаток Б);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (у разі потреби).

У вступі необхідно розкрити актуальність практики, її значущість, мету і завдання практики, об’єкт дослідження, методи, інформаційну базу. Обсяг вступу не повинен перевищувати дві сторінки.

Основна частина роботи складається з двох розділів. Перший розділ містить характеристику підприємства та аналітичний матеріал щодо комерційної діяльності підприємства, яке досліджується (до 25 сторінок). Опис та аналітична оцінка комерційної діяльності підприємства здійснюється за останні 3-5 років відповідно до підрозділів програми практики (таблиця).

Вимоги щодо розкриття кожного пункту розділу 1 наведені у табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Зміст розділу 1 звіту з практики

Пункт плану, назва	Вимоги щодо розкриття сутності змісту
1	2
1.1. Загальна характеристика підприємства	Історія створення і розвитку підприємства (відомості про реєстрацію, опис основних етапів розвитку підприємства), характеристика статуту підприємства (термін створення, форма власності), організаційно-правова форма господарювання, місія та філософія підприємства, сфера діяльності; характер організації діяльності підприємства. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства; аналіз фінансових результатів. Оцінка фінансово-майнового стану підприємства. Загальна кількість працівників, з них: керівників вищої ланки управління, середньої та нижчої ланок управління, їх права, обов’язки та завдання; схема організаційної структури підприємства, її тип; комплекс підрозділів та служб, завданнями яких є забезпечення нормального функціонування всіх сфер діяльності підприємства.
1.2. Діагности-ка комерційної діяльності підприємства 1.2.1. Аналіз управління асортиментом товару	Номенклатура й асортимент продукції; показники номенклатури продукції: широта, глибина, насиченість та гармонійність; розрахунок коефіцієнтів широти, новизни, повноти та стійкості асортименту; визначення товарної стратегії підприємства.
1.2.2. Аналіз системи постачання та збуту продукції	Основні постачальники ресурсів та споживачі продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства. Процес їх пошуку, оцінки та вибору. Порядок та умови укладання угод.
1.2.3. Оцінка та рівень застосування засобів стимулювання продажу	Аналіз заходів зі стимулювання продажу товарів, дослідження рекламної діяльності підприємства, а також засобів реклами.

Продовження табл. 7.1

1	2
1.2.4. Оцінка ефективності комерційної діяльності на підприємстві	Аналіз рентабельності підприємства та вплив на її зміну різних факторів (посилення/послаблення) рекламної діяльності, заходів зі стимулювання продажу, оновлення асортименту, зміна постачальників і т.д.).
1.3. Заходи щодо підвищення ефективності роботи підприємства та шляхи впровадження запропоно-ваних пропозицій	Пропозиції щодо підвищення ефективності роботи підприємства, шляхи і методи усунення виявлених проблем та впровадження запропонованих заходів.

В другому розділі здійснюється ретельна діагностика обраного напрямку діяльності, необхідно пов’язувати теоретичні положення з практичним станом досліджуваних процесів у роботі підприємства (до 15 сторінок).

Індивідуальне завдання виконується на базі підприємства, де студенти проходять практику. Метою запропонованої тематики індивідуальних завдань є закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок фахівців у сфері комерційної діяльності.

Обираючи напрямок дослідження, варто врахувати його актуальність для підприємства – бази практики та узгодити зі своїм науковим керівником і керівником від підприємства.

Індивідуальне завдання повинне складатися з:

• діагностики обраного напрямку;

• виявлення проблем;

• розробки пропозицій щодо напрямів вирішення виявлених проблем.

Викладення текстового матеріалу слід супроводжувати таблицями аналітичного характеру, графіками, діаграмами, схемами. Аналіз досліджуваного підприємства дає змогу відповісти на питання:

• що позитивного і негативного є з досліджуваної теми на підприємстві;

• які причини чи фактори зумовили такий стан речей на підприємстві;

• які резерви і можливі напрямки вирішення досліджуваних проблем.

Джерелами інформації для проведення аналізу результатів господарської діяльності підприємства для підготовки першого розділу звіту є: форми статистичної звітності, плани і звітність з різних напрямків господарської діяльності, дані бухгалтерського та оперативного обліку підприємства, нормативні документи, анкетне опитування, а також спеціальне дослідження на підприємстві, накази, штатний розпис, тощо.

У висновках дається оцінка комерційної діяльності підприємства з питань, які аналізувалися, формулюються пропозиції щодо усунення недоліків та поліпшення роботи підприємства. Пропозиції мають бути конкретними, випливати з аналізу роботи підприємства, призначатися певним категоріям працівників (2-3 сторінки).

Список використаних джерел включає законодавчі, нормативні та інструктивні матеріали, які регламентують роботу підприємства, навчальні посібники, монографії, періодичні видання, які використовуються під час написання роботи (не менше 10 джерел).

У додатки виносяться лише ті матеріали, які наведені в п.9 даних методичних вказівок і на які мають бути посилання у звіті.

Усі ілюстрації звіту, крім таблиць, позначаються скороченням "Рис." і нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис. 1.2. Схема розміщення обладнання торговельного залу. Підписи робляться під ілюстрацією.

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад, Продовження табл. 1.2.

Ілюстрації таблиці розташовують так, щоб їх можна було розглядати без обертання сторінки або з обертанням за годинниковою стрілкою, і розташовують після першого посилання на них у тексті.

Формули в звіті (якщо їх більше одної) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.1) (перша формула першого розділу).

Посилання в тексті на першоджерела необхідно вказувати в квадратних дужках після відповідної фрази (посилання) - порядковий номер джерела в списку використаних джерел та сторінку. Наприклад: [5, с. 37].

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарата, містить бібліографічні описи використаних джерел і подається в алфавітному порядку після останнього розділу звіту.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великою друкується слово: «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великою симетрично відносно тексту сторінки.

Звіт підшивається в папку зі скорозшивачем у наступному порядку: щоденник, договір про практику з необхідними печатками та підписами, звіт про практику.